
- •Фразеологія
- •1.1. Загальна характеристика
- •Класифікація фразеологізмів за походженням:
- •1.2. Історія виникнення фразеологізмів
- •1.3. Джерела української фразеології
- •2.1. Види функцій фразеологізмів
- •2.2. Оцінна функція фразеологізмів
- •2.3. Емоційно-експресивна функція фразеологізмів
- •2.4. Прагматична функція
- •2.5. Функція відтворення внутрішнього стану персонажу
- •2.6. Функція портретної характеристики
- •2.7. Функція мовної характеристики персонажа
- •Розділ 3. Типи стійких словосполучень
- •3.1. Загальні різновиди
- •3.3. Фразеологічні єдності
- •3.4. Фразеологічні сполучення
- •Висновки
3.3. Фразеологічні єдності
Фразеологічна єдність - це стійкий оборот, в якому, проте, виразно зберігаються ознаки семантичної роздільності компонентів. Для фразеологічного єдності характерна образність; кожне слово такої фрази має своє значення, але в сукупності вони набувають переносне значення. Зазвичай фразеологізми такого типу є стежками з метафоричним значенням (наприклад, граніт науки, плисти за течією, закинути вудку).
Подібно ідіомам, фразеологічні єдності семантично неподільні, їх граматичні форми і синтаксичний лад строго визначені. Заміна слова у складі фразеологічного єдності, в тому числі і підстановка синоніма, веде до руйнування метафори (наприклад, граніт науки базальт науки) або зміни експресивного сенсу: попастися на вудку і потрапити в мережі є фразеологічними синонімами, але виражають різні відтінки експресії.
Однак, на відміну від ідіом, єдності мотивовані реаліями сучасної мови і можуть допускати в мові вставку інших слів між своїми частинами: наприклад, довести (себе, його, кого-небудь) до сказу, лити воду на млин (чого-небудь або кого -небудь) і лити воду (свою, чужу і т. п.) на млин.
Приклади: зайти в глухий кут, бити ключем, плисти за течією, тримати камінь за пазухою, водити за ніс.
3.4. Фразеологічні сполучення
Фразеологічні сполучення — «тип фраз, створюваних реалізацією зв'язаних значень слів». Фразеологічні сполучення не є безумовними семантичними єдностями .Вони аналітичні: «зачепити почуття», «гордість». У них значення слів виокремлюються чіткіше, різкіше, вони аналітичні: зачепити честь (самолюбство, гордість, інтереси), порушити питання (справу, клопотання). Слово зі зв'язаним значенням допускає синонімічну заміну: глупа ніч — пізня ніч, малиновий дзвін —милозвучний дзвін; поєднується з одним словом (безпросипне п'янство) чи з обмеженим рядом слів (страх, жаль, зло, досада бере при неможливості радість, задоволення, насолода бере). Фразеологічні сполучення практично не мають омонімів. Семантична класифікація і концепція В. Виноградова здобули чи не найбільше прибічників (В. Жуков, О. Бабкін, В. Телія). Різною мірою її розробляли й українські лінгвісти, зокрема Г. Удовиченко, М. Жовтобрюх В. Русанівський, Д. Баранник, Н. Москаленко, Ф. Медведєв, М. Алефіренко,Л. Скрипник. Дуже швидко виявилися й вразливі місця семантичної класифікації В. В. Виноградова: окремі підгрупи в середині типів виділяються на основі різних критеріїв; нерідко важко визначити межу між фразеологічними зрощеннями і фразеологічними єдностями (а тому їх об'єднують в одну групу — ідіоми); два перші типи фразеологічних одиниць різко протиставлені третьому — як цілісні (зрощення і єдності) аналітичному (фразеологічні сполучення). Значна кількість фразеологічних одиниць залишилася неохопленою.