
- •Фразеологія
- •1.1. Загальна характеристика
- •Класифікація фразеологізмів за походженням:
- •1.2. Історія виникнення фразеологізмів
- •1.3. Джерела української фразеології
- •2.1. Види функцій фразеологізмів
- •2.2. Оцінна функція фразеологізмів
- •2.3. Емоційно-експресивна функція фразеологізмів
- •2.4. Прагматична функція
- •2.5. Функція відтворення внутрішнього стану персонажу
- •2.6. Функція портретної характеристики
- •2.7. Функція мовної характеристики персонажа
- •Розділ 3. Типи стійких словосполучень
- •3.1. Загальні різновиди
- •3.3. Фразеологічні єдності
- •3.4. Фразеологічні сполучення
- •Висновки
2.1. Види функцій фразеологізмів
Фразеологізми виконують у тексті найрізноманітніші стилістичні функції:
оцінну,
емоційно-експресивну,
прагматичну,
функцію відтворення внутрішнього стану персонажа,
функцію портретної характеристики,
функцію мовної характеристики персонажата ін.
Схематично цю класифікацію наведемо у вигляді діаграми.( додаток 1)
2.2. Оцінна функція фразеологізмів
Фразеологізми викликають у читача (слухача) певне ставлення до зображуваного, дають йому оцінку — позитивну чи негативну. Схвалення, прихильність, співчуття чи захоплення викликають ФО кований на всі чотири ноги, за словом до кишені не лізти, битися як риба об лід, наприклад: "Мені поперед усього треба людей розумних, кованих на всі чотири ноги" (І. Франко); "Вогонь — не дівка. За словом до кишені не полізе" (М. Руденко);"Б'юся як риба об лід, а не бачу свій слід" (Укр. приказка).
Навпаки, несхвальне ставлення, осуд, відразу чи зневагу викликають фразеологізми ні риба ні м'ясо, рильце в пушку (в кого), розводити антимонії, хоч кіл па голові теши (кому), каламбурне третє ребро від заду тощо. Особливо відчутна така оцінка в контекстах: " — Цей Безкоровайний ні риба ні м'ясо, а нам він пригодиться" (А. Хижняк);"Авантюрист, дурисвіт!.. Ого, чим тільки не називали його тоді тот, рильця яких були в пушку" (Я. Гримайло); "Авторам просто не давали розводити антимоній" (Ю. Шовкопляс); "Вона ж у нас камінна. Їй хоч кіл на голові теши" (В. Кучер); "Рідню знайшов: третє ребро від заду... " (М. Стельмах). З типових для українського селянина образів постали оцінні іронічні, несхвальні чи зневажливі фразеологізми невелике цабе, "не виходить, не посувається" (про справу), [як] батіг з клоччя ("Батько Ксенин був батіг з клоччя: що жінка казала, те він і робив"(Б. Грінченко).
Остап Вишня, наприклад, по-різному дає фразеологічну оцінку й персонажу, і цілим колективам. Часом це гра слів, побудована на зіставленні слова вільного вжитку і фразеологічно-зв'язаного: "Пішла вчителька до голови [сільради] попрохати соснових вітів... — До чортової матері! — кричить голова. Там такий голова, "що на голову не налізе" ("Що поробиш?").Буває, що в одному мініконтексті зіставляються два різних фразеологізми зі спільним компонентом, одночасно "цементуючи" його окремі складники й тримаючи читача в напруженні: "Робимо, аби з рук. Директор або управитель дбає, очевидно, щоб програму виконати... От і маємо таке, що бридко в руки взяти" . Додатково включені до складу ФО компоненти відчутно оцінюють певні соціальні явища, зокрема імперіалістичну війну: "Пролив Яків Іванович на війні всю свою кров мужичу, поклав на триклятий "олтар "живіт свій..." ("Може, ще інсценізувати накажете?").
Виразну негативну оцінку виявляють компаративні фразеологізми, побудовані на несумісності об'єднуваних понять: личить — як корові сідло, користі — як з козла молока, робить — як сліпий дивиться, "Він так схожий на Гарібальді, як свиня на коня" (М. Стельмах); "їй такпотрібен чоловік, як рибі парасолька. Проживе і без тебе" (А. Дімаров).