1.1. Загальна характеристика

Фразеологія - це розділ мовознавства, що вивчає фразеологічну систему мови.

Об'єктом вивчення фразеології як мовознавчої дисципліни є сукупність усіх фразеологічних одиниць (фразеологізмів) мови. Предметом фразеології є вивчення типологічних ознак фразеологізмів, дослідження природи їх сутності, закономірностей функціонування.Фразеологізмом (фразеологічною одиницею) називається "лексико-граматична єдність двох і більше компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, яка, маючи цілісне значення, відтворюється у мовленні за традицією, автоматично". Наприклад: байдики бити (ледарювати); показати, де раки зимують (провчити, покарати); лебедина пісня (останній вияв таланту); стати на ноги (одужати).

Українська мова багата на виражальні засоби, які дають змогу створити образ, відтворити пейзаж, історичну добу. Передати переживання, радість і смуток, возвеличити людину, засудити й викрити негативні її риси .

Серед численних слів-синонімів, антонімів, метафор, які роблять мову гарною та образною, гнучкою та експресивною, передають найменші порухи нашого серця, серед цих перлин виділяються стійкі сполуки-фразеологізми, що виражають думки й сподівання мовців, їх побут, історію, культуру, єднають цілі покоління, а то й перелітають від народу до народу. Головні ознаки фразеологізму – влучність, крилатість, дотепність, цілісність, відтворюваність.

Отже, фразелогізм – стійке сполучення слів, яке за значенням дорівнює одному слову (зарубати на носі – запам’ятати; як кіт наплакав – мало; розбити глек – посваритися). Фразеологізм вживається як деяке ціле, яке не підлягає подальшому розкладанню і звичайно не допускає всередині себе перестановки своїх частин.

Класифікація фразеологізмів за походженням:

1. Сільськогосподарські та інші трудові процеси: варити воду (з когось), з одного тіста, орати перелоги, прокладати першу борозну, попускати віжки, повертати голоблі;

2. Різні виробництва, ремесла:

ткацько-прядильного: розплутувати вузол, де тонко, там і рветься, розмотати клубок;

3.Кравецького: білими нитками шите, на живу нитку, як з голочки;

4.Ковальського: брати в лещата, міжозирі, ставка бита, при пікових інтересах, козирний туз;

5.Народні звичаї та обряди: давати гарбуза, облизати макогона, як засватаний;

6.Вірування та магічні дії: напускати ману, замовляти зуби, як рукою зняло, встати на ліву ногу, виносити сміття з хати;

7. Усталені казкові звороти: за щучим велінням, за тридев'ять земель, тримати за хвіст жар-птицю, скоро казка мовиться;

ознаки та дії, пов'язані зі світом тварин і птахів: заяча душа, хитрий лис, кіт наплакав, показувати пазурі, птах високого польоту, розправляти крила, звити гніздо, курям на сміх.

Іншомовні запозичення, інтернаціональні звороти: буря в склянці води, перейти рубікон, дамок\ві) закони, вогонь Прометея тощо. До найважливіших джерел таких сталих словосполучень належать античні міфи. Запозичені фразеологізми часто вживають без перекладу: нім. Sturm und Drang — «буря і натиск» — час бурхливого розвитку, піднесення; італ. Finita la commedia — комедія скінчилася; франц. Idee fix — ідея фікс, la lune de miel — медовий місяць, англ. time is money — час — це гроші.

Біблійного походження: око за око, наріжний камінь, Содом і Гоморра, альфа й омега, у поті чола, друге пришестя, голос волаючого в пустелі, земля обітована, камінь спотикання, вавилонська вежа, вавилонське стовпотворіння тощо.

До складу українських фразеологізмів входять слова, які за походженням є корінними українськими, а також усталені звороти з інших мов (Часто ці фразеологізми поширені в багатьох мовах світу). До складу фразеологізмів входять і висловлювання відомих історичних осіб.

В української мові використовуються:

1) фразеологізми античного походження —давньогрецькі, давньоримські;

2) усталені звороти із західноєвропейських мов (німецька, французька, англійська, італійська та ін.);

3) фразеологічні звороти з російської мови — вислови російських письменників, фразеологізми з народної мови.

Невичерпним джерелом фразеологізмів є народна мова, якій властиві влучність та образність.

У фразеологізмах віддзеркалюються найрізноманітніші сфери життя народу: історія, культура, суспільні відносини, виробнича діяльність, морально-етичні норми, погляди, вірування, прагнення.

За структурою фразеологізми поділяють на такі, що побудовані за типом речення і за типом словосполучення. До першого типу належать такі сполуки, як: комар носа не підточить; коли рак свисне; до другого — дволикий Янус; носити воду в решеті; нечистий на руку і подібні.

Фразеологічні одиниці широко використовуються для увиразнення, урізноманітнення мовлення в розмовному, художньому, публіцистичному стилях.