96. Міжнародні фінансові операції

Історично всі операції на валютних ринках поділялись на дві групи: з негайним постачанням валюти та з постачанням через певний період. З часом виникли нові типи валютних угод, що призвело до диверсифікації міжнародного валют. ринку.

Валютні операції з негайним постачанням (“спот”).

При здійсненні валютної угоди з негайним постачанням, яка має назву “спот”, іноземна валюта постачається банками-кореспондентами не пізніше двох наступних днів з дня укладання угоди.

Строк постачання валюти має назву “дата валютування”. Ці операції найбільш поширені, їхня частка ставить 2/3 обсягу валютних угод на міжбанківському ринку. Ринок “спот” характеризується участю практично всіх країн світу і практично всіх валют. Він має високу стандартизацію та автоматизацію операцій.

За допомогою операцій “спот” банки забезпечують вимоги своїх клієнтів у іноземній валюті для міжнародних рахунків; створюють можливості для швидкості міграцій капіталів, у тому числі “гарячих” грошей, з однієї валюти в іншу;здійснюють арбітражні та спекулятивні операції.

Термінові угоди з іноземною валютою.

Термінові валютні угоди (форвардні, ф'ючерсні) – це валютні угоди про постачання обумовленої суми іноземної валюти у визначений угодою термін після її укладання за курсом, зафіксованим на момент її укладання з метою конверсій валют у комерційних цілях, а також страхування портфельних чи прямих капіталовкладень за кордоном та отримання спекулятивного прибутку за рахунок курсової різниці.

Форвардні операції – це міжбанківські угоди, в яких фіксуються курс і сума, але до настання терміну ( 1- 6 місяців) розрахунки за зазначеними сумами не здійснюються. Осяги форвардної угоди можуть бути будь-якими, і при цьому не вимагається їхнього забезпечення.

Ф'ючерсні операції – це торгівля стандартизованими контрактами, в яких детально регламентовано всі умови – сума, термін, метод розрахунку тощо. Їх головна мета – хеджування (страхування ризику) та спекуляція. Готівкою при укладанні угоди вноситься невеликий гарантований депозит.

Ф'ючерси – це чисті (абсолютні) застави в умовах руху валютних курсів. Якщо після купівлі ф'ючерсу ціна підвищиться, то його власники отримують прибуток, якщо знизиться – зазнають збитків. Продаж ф'ючерсу дає прибуток, якщо ціна рухається вниз.

Різновидом термінових операцій є опціонні угоди, які дають право купити (опціон кол) чи продати (опціон пут) валюту в майбутньому за курсом, зафіксованим в момент укладаня угоди, за умови сплати невеликої премії ( 1 – 5 % від вартості контракту). При курсових коливаннях, які перевищують розмір премії, це право використовується, у протилежному випадку сплачена премія втрачається і валютна операція не відбувається. Опціонами торгують як на міжбанківському валютних ринках, так і на фондових товарних ринках.

Валютні операції “своп”.

“Своп” – це валютна операція, яка об'єднує купівлю-продаж на умовах термінового постачання з одночасною контругодою на конкретний термін і тими самими валютами. За операціями “своп” готівкова угода здійснюється за курсом “спот”, який у контругоді (терміновий) коригується з урахуванням премії чи дисконту, залежно від руху валют. курсу. При здійсненні операцій “своп” клієнт економить на маржі – різниці між курсами продавця та покупця за готівковою угодою.

Операції “своп” зручні для банків, які не створюючи відкритої позиції (купівля покривається продажем), тимчасово забезпечують клієнтів необхідною валютою без ризику, повўязаного зі зміною її курсу. Такі операції приводяться в усіх основних євровалютах, однак більша їх частка припадає на долар США. Розрізняють операції “відсотковий” та “валютний своп”, які використовуються з метою нецтралізацій несприятливої зміни відсоткових ставок та валютних ризиків за кредитними операціями,а також пониження вартості залучення та надання валютних коштів.

Валютний арбітраж. Валютний арбітраж – особл. вид валют. угод, осн. мета проведення яких поляг. в отрим. прибутку на осн. розбіжностей курсів на окремих валютних ринках, а також курсів різних платіж. засобів на одному і тому самому ринку.

Основні види арбітражу такі: вирівнюючий, відсотковий валютно-відсотковий.

Вирівнюючий арбітраж ділиться на прямий та непрямий.

Прямий арбітраж – викор-ня курсової різниці між валютами боржника та кредитора.

У непрямому вирівнюючому арбітражі бере участь третя валюта.

Відсотковий арбітраж пов'язаний з операціями на ринку позичкових капіталів і включає дві угоди: отримання кредиту на іноземному ринку позичкових капіталів, де ставки нижчі, та розміщення еквівалента запозичень іноземної валюти та національному ринку капіталу, де відсоткові ставки вищі.

Валютно-відсотковий арбітраж – різновид відсоткового і грунтується на викор-ні банком різниці відсоткових ставок за угодами, які здійснюються в різні терміни.