
- •1. Суть та структура крутдиту. Кредитні відносини
- •2. Стадії руху крудиту
- •3. Осн принципи кредитування
- •5. Банківська с-ма: принципи побудови, цілі, механізм ф-ціонування
- •7. Види кб, їх операції та ф-ії
- •8. Порядок формування депозитних ресурсів банку.
- •12. Взаємохв’язок і відмінності фінансів та інших ек категорій
- •9. Процент за кредит. Чинники, що впливають на розмір %-ної ставки за кредити
- •13. Типи фінансових с-м та їх характеристика
- •10. Фін стійкість кб. Формув резервів для покриття можливих втрат від активних орерацій
- •14. Структурна побудова фін с-ми
- •15. Принципи побудови, характерні риси та завдання фін с-ми
- •16. Управління фінансовою с-мою
- •17. Нормативно-правова база функціонування фін с-ми
- •18. Фінансова політика та її складові частини
- •21. Фін механізм реалізації фін політики
- •19. Шляхи реалізації та етапи формування фін політики держави
- •20. Цілі та завдання фін політики держави
- •22.Фін контроль. Принципи його огранізації та методи проведення
- •23.Аудит, його принципи та порядок проведення
- •24. Екон суть фінансових ресурсів
- •29 Фінансові резерви
- •26. Баланс фінансових ресурсів держави.
- •27. Джерела формування та напрямки викор фін р-сів п-ств
- •28. Особливості формування фін р-сів домогосподарств
- •25. Склад та структура фінансових ресурсів.
- •30. Роль, місце та-ф-ії фінансового ринку.
- •31. Структура фінансового ринку
- •32. Характеристика суб'єктів фін ринку
- •33. Основні об'єкти фін ринку та їх характеристика
- •44. Грошові фонди та фін. Ресурси п-ва.
- •34. Ринок цінних паперів і його регулювання.
- •35. Зміст, завдання, принципи та ф-ії фін планування.
- •1)Функції фінансового менеджменту як керованої системи:
- •36. Методи фінансового планування
- •42. Фінанси підприємницьких структур, їх суть та сфери застосування
- •38. Теоретичні основи та ф-ії фінансового менеджменту.
- •39. Фінансовий менеджмент суб'єктів господарювання
- •40. Менеджмент держ фінансів (бюджетний менеджмент)
- •43. Організаційно правові форми здійснення організаційно-господарської діяльності
- •4. Об’єднання підприємств:
- •5. Організації (установи, заклади)
- •45. Формування прибутку підприємства. Порядок розподілу і використання прибутку.
- •46. Сутність, склад і структура оборотних активів
- •47. Аналіз показників рентабельності підприємства
- •48. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства
- •49. Показники стану та ефективності використання основних засобів.
- •3) Ефективність використання основних засобів:
- •59. Суть, форми та механізм санації підприємства
- •50. Знос і амортизація основних засобів
- •51. Методи оцінки фінансового стану підприємства та його інформаційне забезпечення
- •62. Суть і види фінансових інвестицій.
- •52. Аналіз фінансової стійкості підприємства
- •53.Аналіз динаміки і структури активів балансу
- •55. Аналіз звіту про фінансові результати підприємства.
- •56. Аналіз показників ділової активності підприємства
- •57. Аналіз звіту про рух грошових коштів підприємства.
- •58. Управління грошовими потоками на підприємстві.
- •63. Фінансова оцінка ефективності інвестування у цінні папери.
- •60. Банкрутство підприємств: суть, види. Порядок оголошення підприємства банкрутом.
- •61. Сутність і класифікація інвестицій.
- •65. Характеристика та структура позичкового капіталу під-ва.
- •64. Власний капітал під-ва, його ф-ії та структура.
- •66. Порядок формування статутного капіталу акціонерних товариств.
- •67. Порядок та методи збільш і зменш статутного капіталу акціонерного товариства.
- •68. Державні фінанси в фін си-мі країни.
- •69. Бюджет, бюджетна с-ма та бюджетний устрій.
- •76. Фінансові проблеми пенсійної реформи в укр.
- •70. Склад доходів бюджету та їх класифікація.
- •79. Фонд соц страхування від нещасних випадків на в-ві та профечійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.
- •72. Бюджетний дефіцит та методи його усунення.
- •73. Державний кредит та держ борг.
- •74. Державні цілові фонди та їх класифікація.
- •75. Пенсійний фонд укр.
- •77. Держ фонд загальнообов'язкового соц страхування на випадок безробіття.
- •71. Видатки бюджету та їх класифікація.
- •78. Фонд соц страхування з тимчасової втрати працездатності.
- •80. Місцеві фінанси і система місцевих бюджетів.
- •85. Екон. Необхідність, суть та значення страхування
- •81. Доходи місцевих бюджетів
- •83. Бюджетне регулювання
- •82. Структура видатків місцевих бюджетів
- •89. Елементи системи оподаткування
- •84. Фінанси комунальних п-в
- •86.Функції та принципи страхування
- •87. Класифікація страхування за видами та формами. Ринок страхових послуг та його структура
- •88. Економічна суть, характерні ознаки та призначення податків
- •90. Функції податків та принципи оподаткування
- •91. Класифікація та основні види податків.
- •92.Склад та структура податкової с-ми держави.
- •93.Суть та структура міжнародних фінансів
- •95. Фінанси міжнародних організацій та інститутів
- •97. Суть грошей та концепції їх походження
- •100. Структура грошового обороту.
- •96. Міжнародні фінансові операції
- •101. Маса грошей в обороті. Грошові агрегати та грошова база.
- •98. Форми грошей та їх еволюція
- •99. Поняття та економічна основа грошового обороту
- •103. Зміна маси грошей в обороті та грошово-кредитний мультиплікатор.
- •94. Міжнародний фін. Ринок
93.Суть та структура міжнародних фінансів
Міжнародні фінанси - це екон. категорія, що відображає обмінно -перерозподільні відносини національних і наднаціональних суб'єктів світової економіки з приводу руху вартості між країнами та в процесі формування й викор-ня централізованих грошових фондів.
Об'єктом міжнародних фінансів є потоки грошових коштів і пов'язані з ними фін. відносини на світовому ринку.
Суб'єктами міжнародних фінансів є фізичні та юридичні особи, уряди, міжнародні орг-ції й фін. інституції, а також банки та інші кредитно-фін. установи - посередники на міжнародному фінансовому ринку.
Щодо структури світових фінансів існує декілька концепцій. Св. фін. середовище включ.: св. фін. ринок, фінанси ТНК, міжнар. банківську справу, міжнар. портфельні інвестиції.
Як зазначалося, світові фінанси являють собою складну динамічну с-му, що перебуває в процесі постійної трансформації. В цій глобальній фін.й архітектурі оперують такі провідні суб'єкти, як ТНК, ТНБ, портфельні інвестори, міжнародні офіційні позичальники (національні держави і міжнародні урядові та неурядові агенції). Саме вони опосередковують основну частину міжнародних фін. потоків. З погляду провідних суб'єктів, що виходять на міжнародний фін. ринок та генерують головні фін. потоки, світові фінанси можна представити таким чином: Осн. суб’єкти св. фінансів: [ТНК, ТНБ, Портфельні інвестори, Міжнарод. Офіційні позичальники і кредитори]→Міжнародні фін. потоки→Світовий фін. ринок.
Нарешті, в географічно-територіальному аспекті глобальне фінансове середовище охоплює практично всі країни і території Земної кулі: промислово розвинуті країни; нові індустріальні країни; країни, що розвиваються; країни з перехідною економікою.
Таким чином, осн. компонентами світових фінансів є світовий фін. ринок, фінанси транснаціональних корпорацій, міжнародна банківська справа, міжнародні портфельні інвестиції. Всі ці складники впливають один на одного і перебувають у тісній взаємозалежності.
95. Фінанси міжнародних організацій та інститутів
Найважливішу роль серед них у сучасний період відіграють Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), який сьогодні є головною установою Світового банку. Окрім МБРР до структури Світового банку входять: Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій (БАТІ) та Міжнародний Центр із врегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС).
Міжнародний валютний фонд (МВФ) — міжнародна наднаціональна валютно-кредитна організація, що має статус спеціалізованої представницької установи Організації Об'єднаних Націй. Згідно із Статутом метою створення МВФ було сприяння міжнародному валютному співробітництву та стабілізації валют, створення багатосторонньої системи платежів і розрахунків, підтримання рівноваги платіжних балансів країн — членів Фонду, здійснення системи заходів, спрямованих на регулювання валютних курсів, підвищення ступеня конвертованості валют, надання короткострокових кредитів країнам — членам Фонду для покриття тимчасового дефіциту їх платіжних балансів, на ліквідацію валютних обмежень, організацію консультативної допомоги з фінансових та валютних питань.
Оскільки МВФ є організацією акціонерного типу, то його ресурси складаються із внесків країн-членів, для кожної з яких встановлюється вступна квота, залежно від частки країни в світовій торгівлі. Ця квота переглядається кожні п'ять років.
У 1944 р. на Міжнародній валютно-фінансовій конференції в Бреттон-Вудсі крім МВФ було утворено Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР). Це одна з найбільших у світі міжнародних фінансово-кредитних установ, яка надає довгострокові кредити під державні програми тільки урядам та центральним банкам країн-членів. Членами МБРР можуть бути тільки члени МВФ.
Міжнародний валютний фонд в основному здійснює контроль за функціонуванням міжнародної валютної системи, валютною політикою і валютними курсами країн — членів МВФ, за дотриманням ними певного кодексу поведінки в міжнародних валютних відносинах, включаючи надання допомоги тим чи іншим країнам у вигляді короткострокових кредитів у випадку виникнення труднощів, пов'язаних із станом платіжного балансу.
Головним завданням Світового банку є сприяння сталому економічному зростанню, яке приводить до скорочення бідності в країнах, що розвиваються, наданням допомоги у зростанні виробництва через довгострокове фінансування проектів і програм розвитку.
В той час як Міжнародний валютний фонд може надавати позики будь-якій із країн — членів МВФ, яка відчуває нестачу іноземної валюти для покриття короткострокових фінансових зобов'язань кредиторам в інших країнах. Світовий банк надає такі позики переважно бідним країнам.
Міжнародна асоціація розвитку (МАР) МАР надавала безвідсотковий кредит на термін до 50 років (з 1986 р. термін надання кредитів скорочено до 40 років для найменш розвинутих країн та до 35 років — для інших країн "третього світу"). Погашення кредитів починається з одинадцятого року після початку їх використання. Кредити надаються урядам та приватним організаціям країн, що розвиваються, без відсотків.
Кредити МАР призначені найбіднішим і найменш платоспроможним країнам і виділяються з урахуванням розмірів їх території, річного доходу на душу населення, ступеня ефективності економічної політики.
Міжнародна фінансова корпорація (МФК) Її мета — заохочування розвитку приватних підприємств у країнах, що розвиваються. МФК надає кредити високорентабельним приватним підприємствам без гарантії уряду на термін від 5 до 15 років з умовою, що частину акцій компанії-позичальники продають МФК. Рівень відсоткових ставок відповідає існуючим на міжнародних фінансових ринках.
Статутний капітал МФК створено із внесків країн-членів. Розмір внесків пропорційний до частки їх внесків до МБРР. У МФК беруть участь тільки члени МБРР. Свою діяльність МФК здійснює за такими основними напрямами:
— інвестування приватного сектору (в основному країн, що розвиваються);
— надання комплексних консультаційних послуг урядам і підприємствам у здійсненні приватизації;
— формування ринку капіталів у країнах з перехідною економікою.
У 1988 р. країни — члени Світового банку створили Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій (БАГІ), яке страхує капіталовкладення від витрат, викликаних некомерційними ризиками. До його складу сьогодні входять 142 країни.
БАГІ доповнює діяльність інших міжнародних страхувальників і пропонує чотири основних типи гарантій: неконвертованість валюти, експропріація, війна і громадянські заворушення, порушення умов контрактів.
Неконвертованість валюти — це захист від втрат, які виникли у зв'язку з неможливістю конвертувати місцеву валюту в іноземну для її переказу за межі країни перебування.Експропріація — захист від втрат, які викликані діями уряду країни перебування у зв'язку з обмеженням або ліквідацією права власності чи контролю над нею, а також права на застраховані інвестиції.Війна і громадянські заворушення — це захист від збитків, викликаних військовими діями або громадянськими заворушеннями, які призвели до руйнування чи нанесення шкоди матеріальним активам підприємства або до створення перешкод для його діяльності.Порушення умов контрактів — це відмова від зобов'язань за контрактом з отримувачем гарантій або його порушення з боку уряду країни перебування, коли отримувач гарантій не має змоги звернутися до суду чи арбітражного суду для розгляду позову про відмову від контракту або порушення його умов; рішення суду не приймається в розумні терміни; таке рішення не може бути виконано.
Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС) був заснований у 1966 р. і призначений для сприяння зростанню потоків міжнародних інвестицій через надання послуг по арбітражному розгляду і врегулюванню суперечок між урядами і іноземними інвесторами, надання консультативних послуг, проведення наукових досліджень, надання інформації про інвестиційне законодавство. Послугами МЦВІС сьогодні користуються 119 країн — членів цієї організації.