Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
teoriya_gotovi (1).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
360.05 Кб
Скачать

87. Класифікація страхування за видами та формами. Ринок страхових послуг та його структура

Класифікація страхування - це с-ма поділу страхування на сфери діял-ті, галузі, підгалузі й види, які розміщені таким чином, що кожна наступна ланка класифікації є частиною попередньої.

Класифікація за видами деталізує об’єкти страхування.

Форми вказують на правову основу страхування: обов’язкове чи добровільне

Найбільш повною є класифікація страхування за економічними ознаками, яка передбачає декілька підходів залежно від цілей класифікації.

Класифікація страхування за економічними ознаками:

- За спеціалізацією страхувальника, або за сферами його діял-ті: страхув. життя; страхув. ризикових видів страхування.

- За об’єктами страхування: галузі; підгалузі; види страхування.

- За родом небезпеки страхових ризиків: автотранспортне; морське; авіаційне; та інших заходів (комплексні).

- За статусом страховика: комерційне; взаємне; державне; юрид. осіб; фізик. осіб.

- За формами провед.: обов’язкове; добровільне.

Така класифікація є найбільш поширеною у практиці вітчизняних страховиків і її покладено в основу розробки всіх страхових послуг.

Обов'язкове страхування встановлює сусп-во в особі дер­жави. Воно означає обов'язковість внесення відповідним колом страхувальників фін. страхових платежів і поширюється на випадки, коли відшкодування збитку зачіпає інтереси не тільки конкретної особи, але й суспільні інтереси. В Україні обов'язкові види страхування визначені у статті 7 Закону України "Про стра­хування", якою передбачено 34 види обов'язкового страхування.

Добровільне страхування проводиться на основі договору між страховиком і страхувальником. Рекомендований перелік добро­вільних видів страхування визначений в статті 6 Закону України "Про страхування".

Принципи:

- обов'язкового страхування: 1. Встановл. законом або витікає із міжнар. угод або норм; 2. Суцільне охопл. об’єктів страхув., зазнач. у законі; 3. Безстроковість дій страховика; 4. Автоматичність дії страхування; 5. Діє незалежно від сплати страх. платежів; 6. Нормоване страхове забезпеч.

- добровільного страхування: 1. Встановл. на договірній осн. за згодою страховика і страхувальника; 2. Вибіркове охопл. об’єктів; 3. Термін страхув. обмеж. в часі згідно з логовором; 4. Тільки на осн. заяви страхувальника (усної або письмової); 5. Діє тільки при внесенні страхових платежів; 6. Не нормоване страхове забезпеч., а за згодою сторін.

Ринок страхових послуг та його структура

Страховий ринок - це частина фін. ринку, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формуються попит і пропозиція на нього. Головною ф-цією страхового ринку є акумуляція та розподіл страхового фонду з метою страхового захисту сусп-ва. Отже, страховий ринок - це сфера екон. відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги та здійснюється процес їх купівлі-продажу.

Загальну орг-ційну структуру страхового ринку характеризують його суб'єкти та об'єкти.Суб’єкти страхового ринку:

1. страховики: страхові компанії (держ. і недерж.), перестрахувальні компанії, тов-ва взаємного страхування (ТВС).

2. об’єднання страховиків: Ліга страхових орг-цій, страхові бюро, страхові пули, спілки, асоціації.

3. посередники: страхові посередники (страхові агенти та брокери), професійні оцінювачі збитків (аджастери і диспашери, аварійні комісари), професійні оцінювачі ризиків (андерайтери, сюрвейєри).

4. страхувальники: фіз. особи та юрид. особи.

5. орган у справах нагляду за страховою діял-тю.

На страховому ринку України ф-ціонують такі об'єднання страховиків, як Ліга страхових орг-цій України, Моторне страхове бюро України, Авіаційне страхове бюро України, Морське бюро України, Асоціація "Українське медичне страхове бюро".

Об'єктом страхового ринку є страхові продукти - специфічні страхові послуги, що надаються страхувальнику при виконанні договору страхування (пропонуються на страховому ринку). А перелік видів страхування, якими може користуватися страхувальник, відображає асортимент страхового ринку.

В основу інституціональної структури страхового ринку покладено приватну, комбіновану, публічну форми власності. За такою структурою розрізняють акціонерні, корпоративні, взаємні та державні страхові компанії, діял-ть яких регулюється Господ. кодексом України, ЗУ "Про господарські товариства" та "Про страхування".

За територіальною ознакою розрізняють нац., регіональний та св. страхові ринки.

За галузевою – страхов. ринок поділяють на ринок страхув. життя та ринок загальних (ризикових) видів страхування (майнового, особистого, відповідал-ті).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]