4. Об’єднання підприємств:

1)Асоціація – договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації.

2)Корпорація – договірне об’єднання, створена на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

3)Консорціум – тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізація цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо).

4) Концерн – статутне об’єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

5. Організації (установи, заклади)

6. Інші організаійно-правові форми: Підприємець–фізична особа, Товарна біржа, Фондова біржа, Кредитна спілка.

45. Формування прибутку підприємства. Порядок розподілу і використання прибутку.

Прибуток - це та частина додат вартості продукту, що реал п-вом, яка залишається після покриття витрат в-ва. Відособлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грош виразі як собівартість продукції. Додатковий продукт - це вартість, створювана в-ками понад вартість необхідного продукту. П-во одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грош форми.

На формув прибутку як фін показника роботи п-ва, що відбивається в б.о., в офіційній звітності суб’єктів господар, впливає встановлений порядок визначення фін р-тів діял; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загально-господ витрат; визначення прибутків (збитків) від фін. операцій, ін. діял. Отже, на формування абсолютної суми прибутку п-ва впливають: р-ти, тобто ефективність його фін-господ діял; сфера діял; галузь господ; установлені законодавством умови обліку фін р-тів.

Прибуток п-ва формується:

1) приб від звичайної діял: а) приб (збиток від операц діял): від осн діял: ралізація продуктів, товарів, робіт, послуг; від ін. операц діял: реалізація оборот засобів, іноз валюти, доходи від операц оренди активів, доходи (втрати) від опрерац курсових різниць, одержавні (визнані) пені, штрафи, неустойки, дохід від списання кредитор заборгов, відшкод раніше списаних активів, одержані гранти, субсидії, нестачі і втрати від псування цінностей, дохід від безоплатно одер оборотних активів, втрати від знецінення запасів, ін. доходи (втрати) від операц діял; б) прибуток (збиток) від фін операцій: дохід (втрати) від інвестицій в асоційовані і дочірні п-ва, від спільної діял, дивіденди одержані, %, одержані за обліковими та ін. ЦП, ін. доходи від операцій, % за кредит, фін лізинг; в) прибуток (збиток) від ін. звич діял: реалізація фін інвестицій, ОЗ, НА, ін. не обор активів, ліквідація (списання) необоротних активів, дохід (втрати) від неоперац курсових різниць, дохід від безоплатно отриманих не обор актиів, уцінка не оборот актиів і фін інвестицій, ін. доходи (втрати) від звичайної діял.

2) прибуток (збиток від НП): утрати від стих лиха, технічних катастроф, аварій, відщкод збитків від НП, ін. надзвич доходи і витрати.

Прибуток є важливим показником ефективності в-чо-господ діял, а також джерелом формування централізованих і децентрал фін р-сів.

Отриманий п-ством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фін р-сів держави, фінансув бюджетних видатків. Це досягається вилученням у п-ств частини прибутку в ДБУ. По-друге, прибуток є джерелом формування фін р-сів самих п-ств і використовується ними для забезпечення господ діял.

Отже, отриманий п-ством прибуток є об’єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап - це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й п-во. У р-ті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і п-вом складаються під впливом кількох чинників. Ця політика реалізується в сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об’єктів оподаткування, ставках оподаткування, у порядку надання податкових пільг.

Другий етап - це розподіл і викор прибутку, що залишився в розпорядженні п-ств після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат.

Викор ЧП на: створення резервного фонду, виплату дивідендів, поповнення СФ, ін. напрями викор.