Мемуари

«Мемуари» (фр. Mémoires sur la régence d'Anne d'Autriche) вийшли друком у 1662 році. Вони є цінним джерелом про часи Фронди . Ларошфуко докладно описує політичні та воєнні події, про себе він говорить у третій особі. У Мемуарах знайшло відображення розчарування Ларошфуко політичною діяльністю та зокрема подіями Фронди..

tвори

• Мемуари Memoires, 1662

• Міркування або моральні сентенції та максими Réflexions ou Sentences et maximes morales, 1664, 5-е видання 1678. сучасне критичне видання: Maximes suivies des Réflexions diverses, du Portrait de La Rochefoucauld [...] Jacques Truchet. Paris: Frères Garnier 1967

• Різні міркування Réflexions diverses, 1731 (посмертно). Сучасне видання: див. вище (Jacques Truchet)

Люк де Клап'є де Вовенарг

Брав участь в Італійській і Богемської кампаніях 1735 та 1742 р.; захворів віспою, яка назавжди спотворила його, і вийшов у відставку; хвороба перешкодила йому також зробити дипломатичну кар'єру, і Вовенарг цілком віддався літературним заняттям. Ще лейтенантом, під час Богемської кампанії, Вовенарг послав Вольтерові написаний ним порівняльний етюд про Корнеля і Расіна, де вихваляв другого за рахунок першого. Вольтер одразу помітив у молодого офіцера неабиякі здібності. Залишивши службу, Вовенарг оселився в Парижі, де був частим гостем у Вольтера та Мармонтеля. Молодий мораліст мав глибокий вплив на Вольтера. В 1746 р. він видав невеликий томик, до якого увійшли: «Introduction à la connaissance de l'esprit humain», «Réflexions sur divers sujets», «Conseils à un jeune homme», «Réflexions critiques sur divers poètes», «Fragments sur les orateurs et sur La Bruyère», „Méditation sur la foi «і» Paradoxes mêlés de Réflexions et de Maximes“. А рік по тому він помер, за словами Мармонтеля, як «християнин-філософ».

-Творчість Джона Мільтона. Іван Франко та Леся Українка про письменника

Джон Мільтон народився 9 грудня 1608 року у Лондоні.

З раннього дитинства він жив у колі інтелектуальних та художніх інтересів. Його батько, заможний нотаріус, людина енциклопедичних знань та різнобічних інтересів, талановитий музикант, зробив все можливе для духовного розвитку майбутнього поета. Він звільнив сина від турбот про матеріальне забезпечення, Мільтону було уже за тридцять років, коли він вперше став заробляти на існування.

Молодий Джон заслуговував на батьківську турботу. Він старанно навчався вдома і в школі. "Жадоба знань була у мене настільки великою, — розповідав він про себе,— що, починаючи із дванадцятирічного віку, я рідко коли закінчував заняття і йшов спати раніше, ніж наступала північ".

Домашні заняття перемежовувались відвідуванням кращої лондонської школи того часу при соборі святого Павла. У 16 років — звичний для цього вік — Мільтон став студентом Кембриджського університету. У Кембриджі взяв активну участь у боротьбі між студентами, які співчували парламенту (до них належав і Мільтон), і прихильниками феодально-аристократичної реакції, яких було дуже мало, але діяли вони надзвичайно завзято. Через політичне зіткнення із викладачем Мільтон був навіть тимчасово виключений з університету, що не завадило йому закінчити курс з відзнакою. Через 4 роки він уже бакалавр, а трьома роками пізніше — магістр мистецтв. Мав можливість залишитися при університеті, але для цього потрібно було отримати духовне звання, а цього не дуже хотілося, незважаючи на його щиру релігійність.

Приблизно у цей час батько юнака придбав неподалік від Лондона маєток Гортон.

Хоча із формальною освітою було покінчено, Мільтон продовжував навчатися. Він оселився у невеликому маєтку батька у Гортон і, куди усамітнився не лише через бажання віддатися наукам. Розпутність двору, свавілля знаті — все це було відразливим для молодого Мільтона. Він ховався від життєвої суєти у провінції, його життя було сповнене інтелектуальних інтересів, які пов'язували його із вузьким колом освічених людей, яких він зустрів тут.

Батько завжди підтримував літературні прагнення сина. Перші свої вірші Міль-тон написав у 15 років. У Гортоні він створив поеми "Веселий" та "Замислений", п'єси-маски "Аркадія" та "Комус", елегію "Люсідас". Йому на той час було вже тридцять років, написане ним було відоме лише невеликому колу, але у його свідомості Мільтона народжувалися нові творчі задуми.

Протягом 1638—1639 років Мільтон здійснив подорож Італією. Через Париж та Ніццу він досяг омріяної землі та відвідав там Геную, Пізу, Флоренцію, Рим, Неаполь, Верону, Мілан. Заїхав до Женеви, на батьківщину Кальвіна, а вже звідти через Францію повернувся додому. Італійську мову він вивчив ще в юності, тому йому легко було спілкуватися з італійцями. Найвизначнішою для нього була зустріч із Галілеєм.

У цей час в Англії назрівали революційні події. Мільтон взяв активну участь у революційній боротьбі, спочатку виступивши як публіцист. Згодом він став консультантом з питань міжнародної політики. Від важкої праці слабне зір Мільтона, проте він продовжував свою діяльність. 1660 року йому загрожувала смертельна кара, а контрибуція зробила його бідняком.

Окрім публіцистичних робіт, Мільтон був автором цілого ряду трактатів, зокрема у 1644 році написав трактат "Про виховання", що став важливою віхою у становленні гуманістичної педагогіки.

Останні 14 років життя письменника — приклад морального та духовного героїзму. У період революції він майже не звертався до поезії.

У творчості Мільтона виділяли 4 періоди:

— Перший і другий періоди творчості (1620—1630). У цей час були написані ранні вірші — твори, яким не вистачало узагальнень, справжньої поетичної своєрідності, великої тематики. При цьому у них відчувався інтерес молодого автора до політичних подій.

— Третій період творчості охопив 1640—1660 роки. Це епоха бурхливої політичної боротьби. Мільтон виступив в основному як письменник-публіцист, який набув величезного політичного досвіду. Він писав трактати, статті та дослідження.

— Четвертий період творчості — 1660 — початок 1670 року. Були написані поеми "Втрачений рай", "Повернений рай" та драма "Самсон-борець".

Помер Дж. Мільтон 8 листопада і 6