12. Критерії оцінки фінансової звітності

Основою для аудиторського висновку про фінансову звітність підприємства є результати аналітичних досліджень, а також оцінки висновків, зроблених на основі аудиторських дока­зів, отриманих під час проведення аудиту. Такий аналіз і оцінка доводять, що фінансова звітність була підготовлена:

а) на основі порядку ведення прийнятого і затвердженого керівництвом під­приємства бухгалтерського обліку, який послідовно використову­вався в практиці ведення обліку підприємства;

б) на підставі інструкцій, що регулюють порядок підготовки і подання звітності;

в) представлена фінансова звітність у цілому відповідає розу­мінню специфіки фінансово-господарської діяльності підприємств;

г) існує адекватне відображення всіх суттєвих питань, які сто­суються забезпечення правильного надання фінансової звітності.

Незважаючи на те, що аудитор відповідає перед замовником аудиту за свій аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства, від­повідальність за правильність підготовки і подання фінан­сової звітності користувачам покладається на керівництво підприємства. Проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підпри­ємства не звільняє його керівництво від відповідальності за до­стовірність і повноту звітності.

13.Види аудиторських послуг.

Основним видом послуг аудиторських фірм є аудит фінансової звітності. У сфері обліку аудиторські фірми пропонують такі послуги як постановка і постійне ведення бухгалтерського обліку, складання звітності, відновлення бухгалтерського обліку, удосконалення існуючої на підприємстві облікової системи.

Аудит фінансової звітності підприємств здійснюється з метою визначення правильності її складання відповідно до встановлених правил ведення бухгалтерського обліку, її достовірності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим вимогам.

Проте, в аудиторській діяльності існує тенденція до збільшення в загальному обсязі виконаних робіт питомої ваги інших аудиторських послуг, особливо консультування у сфері управління і оподаткування. Така ситуація в нашій країні склалася внаслідок відміни обов’язкового аудиту для більшості суб’єктів господарювання. В міжнародній практиці зміни, викликані бурхливим розвитком комп’ютерних систем, телекомунікацій і систем інформації, дозволяють аудиторським фірмам надавати своїм клієнтам цілу низку нових, додаткових послуг і, таким чином, розвивати нові напрями у своїй діяльності. Поряд з аудитом, іноземні аудиторські фірми все більше надають послуг у сфері управлінського консалтингу і податкової політики.

Нагромаджений досвід аудиторської діяльності в Україні свідчить про те, що крім аудиту фінансової звітності, аудиторські послуги переважно стосуються ведення обліку і складання звітності, надання аналітичних і консультаційних послуг, експертної діяльності.

15.Концепції та постулати аудиту.

Аудит характеризується наявністю різ­них теоретичних концепцій, які визна­ча­ють його мету, завдання, прин­ципи і методи дослідження. Неоднорідність кон­цеп­ту­альних основ аудиту в різних країнах зумовлює значні відмінності у його законодавчому і нор­мативному регулюванні, сфері за­сто­сування і на­віть у сприйнятті суспільством.

У світі існують різні теоретичні концепції, які можна умовно роз­ді­ли­ти на три ка­те­горії:

1. Концепції, які визначають головну мету і роль аудиту в економіці та сус­піль­стві.

2. Концепції, які визначають еволюційні (історичні) ознаки форму­ван­ня аудиту.

3. Концепції, які визначають засади для формування правил (стан­дар­тів) прак­тич­но­го аудиту.

В основу «перевернутої піраміди», яка схематично відображає послі­дов­ність фор­мування різноманітних правил і регламентів аудиторської ді­яльності, покладено п’ять теоретичних концепцій:

1. Етика поведінки.

2. Незалежність.

3. Професіоналізм.

4. Доказовість.

5. Точність представлення.

Під постулатом аудиту розуміють певне положення, припущення, твердження, яке приймається без доказів і використовується для побудови системи стандартів і норм (правил, інструкцій), що регулюють сферу ауди­торської діяльності.

Найвідоміші постулати, які тривалий час були покладені в основу розвитку теорії аудиту, сформулювали Р.К. Мауц і Х.А. Шараф в 1961 році у книзі «Філо­со­фія аудиту».

У зв’язку із змінами в методології і організації аудиту, відомий американський професор Дж. Ро­бер­т­сон у 1990 році сфор­му­лював такі постулати аудиту:

1. Фінансові звіти та ін­формацію мо­ж­на вери­фікувати.

2. Завжди існує імо­вір­ність зіткнен­ня ін­те­ре­сів аудитора і ке­рів­ни­ків під­при­єм­ст­­ва, що пе­ревіряється.

3. Задовільна структура внут­ріш­ньо­го конт­ролю зменшує імо­вір­ність по­­ру­шень і помилок.

4. Послідовне дотри­ман­ня GAAP при­­водить до точного відображення фі­нан­со­вого стану і резуль­та­тів опе­ра­цій.

5. Якщо відсутні чіткі докази про­ти­леж­ного, то інформація, правильна для під­при­єм­ства, що переві­ря­єть­ся, у ми­ну­ло­му, буде правильною і в май­бут­ньо­му.

6. Перевіряючи фінан­со­ву ін­фор­ма­цію з ме­тою скласти незалеж­ний ви­с­новок про неї, аудитор діє тіль­ки як аудитор.

7. Професійний ста­тус незалежного ау­ди­­тора на­кладає на нього від­по­від­ні зо­бов’язання.