39, 71.Загальна характеристика процесу аудиту.

Аудиторський процес характеризується його стадіями та етапами. Розглядаючи процес аудиту з погляду періоду його виконання, тобто стадій, доцільно виділяти такі: початкова; дослідна; завершальна. Етапи процесу аудиторської перевірки значною мірою залежать від рівня розвитку аудиту та підходів до нього: підтверджуючий; системно-орієнтований; аудит, що базується на ризику. У підтверджуючому аудиті основна увага звертається на реєстри і документи. Системно-орієнтований підхід до аудиту дає можливість спостерігати системи, які контролюють операції. При аудиті, що базується на ризику, аудитор орієнтується на людей, що контролюють систему. першим етапом на початовій стадії є вибір суб'єкта аудиторської перевірки, ознайомлення з його бізнесом та станом обліку. Вивчення бізнесу клієнта дозволяє аудитору вибрати правильний напрям при перевірці підприємств, що одночасно займаються декількома видами діяльності.

Планування повинно передбачати:

• знання бізнесу клієнта;

• розуміння системи бухгалтерського обліку;

• ризик і суттєвість;

• характер, час і обсяг процедур;

• координація, керівництво, нагляд та перевірка;

• інші аспекти.

На стадії дослідження в умовах підтверджуючого аудиту доцільно виділити такі етапи процесу аудиту:

• перевірка господарських операцій і облікових записів;

• коригування плану і робочої програми;

• перевірка (аналіз) фінансової звітності та збір аудиторських доказів.

Завершальний етап процесу аудиту на стадії дослідження доцільно назвати – “перевірка (аналіз) статей фінансової звітності”. У зарубіжній економічній літературі цей етап часто називають "перевірка окремих елементів сальдо".

Основним завданням цього етапу є одержання достатнього обсягу аудиторських доказів для визначення того, наскільки об'єктивно відображено сальдо окремих рахунків у балансі та інших формах фінансової звітності. Характер і обсяг цієї роботи значною мірою залежить від виявлених доказів на попередніх етапах.

На завершальній стадії процесу аудиту доцільно виділити три етапи: оцінка і аналіз результатів перевірки; складання звіту, підготовка пропозицій і ознайомлення з ними замовників; написання аудиторського висновку і оформлення та підписання акту виконаних робіт.

40. Аналітичні процедури.

Аудит, який у більшості економічно розвинених країн має тривалі історичні тра­диції, поряд з процедурами і прийомами доку­ментальної пе­ре­­вірки володіє такими інструментами як аналітичні процедури. Роль остан­ніх в аудиторському процесі є особ­ли­во вагомою тоді, коли ау­дит як форма економічного контролю досягає певної по­пу­лярності і виз­нан­ня, фор­му­єть­ся структура попиту і пропозиції на аудиторські пос­лу­ги, ви­значаються ос­новні риси конкуренції в середовищі аудиторських фірм.

Основними передумовами застосування аналітичних процедур в якості засобу під­вищення ефективності аудиту є:

1) формування концепції системно орієнтованого і ризико орієнтованого аудиту;

2) посилення вимог до якості результатів аудиту і розширення сфе­ри відпо­ві­даль­ності аудиторів.

Аналітичні процедури мають властивість доповнювати і посилювати ефек­тив­ність незалежних аудиторських тестів і документальних переві­рок. Застосовуючи ана­літичні процедури, можна виявити слабкі місця господар­сь­кої системи клієнта, супе­речності в інформаційних джерелах, натрапити на суттєві помилки, зміст яких роз­кривається в подальшому з допомогою інших категорій процедур аудиту, або оцінити фінансовий стан під­при­єм­ст­­ва в минулому і спрогнозувати його зміни в майбутньому.

Британський вчений Р. Додж до аналітичних процедур, які він розглядає як ана­лі­тичну перевірку, відносить такі процедури:

• аналіз співвідношень різних фінансових даних (наприклад, виторгу і затрат) або фінансових і нефінансових показників (наприклад, зарплати і чисельності пер­со­налу);

• порівняння фактичних даних з прогнозами іншого виду;

• порівняння останніх звітних даних з аналогічними даними минулих пе­ріодів, по­казниками аналогічних підприємств або серед­ньо­галузевими по­казниками;

• дослідження неочікуваних відхилень;

• аналіз впливу непередбачених факторів;

• співставлення оцінки результатів аналізу з інформацією, отриманою від інших осіб.

Іншим важливим питанням, яке розглядається у Міжнародних стандартах аудиту, є обов’язковість виконання аналітичних про­це­дур на різних ста­діях аудиту. Вважається, що обов’язковим є про­ве­ден­ня аналітичних процедур у вигляді аналітичного огляду на початковій ста­дії аудиторського процесу (стадії плану­вання), а також при завершенні ау­ди­­ту.

На початковій стадії аудиту з допомогою аналітичних процедур можна отримати багато цінної інформації. Аудитор досягає глибшого розу­міння особливостей бізнесу клієнта, нетипових його характеристик, якщо вико­нує аналітичні процедури. Крім того, аналітичний огляд на початковій стадії співпраці з клієнтом може ви­світ­лити зони інформаційного ризику, що є важливим фактором правильного плану­вання і проведення аудиту.