52. Валютний ринок. Валютний курс: суть, види та фактори, що на нього впливають

Валютні ринки — це офіційні центри, де відбувається купівля-продаж іноземних валют на основі попиту та пропозиції. Суб'єкти валютного ринку — продавці, покупці, посередники; об'єкти — юридичні особи, зайняті у зовнішньоекономічній діяльності.

Функції валютних ринків:

— забезпечення своєчасності здійснення міжнародних розрахунків, страхування валютних ризиків;

— диверсифікація валютних резервів банків, підприємств, держав, регулювання валютних ресурсів;

— отримання спекулятивного прибутку учасниками ринку в вигляді різниці курсів валют;

— регулювання економіки.

Названі функції реалізуються через виконання суб'єктами ринку широкого кола валютних операцій.

Валютні операції — це операції, пов'язані з переміщенням валютних цінностей між суб'єктами валютного ринку. Ці операції класифікуються за:

— терміном здійснення платежу з купівлі-продажу валюти: касові та строкові;

— механізмом здійснення операцій: операції спот, форвардні, ф'ючерсні, опціонні;

— формами здійснення: безготівкові та готівкові;

— масштабами операцій: оптові (здійснюються між банками) та роздрібні (між банками та їх клієнтами).

Валютний курс - це вартісна категорія, властива товарному виробництву, яка виражає виробничі відносини між товаровиробниками, світовим ринком. Валютний курс - це співвідношення між грошовими одиницями двох країн, яке використовується для обміну валют під час здійснення валютних та інших економічних операцій. Якщо дати більш конкретне визначення цій категорії, то валютний курс є ціною грошової одиниці однієї країни, вираженою в грошових одиницях іншої країни у операціях купівлі-продажу. Така ціна може встановлюватись виходячи із співвідношення попиту і пропозиції на певну валюту в умовах ринку або бути суворо і чітко регламентованою рішенням уряду держави або його головним фінансово-кредитним органом - центральним банком.

За допомогою валютних курсів здійснюються такі їхні функції:

- засіб інтернаціоналізації грошових відносин (створюється цілісна світова система грошей);

- порівняння, зіставлення вартостей (пін) товарів на національному і світовому ринках. На цій основі національні витрати порівнюються з суспільно необхідними інтернаціональними витратами праці;

- зіставлення цінових структур і результатів відтворювального процесу окремих країн (порівняння рівнів продуктивності праці, витрат виробництва, заробітної плати, платіжного балансу);

- перерозподіл національного продукту між країнами, які мають зовнішньоекономічні зв'язки.

Чинники, від яких залежить валютний курс:

- попит і пропозиція на валютному ринку, що встановлюється в кожному конкретному випадку;

- стан платіжного балансу держави;

- рівень інфляції;

- різниця процентних ставок у різних країнах;

- ступінь довіри до валюти на світових валютних ринках; міждержавна і соціальна стабільність держави, напрям її зовнішньополітичного курсу, міждержавний авторитет;

- збільшення національного доходу;

- валютна політика;

- розвиток фондового ринку;

- діяльність валютних ринків тощо.

Зміни валютного курсу у зв'язку з дією названих вище чинників впливають на розвиток внутрішньогосподарських процесів і на зовнішньоекономічні позиції країн. Йдеться про вплив валютного курсу на зовнішню торгівлю, рух довго- і короткострокових капіталів, платіжний баланс країни. Залежно від цілей зовнішньоекономічної політики уряд може обирати, використовувати і змінювати різні інструменти валютного регулювання. Зокрема, широко використовують методи девальвації та ревальвації грошових одиниць.

Девальвація - цілеспрямовані дії на зниження національного курсу валюти країни щодо твердих валют для стимулювання на внутрішньому ринку споживчого попиту, підвищення конкурентоспроможності і поліпшення торгових позицій на світовому ринку.

Ревальвація - це дії з метою підвищення курсу національної валюти для утримання на внутрішньому ринку споживчого попиту та стимулювання товарного імпорту і припливу іноземних інвестицій. Ревальвація - процес, зворотний девальвації.

Розрізняють три види валютних курсів:

- офіційний (фіксований) курс валюти - це встановлені урядом постійні фіксовані пропорції (співвідношення) обміну національної валюти на іноземні і навпаки - на основі взаємного паритету;

- ринковий (гнучкий) валютний курс, що формується і вільно змінюється на валютному ринку під впливом попиту і пропозиції;

- змішаний (плаваючий) курс валюти є контрольованим курсом, різновидом ринкового курсу, який допускає використання механізму валютного регулювання. Застосовується щодо експорту й імпорту, при погашенні зовнішнього боргу тощо.

Основою курсів валют є співвідношення купівельних спроможностей певних валют.

Купівельна спроможність валюти - це сума товарів і послуг, які можна придбати за певну грошову одиницю.

Паритет купівельної спроможності (РРР) - це співвідношення купівельної спроможності валют.

Методика визначення РРР:

а) на основі порівняння рівня цін споживчого кошика;

б) на основі співвідношення витрат виробництва;

в) на основі співвідношення ефективних виробничих витрат:

де   — рівень цін за відповідний період;

А, В - країни, що порівнюються.