Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответы на экзамен по тур деят.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
313.64 Кб
Скачать

Билет №18

1. Агентський договір розглядається як самостійний вид договору, призначений обслуговувати потреби комерційного обороту. Визначаючи місце агентського договору серед інших договорів, його слід віднести до групи торгово-посередницьких договорів, тобто договорів про надання послуг. Таке місце агентського договору зумовлює його консенсуальний характер: договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов.

Агентський договір є різновидом ширшого за предметом договору доручення. Предметом агентського договору є, як було зазначено, надання агентом послуг із укладення угод або сприяння в такому укладенні.

Отже, істотними умовами агентського договору є такі, що встановлюють:

а) сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг:

б) права та обов'язки сторін;

в) умови і розмір винагороди комерційному агентові;

г) строк дії договору;

д) санкції у разі порушення сторонами умов договору.

Повноваження агента можуть бути встановлені в агентському договорі або шляхом переліку конкретних дій, які мають виконуватися агентом, або у загальному вигляді - через посилання на сферу посередництва.

В агентському договорі можуть передбачатися й інші умови, погоджені сторонами як істотні У разі досягнення сторонами згоди з усіх наведених умов договір вважається укладень, хоча строк дії договору є істотною умовою.

2. Стандартизація галузі туризму – це своєрідний спосіб об’єднання різноманітних туристичних послуг з метою якнайповнішого задоволення потреб споживачів з урахуванням безпеки держави та інтересів підприємств туріндустрії.

Державна система стандартизації у сфері туристичної діяльності спрямована на:

− захист інтересів споживачів і держави з питань безпеки туризму, життя і здоров'я громадян, охорони майна та довкілля;

− класифікацію туристичних ресурсів України, забезпечення їх охорони, встановлення гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкілля;

− підвищення якості товарів, робіт, послуг відповідно до потреб споживачів;

− забезпечення безпеки об'єктів туристичних відвідувань з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

− взаємозамінність та сумісність товарів, робіт, послуг, їх уніфікацію;

− створення нормативної бази функціонування систем стандартизації і товарів, робіт, послуг.

Билет №19

1. У систему органів і служб стандартизації входять міжнародні (всесвітні та регіональні) і національні організації з стандартизації. Існує понад 400 організацій, які займаються питаннями стандартизації. Найбільші з них - Міжнародна організація по стандартизації (180) і Міжнародна електротехнічна комісія (МЕК). Вони самостійні і незалежні одна від одної. 180 створена з метою сприяння розвитку стандартизації у світовому масштабі для полегшення світового товарообміну і співробітництва в галузі інтелектуальної, наукової, технічної та економічної діяльності. Ця організація проводить роботи зі стандартизації в усіх галузях промисловості, економіки і техніки, за винятком електротехніки та електроніки. Основне завдання МЕК - розроблювати міжнародні стандарти в галузі електротехніки та електроніки, радіозв'язку і приладобудування з метою сприяння міжнародному співробітництву в цих галузях.

До національних органів і служб стандартизації в Україні відносяться: Комітет з питань стандартизації, метрології і сертифікації при Кабінеті Міністрів України (Держстандарт), котрий здійснює загальне керівництво роботами зі стандартизації, затверджує і реєструє національні стандарти, організовує інформаційне забезпечення з питань стандартизації, метрології і сертифікації. Держстандарт має свої територіальні органи - центри стандартизації і метрології, які здійснюють функції і права Держстандарту у встановлених межах. Керівництво діяльністю зі стандартизації в галузі будівництва і будматеріалів здійснює Мінбуд.

2. Пріоритетне бронювання має не стільки економічний сенс , скільки являє собою фактор , що значно полегшує повсякденну роботу оператора , пов'язану з разовим бронюванням кімнат у готелі . Під цією формою співпраці оператора та хотельери мається на увазі , що останній розглядає і підтверджує заявки оператора позачергово і з максимальним пріоритетом. Пріоритет заявки означає , що служба бронювання готелю може підтверджувати заявки оператора на шкоду інтересам інших туроператорів , які мають в цьому готелі заброньовані , але неоплачені кімнати. Право пріоритетного резервування зазвичай нічим не оформляється , в більшості випадків їм наділяють туроператорів , що мають позитивний досвід роботи з даним готелем , налагоджені особисті зв'язки з Хотельери . Однак отримання оператором такого права сильно сприяє підвищенню ефективності його роботи , оскільки дає оператору впевненість у підтвердженні практично будь-якої заявки .

Разові заявки. Це найбільш примітивна форма співпраці готелю і оператора , не пов'язана ні з прийняттям оператором певних обов'язків або ризику , ні з наданням Хотельери додаткових знижок. Резервування номера оператором відбувається під бажання конкретного клієнта, або який вніс передоплату , або оплатив готельну послугу повністю .

Робота за разовими заявками на практиці може будуватися двома способами - з оплатою послуг туроператору , і з оплатою послуг на місці. У першому випадку оператор приймає від клієнта повну оплату вартості готельних послуг і до закінчення встановленого у підтвердженні бронювання терміну оплачує рахунок хотельери , залишаючи собі розмір своїх комісійних . У другому випадку розрахунок клієнта оператора і готелю відбувається безпосередньо на стійці готельного підприємства . При цьому розмір комісійної винагороди автоматично зараховується на спеціально відкритий для туроператора рахунок в готелі.