Структура професійної компетентності учнів

Схема 2

Мотиваційний компонент

Діяльнісний компонент

Когнітивний

компонент

• здатність до навчання;

• винахідливість;

• навички адаптуватись та бути мобільним;

• вміння досягати успіху в житті;

• бажання змінити життя на краще;

• інтереси та внутрішня мотивація;

• особисті практичні здібності;

• вміння робити власний вибір та визначати особисті цілі тощо.

• аналіз особистих якостей, нахилів, можливостей та співставлення їх з вимогами професії;

• вміння аналізувати інформацію про професії і пошук їх в різноманітних джерелах;

• проводити аналіз різних професій;

• забезпечити розвиток професійно важливих якостей особистості;

• складати схему особистої професійної перспективи.

• компетенції пов’язані з самим собою як з суб’єктом професійного самовизначення;

• усвідомлення потреби вибору професії;

• знання загальної характеристики професій;

• санітарно-гігієнічних умови праці;

• вимог професії до працівника;

• протипоказаннь до виконання професійних

обов’язків;

• перспектив зайнятості.

2. Зміст професійної компетентності учнів 9 класу, що формуються в процесі трудового навчання.

В умовах постійно зростаючої конкуренції ринку праці одним із ключових факторів, що сприяють ефективній і повноцінній реалізації особистості, є професійна компетентність. Такі поняття, як трудова мобільність, здатність повноцінно реалізувати свої професійні якості у конкурентному середовищі знайшли відображення в багатьох офіційних документах у сфері освіти.  У системі шкільної освіти говорити про професійну компетентність випускників можна лише з певною часткою умовності. Безсумнівно, мова повинна йти про формування і розвиток тих знань, умінь і навичок, які в подальшому дозволять школяреві отримати потрібну на ринку праці професію. У даному контексті, на основі компетентнісного підходу, на наш погляд, необхідно ввести таке поняття як профорієнтаційна компетентність, що має на увазі близьке знайомство зі світом професій, здатність побудови власного освітнього маршруту і майбутньої професійної кар'єри з урахуванням індивідуальних інтересів, схильностей, можливостей підлітка. 

Комплексний супровід процесу формування профорієнтаційної компетентноті учня буде ефективним за наявності вибудуваної системи діагностики, інформування та консультативної діяльності вчителя у сфері профорієнтації. Виявлення інтересів, схильностей, професійних уподобань реалізується із застосуванням методик діагностики особистості, її комунікативних якостей, особливостей сприйняття, пам'яті, уваги, мислення, креативності. Завдання вчителя - допомогти учням засвоїти алгоритм вибору професії «Хочу, можу, треба» і розібратися в суперечностях між існуючими уявленнями підлітка про власне « Я » [56].

Основою для рішення цієї складної проблеми є сам процес самовизначення школяра у професійній діяльності. Даний процес складний, суперечливий і довгий, саме тому необхідна профорієнтаційна допомога учням.

Розвиток здібностей до самовдосконалення, самопізнання, самореалізації й рефлексії є необхідною умовою підготовки школярів до професійного самовизначення. Тільки тоді у особистості професія буде виступати як сутність самого себе, а не як засіб для досягнення бажаного стилю життя. Останній є важливим фактором, який впливає на вибір професії учнями, на примітивність їх професійних переваг.

Аналізуючи в цілому сучасний стан досліджень професійного самовизначення в пострадянських країнах, Т.В.Кудрявцев, В.Ю.Щегурова виділили два підходи до цієї проблеми:

- підхід розробляється головним чином в руслі різних теоретичних концепцій професійних орієнтацій школярів і пов’язаний з дослідженням різних вікових особливостей їх розвитку. Виявилось, що більшість досліджень, що були здійснені в цьому підході, робили акцент на розгляд професійного самовизначення і підготовки учнів до вибору професії. Але самовизначення не закінчується вибором професії, а триває все професійне життя. Вибір професії – це лише показник того, що процес професійного самовизначення переходить в нову фазу свого розвитку. [51]

У відповідності з цим твердженням виділяються етапи професійного самовизначення – етап формування професійних намірів і вибору учнями загальноосвітньої школи.

Змістом наступних етапів професійного самовизначення особистості є формування її відношення до себе як до суб’єкта власної професійної діяльності. Саме ці етапи є найбільш важливими, як з точки зору розуміння основних механізмів і динаміки професійного становлення особистості, так і з точки зору педагогічного впливу на її подальшу долю.

Ґрунтовним є дослідження Н.С.Пряжнікова. Аналіз літератури, велика дослідно-експериментальна робота дозволила йому суттєво збагатити теорію і практику професійного самовизначення. Постійно підкреслюючи нерозривний зв’язок професійного самовизначення з самореалізацією людини в інших важливих сферах життя, Н.С.Пряжніков пише: “Сутністю професійного самовизначення є самостійне і усвідомлене знаходження смислів виконуваної роботи і всій життєдіяльності в конкретно-історичній (соціально-економічній) ситуації”.

Досліджуючи професійне самовизначення, Н.С.Пряжніков обґрунтував наступну змістовно-процесуальну модель:

1.Усвідомлення цінності суспільно-корисної праці і необхідності професійної підготовки (ціннісно-моральна основа самовизначення).

2.Орієнтування в соціально-економічній ситуації і прогнозування престижності праці що вибрана.

3.Загальне орієнтування в світі професійної праці і виділення професійної цілі – мрії.

4.Визначення близьких професійних цілей як етапів і шляхів до подальшої цілі.

5.Інформування по професіях і спеціальностях у відповідних професійних закладах і місцях працевлаштування.

6.Уявлення про перепони, що ускладнюють досягнення професійних цілей, а також знання своїх можливостей, що сприяють реалізації намічених планів і перспектив.

7.Наявність систем резервних варіантів вибору на випадок невдачі по основному варіанту самовизначення.

8.Початок практичної реалізації особистої професійної перспективи і постійна корекція намічених планів по принципу зворотного зв’язку.

В процесі формування профорієнтаційної компетентності суттєвий вплив на динаміку професійного самовизначення здійснює баланс факторів, в число яких входять життєві перспективи, що реалізуються в уявленнях про майбутні досягнення, минулий досвід особистості, рівень розвитку її спеціальних здібностей, об’єктивних потреб в різних видах праці, зміст освіти, престиж професії чи спеціальності, рівень першочергового орієнтування в різних сферах професійної діяльності і т.д.[20]

Профорієнтаційна компетентність визначена змістом профорієнтаційної роботи та обумовлена пізнавально – пошуковим етапом.

Пізнавально-пошуковий етап передбачає: формування професійних компетенотностей таких як мотивації самопізнання, установки на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю; систематичне ознайомлення з професіями у навчально-виховному процесі; формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості; консультування щодо вибору майбутньої професії. Результат – готовність до вибору професії.

Трудове навчання учнів у 9-му класі ставить особливі вимоги до мислення учнів, яке формує їх психологічну готовність до вибору професії. Засвоєння учнями змісту професійної компетентності має здійснюватися не стільки шляхом передачі готових висновків, скільки шляхом самостійної роботи кожного учня. Концепцією середньої загальноосвітньої школи України визначається, що в організації навчального процесу доцільно надавати пріоритет засобам активного навчання й сучасним технологіям. [11]

У 9-му класі (особливо на заняттях трудового навчання) учні вже зустрічалися із багатьма професіями, однак навряд чи хтось «приміряв» собі якусь із цих професій, тому вчителеві пропонується провести вступну бесіду з метою пояснити важливість професійного вибору у подальшому житті кожного. У ході бесіди доречно з’ясувати чи багато учнів замислювалися над цим питанням, чи є учні, які вже мають якісь професійні інтереси та вподобання, а можливо, вже спрямовані на певну професію.

На основі цих завдань ми пропонуємо наступний зміст формування професійної компетентності учнів 9-го класу у процесі трудового навчання.

Отож, при вивченні в 9-му класі розділу «Проектування та виготовлення комплексного виробу» учні вивчають такі теми:

Тема 1: Основи біоніки у проектуванні. Значення моделей і макетів у проектуванні. Формують такі компетентності як усвідомлення потреби вибору професії, знання загальної характеристики професії, вимог професії до працівника, перспектив зайнятості.

Тема 2:Автоматизація технологічних процесів. Формування знання загальної характеристики професії, санітарно-гігієнічних умов праці, вимог професії до працівника, проводити аналіз різних професій.

Тема 3:Визначення завдань з виконання проекту. Формування інтересу та внутрішньої мотивації, вміння адаптуватись та бути мобільним.

Тема 4:Пошук інформації, її аналіз. Формування таких компетентностей як знання санітарно-гігієнічних умов праці, вимог професії до працівника, перспектив зайнятості, аналіз особистих якостей, нахилів, можливостей та співставлення їх з вимогами професій.

Тема 5: Художнє проектування. Формуються такі компетентності як усвідомлення потреби вибору професії, компетенції пов’язані з самим собою як з суб’єктом професійного самовизначення, аналіз особистих якостей, нахилів, можливостей та співставлення їх з вимогами професії.

Тема 6: Вибір конструкційних матеріалів. Формуються такі компетентності як винахідливість, вміння аналізувати інформацію про професії і пошук їх в різноманітних джерелах.

Тема 7: Розроблення необхідних документів для виготовлення виробу. Формуються такі компетентності як співвідношення самого себе із професіями вміння школярів розрізняти професійні стереотипии.

Тема 8: Розроблення необхідних документів для виготовлення виробу. Формуються такі компетентності як знання кваліфікаційних вимог професії, перспектив зайнятості.

Тема 9: Виготовлення та оздоблення виробу. Формується мотиваційний компонент професійної компетентності: бажання змінити життя на краще, інтереси та внутрішня мотивація, вміння робити власний вибір та визначати особисті цілі тощо.

Тема 10: Виготовлення та оздоблення виробу. Формуються такі компетентності як аналіз особистих якостей, нахилів, можливостей та співставлення їх з вимогами професії.

Тема 11: Виготовлення та оздоблення виробу. Визначення перспективних життєвих і професійних цілей, аналіз і осмислення своїх життєвих і професійних перспектив.

Тема 12: Виготовлення та оздоблення виробу. Формують такі компетентності як особисті практичні здібності, здатність до навчання, знання протипоказаннь до виконання професійних обов’язків.

Тема 13: Виготовлення та оздоблення виробу. Формуються компетентності співвідношення власного образу з різними професіями.

Тема 14:Виготовлення та оздоблення виробу. Формують такі компетентності як вміння робити власний вибір та визначати особисті цілі тощо, складати схему особистої професійної перспективи.

Тема 15:Розроблення реклами. Елементарні економічні обґрунтування проекту. Формуються такі компетентності як вміння аналізувати інформацію про професії і пошук їх в різноманітних джерелах, проводити аналіз різних професій, усвідомлення потреби вибору професії.

Тема 16: Захист проекту. Оцінювання результатів проектної діяльності. Формування професійних інтересів.

Таким чином можна побачити, що досягнення ефективності формування професійної компетентності повинно відбувається завдяки вмілому використанню різноманітних систем, методів і форм трудового виховання, в процесі якого відбувається накопичення досвіду колективної трудової діяльності.