Міністерство освіти і науки України

Рівненський державний гуманітарний університет

Фізико – технологічний факультет

Кафедра професійної педагогіки і трудової підготовки

Формування професійної компетентності учнів 9-го класу на уроках трудового навчання

Методичні рекомендації для вчителів трудового навчання загальноосвітніх навчальних закладів, викладачів та студентів педагогічних навчальних закладів напряму підготовки 6.01.01.03 «Технологічна освіта» (обслуговуюча праця)

Рівне - 2011р.

ББК 74.202.66р. Автор. знак Ф 79. УДК: 371.381 (07): Друкується за рішенням Вченої ради фізико – технологічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету (протокол №11 від 29.06. 2011)

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ 9-ГО КЛАСУ НА УРОКАХТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Методичні рекомендації для вчителів трудового навчання загальноосвітніх навчальних закладів, викладачів та студентів педагогічних навчальних закладів спеціальності «Педагогіка та методика середньої освіти . Трудове навчання » ./Автори-укладачі: М.С.Янцур, О.Д. Літковець,.О.Я. Середа – Рівне: РДГУ, 2011.- 49 с.

Автори-укладачі: М.С.Янцур, канд. пед. наук, професор, завідувач кафедри

професійної педагогіки і трудової підготовки РДГУ;

О. Д. Літклвець. Ст. вик. кафедри професійної педагогіки і

трудової підготовки РДГУ;

О.Я. Середа, студентка ІV курсу спеціальності 6.010103.

Технологічна освіта (обслуговуюча праця). Фізико-

технологічного факультету РДГУ

Рецензенти: В.У.Хільковець, канд. пед. наук, професор РОІ ППО

Відповідальний редактор М.С.Янцур, канд. пед. наук, професор, завідувач кафедри професійної педагогіки і трудової підготовки РДГУ.

Методичний посібник призначений для викладачів, студентів і вчителів трудового навчання для формування професійної компетентності учнів 9-го класу в загальноосвітніх навчальних закладах.

Методичні рекомендації схвалені і рекомендовані до друку кафедрою професійної підготовки і трудової підготовки РДГУ (протокол №11 від 7.06. 2011).

ВСТУП

Досягнення людиною життєвого успіху є однією з найважливіших проблем, які постали перед людством у XXI столітті. Професійна ком­петентність це важлива властивість особи­стості, яку потрібно розвивати та вдосконалювати.

Ця проблема постійно знаходиться в центрі уваги педагогічної науки і практики. Тому не випадково у Державному стандарті середньої освіти вказано на необхідність індивідуалізації та диференціації навчання, його профільності у старшій школі . Освітня галузь “Технологія” основною метою висуває формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства [13].

Соціально-економічні зміни, що мають місце в умовах переходу до ринкових відносин, вимагають нових підходів у формуванні особистості школяра. Дедалі гострішою стає залежність місця держави в цивілізованому світі від її можливостей у створенні умов для вільного самовизначення громадян, набуття ними доступних знань і професійної майстерності, самореалізації в тій галузі, де найповніше можна проявити свої обдарування. Успішне вирішення цієї проблеми в основному залежить від позитивних результатів у формуванні особистості майбутнього працівника на всіх етапах його шкільного життя. На цьому наголошується в Національній доктрині розвитку освіти, Законі України "Про загальну середню освіту", Концепції державної системи професійної орієнтації населення та Концепції профільного навчання.

Найважливіші теоретичні питання трудової та професійної підготовки підростаючого покоління розроблені у працях відомих вчених-педагогів П.Р.Атутова, С.Я.Батишева, О.О.Васильєва, Ю.К.Васильєва, К.А.Івановича, К.Н.Катханова, В.І.Качнєва, В.М.Мадзігона, В.О.Полякова, В.К.Сидоренка, М.Н.Скаткіна, Д.О.Сметаніна, П.І.Ставського, Г.В.Терещука, Д.О.Тхоржевського, С.Г.Шаповаленка, О.О.Шибанова та інших. Проблема формування в учнів VIII-IX класів інтересу до певних робітничих професій розроблялась В.А. Бородіним, Г.Ф. Георгієвим, І.В. Загорцем, Н.К.Котиленковим, П.Т. Магмузовим, В.А. Рибіним.

Професійна підготовка являє собою систему соціально-економічних та методико-фізіологічних заходів, спрямованих на забезпечення активного, мобільного і свідомого професійного самовизначення та трудового становлення особистості з урахуванням своїх можливостей та індивідуальних особливостей і кон'юнктури ринку праці для повноцінної самореалізації в професійній діяльності [3]. Свідомий вибір професії виступає показником сформованості професійної компетентності учня .

Одним з перспективних напрямів в плані вирішення цього завдання є здійснення компетентнісного підходу. Компетентнісний підхід в освіті - це не данина моді вигадувати нові слова і поняття, а об'єктивне явище, викликане до життя соціально-економічними, політико-освітніми та педагогічними передумовами. Перш за все, це реакція освіти на змінені соціально-економічні умови, на процеси, що з'явилися разом з ринковою економікою. Ринок пред'являє до сучасного фахівця цілий пласт нових вимог, які недостатньо враховані або зовсім не враховані в програмах підготовки фахівців. Ці нові вимоги, як виявляється, не пов'язані жорстко з тієї чи іншої дисципліною, вони носять надпредметний характер, відрізняються універсальністю. Їх формування вимагає не стільки нового змісту (предметного), скільки інших педагогічних технологій.Подібні вимоги одні автори називають базовими навичками (В. І. Байденко), інші - надпрофессіональними, базисними кваліфікаціями (А. М. Новіков), треті - ключовими компетенціями (А. В. Хуторський, Е. Ф. Зеєр та ін.) Ось чому сьогодні рядом вчених (В. А. Болотов, В. В. Сєріков, Г. К. Селевко, О. В. Хуторський) виділяється компетентнісний підхід до освіти, основними критеріями якої вважаються придбання учнями досвіду самостійної діяльності й особистої відповідальності. Поняття - «компетентнісний підхід» та «ключові компетентності» отримали поширення порівняно недавно у зв'язку з дискусіями про проблеми та шляхи модернізації російської освіти. Звернення до цих понять пов'язане з прагненням визначити необхідні зміни в освіті, у тому числі в професійному, обумовлені змінами, що відбуваються в суспільстві. Зараз зявились великі науково – теоретичні та науково-методичні праці, в яких аналізуються сутність компетентнісного підходу і проблем формування ключових компетентностей на різних рівнях системи освіти. Наприклад, роботи А.В. Хуторського, В.І. Байденко, В. А. Болотова, С.А.Дружилова, Е.Ф. Зеєра, І.А. Зимньої, В. Ландшеера, О. Є. Лебедєва, І. Осмоловської, А. Петрова, С. Б. Серебрякової, М. А. Чошанова та ін.[23]

Компетентність ґрунтується на знаннях і вміннях, але ними не вичерпується, обов’язково охоплюючи особистісне ставлення до них людини, а також її досвід, який дає змогу ці знання «вплести» в те, що вона вже знала, та її спроможність збагнути життєву ситуацію, у якій вона зможе їх застосувати. Таким чином, кожна компетентність побудована на поєднанні пізнавальних ставлень, знань і вмінь, практичних навичок, цінностей, емоцій, поведінкових компонентів, тобто усього того, що можна мобілізувати для активної дії.[23]

Компетентнісний підхід тісно пов’язаний із такими підходами до навчання, як

• особистісно-орієнтований (оскільки потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі для «всіх» на суб’єктивні надбання одного учня, що їх можна виміряти);

• діяльнісний (тому що може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій).[30]

Перехід до компетентнісного підходу означає переорієнтацію з процесу на результат освіти в діяльнісному вимірі, у зміщенні акценту з накопичування нормативно визначених знань, умінь і навичок на формування й розвиток в учнів здатності практично діяти, застосовувати досвід успішних дій у конкретних ситуаціях, на організацію освітнього процесу на основі тверезого урахування затребуваності навчальних досягнень випускника школи в суспільстві, забезпечення його спроможності відповідати реальним запитам швидкозмінюваного ринку й мати сформований потенціал для швидкої безболісної адаптації як у майбутній професії, так і в соціальній структурі. Перспективність компетентнісного підходу полягає в тому, що він передбачає високу готовність випускника школи до успішної діяльності в різних сферах.

Про компетентнісний підхід до формування змісту освіти зазначено в Державних стандартах освіти, його реалізовано в «Критеріях навчальних досягнень».[47]

У Державній національній програмі „Освіта: Україна ХХІ століття” трудова підготовка названа серед трьох основних шляхів реформування змісту загальноосвітньої підготовки. Вона має вирішувати одне із основних замовлень держави: підготовку молодого покоління до праці в нових умовах, формування в них життєвих ключових компетенцій. Ось чому, коли ведеться мова про підготовку учнів до життя, формування життєвих трудових компетентностей, особливе місце відводять освітній галузі „Технології”, яка передбачає „набуття учнями загальнотрудових компетенцій, сприяє професійному самовизначенню школярів, надає їм можливість набувати допрофесійної і початкової професійної підготовки…”.[52] Формування професійної компетентності школярів зумовлене реалізацією не тільки відповідного оновлення змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання. Перелік цих методів є досить широким, їх можливості – різноплановими, тому доцільно окреслити провідні стратегічні напрями, визначивши, що єдиного рецепту на всі випадки життя , звісно, не існує.

Потенціал методик та технологій є дуже високим і реалізація його безпосереднім чином впливає на досягнення такого результату навчання як професійна компетентність.

Все це стає фундаментальним у вирішенні проблеми формування компетентностей майбутнього випускника.

Актуальність проблеми, недостатність її розробки в теорії і практиці трудового навчання у поєднанні з практичною значимістю визначили тему нашого дослідження:ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УЧНІВ 9-ГО КЛАСУ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ.

Мета дослідження: розробити зміст і методику формування професійної компетентності в учнів 9-го класу на уроках трудового навчання.

Об’єкт дослідження: процес трудового навчання учнів 9-го класу загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження: зміст і методика формування професійної компетентності в учнів на заняттях трудового навчання у 9 класі.

Гіпотеза дослідження: ефективність методики формування професійної компетентності в учнів 9-го класу в процесі трудового навчання, буде вища, якщо ці знання будуть структуровані і включені в зміст уроків, та їх формування буде здійснюватись з використанням активних методів.

На основі аналізу предмета та об’єкта дослідження були сформульовані наступні ЗАВДАННЯ:

• розкрити сутність професійної компетентності учнів основної школи;

• розробити зміст професійної компетентності учнів 9-го класу, що формуються в процесі трудового навчання;

• розробити методику формування професійної компетентності в учнів 9-го класу на уроках трудового навчання;

• експериментально перевірити ефективність розробленої методики формування професійної компетентності в учнів 9-го класу на уроках трудового навчання;

• розробити методичні поради для вчителів трудового навчання щодо формування професійної компетентності в учнів на уроках трудового навчання;

Для вирішення поставлених завдань було використано наступні методи дослідження:

-теоретичні (теоретичний аналіз та синтез психологічної та педагогічної літератури з теми роботи);

-емпіричні (педагогічний експеримент, бесіда, опитування, спостереження за діяльністю вчителя та учнів);

-статистичні (математичні методи статистичної обробки даних за допомогою яких будуть визначатися кількісні показники результатів дослідження).

Експериментальна база дослідження. дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Рівненської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 імені Володимира Короленка. В експериментальній роботі брали участь 28 учнів.

Отож можна зробити висновок, що важливу роль в формуванні професійної компетентності в учнів 9-го класу на уроках трудового навчання відіграє профорієнтаційна діяльність вчителя, яка допомагає учням орієнтуватися у світі професій, та бути готовими до самостійного вибору майбутньої професії.

Організація дослідження: дослідження проводилось поетапно.

Перший етап ( вересень - жовтень 2010р) включав вивчення психолого - педагогічної та науково –методичної літератури з формування професійної компетентності учнів, актуальність теми, вивчення стану формування професійної компетентності в учнів 9-го класу в процесі трудового навчання, розкриття сутності системи професійної компетентності учнів 9-го класу.

Другий етап (листопад - грудень 20011р)- розробка методики формування професійної компетентності в учнів 9-го класу у процесі трудового навчання. Планування експериментальної роботи.

Третій етап (січень - травень) був присвячений проведенню експериментальної роботи в школі з метою визначення ефективності розробленої методики, аналізу та обробки результатів дослідження; формуванню висновків; систематизації і узагальненню основних результатів дослідження; оформленню бакалаврської роботи.

Наукова новизна: обґрунтовано і розроблено структуру професійної компетентності учнів ,компоненти якої формуються у процесі трудового навчання.

Теоретичне значення дослідження: полягає у тому, що у ньому обґрунтовано і експериментально перевірено зміст і методику формування професійної компетентності в учнів 9-го класу у процесі трудового навчання.

Практичне значення дослідження: полягає у тому, що була розроблена методика формування професійної компетентності в учнів 9-го класу з розділу «Проектування та виготовлення комплексного виробу» та методичні рекомендації для вчителів трудового навчання щодо формування професійної компетентності учнів.

Апробація дослідження: основні положення бакалаврської роботи розглядалися на науковому семінарі кафедри професійної підготовки та трудової підготовки та на звітній науковій конференції викладачів, співробітників, докторантів та студентів РДГУ за 2010рі

Структура роботи: бакалаврська робота складається із вступу, двох розділів, висновків за розділами, загальних висновків, списку основної використаної літератури (58 джерел), додатків. Основний текст дисертації викладено на 68 сторінках. Робота містить 6 додатків.