Тема 6. Діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування щодо провадження регіональної державної молодіжної політики в Україні.

План.

1. Формування органів державної влади, відповідальних за реалізацію державної молодіжної політики.

2. Створення вертикалі з державних виконавчих органів - необхідна умова ефективного провадження молодіжної політики на місцях.

3. Функцiональні обов’язки працiвника, який займається питаннями молодi, у раді базового рівня.

4. Державна молодіжна політика на місцях і молодіжна інфраструктура.

1. Формування органів державної влади, відповідальних за реалізацію державної молодіжної політики.

Основними провідниками державної молодіжної політики на регіональному рівні є спеціально створені для цього органи державної виконавчої влади. На початок 2000 р. в Україні діяли Республіканський комітет у справах сім’ї та молоді Автономної Республіки Крим, 24 управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрацій, управління у справах сім’ї та молоді держадміністрацій міст Києва та Севастополя, 723 відділи у справах сім’ї та молоді райдержадміністрацій та міськвиконкомів, у тому числі 192 об’єднаних з відділами фізкультури та спорту, а також з деякими іншими.

Напрями діяльності місцевих державних органів виконавчої влади в загальних рисах збігалися з напрямами діяльності центрального відомства. Неодноразові реорганізації останнього мали відчутний вплив на відповідні структури на місцях. Так, з початку 1997 р., коли головне у молодіжній галузі Міністерство у справах сім’ї та молоді пройшло період свого становлення (у липні 1996 р. був виданий Указ Президента України про його створення, а в грудні - затверджене Положення про його діяльність, після чого остаточно сформувався апарат Міністерства), на рівні областей знову розгорнулася реорганізація - створювалися підвідомчі йому управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрацій, а на рівні районів, міст - відділи. Для успішного виконання зазначених функцій управління у справах молоді облдержадміністрації має, відповідно до затвердженого Положення такі права:

                     безкоштовно одержувати від управлінь і відділів обласної державної адміністрації, підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, молодіжних об’єднань необхідну інформацію та матеріали з питань, що належать до його компетенції;

                     аналізувати роботу структурних підрозділів державної виконавчої влади, а також підприємств, установ, організацій з виконання молодіжного законодавства України;

                     залучати до розробки цільових програм з питань молоді, участі в аналізі стану справ на місцях, проведення консультацій провідних учених, спеціалістів інших місцевих органів державної виконавчої влади, узгодивши це з їхніми керівниками в установленому законодавством порядку.

Соціальні функції управління у справах молоді в реалізації молодіжної політики в регіоні менше виражені і досить обмежені. Управління безпосередньо майже не надає соціальних послуг для молоді, а лише організовує і забезпечує через свої підвідомчі органи і організації здійснення окремих видів допомоги, передбачені чинним законодавством України, регіональними молодіжними програмами та проектами.

Безпосередньо допомога та соціальні послуги для молоді надаються через міські, районні органи державної виконавчої влади. Вони є головною ланкою в реалізації молодіжної політики на місцях. На них покладається аналіз конкретних ситуацій, які складаються в молодіжному середовищі, адміністративна відповідальність за вирішення молодіжних проблем на підвідомчих їм територіях. Така специфіка діяльності “молодіжних” структурних підрозділів органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування відображена в положеннях про районні та міські відділи (комітети) у справах молоді райдержадміністрацій та міськвиконкомів. Їхні функції в реалізації молодіжної політики мають виражений соціальний характер і передбачають вирішення конкретних молодіжних програм і проектів, надання послуг та допомоги молоді, які передбачені законодавством України .

2. Створення вертикалі з державних виконавчих органів - необхідна умова ефективного провадження молодіжної політики на місцях.

Практика роботи показала, що без створення вертикалі з виконавчих структур, які сягали б селищ, сіл, мікрорайонів, територіальних громад, молодіжних колективів годі надіятися на ефективне провадження державної молодіжної політики. Тому питання удосконалення органiзацiйної структури у сфері молодіжної політики вимагає копiткої роботи не лише на верхнiх (та середнiх) щаблях управлiнської iєрархiї, але й на рівні її низових ланок.

Форми роботи, які використовують у своїй практиці спецiалiсти з питань роботи з молоддю рiзноманiтні. Вони, як правило, беруть участь в організації заходів, які проводяться в мiсті, районі, селі, селищі, зокрема таких як: “Козацькi iгри”, “Спартакiада допризовної молодi”, свято “Дитячi забави”, “Спартакiадаздоров”я”, “Iвана-Купала”, Рiздвянi свята, фестивалi КВК, “Чарiвницi”, а також участь в обласних i республiканських конкурсах. Урізноманітненню форм роботи з молоддю, пiдвищенню ефективностi масових заходiв сприяє дiяльнiсть координацiйних рад, що створених при кожнiй сiльськiй радi. До складу цих координаційних рад входять: голова виконкому чи секретар, головний бухгалтер сiльської ради та колгоспу, голова колгоспу, директор школи, заступник директора з виховної роботи, директор будинку культури, художнiй керiвник чи завiдуючий клубом, завiдуючий бiблiотекою, дiльничний iнспектор та спецiалiсту справах молоді та спорту. Рада комплексно вирiшує проблеми органiзацiї та фiнансування молодiжних заходiв. На засіданнях координаційної ради керiвникиорганізацій, підприємств, що дiють на територiї сiльських рад, намагаються відшукати шляхи вирiшення проблем виховання й соцiального становлення молодi.

3. До функцiональних обов’язків працiвника, який займається питаннями молодi, у раді базового рiвня, належать:

                     пiдготовка питань про стан роботи з молоддю в установах i органiзацiях, розмiщених на територiї, пiдвiдомчiй сiльськiй радi, на розгляд сесiї,засiдання виконавчого комiтету (1 раз у пiврiччя). Реалiзацiя та контроль за дотриманням Закону України “Про сприяння соцiальному становленню та розвиткумолодi в Українi”;

                     органiзацiя та контроль виконання рiшень сесiї ради з питань формування молодiжної полiтики і фiзкультурно-масової роботи;

                     формування календаря масових молодiжних i фiзкультурних заходiв, кошторису видаткiв i подання на затвердження сесiї ради;

                     надання практичної допомоги керiвникам шкiл, господарств, дошкiльних установ в органiзацiї виховної роботи та проведеннi спортивно-масовихзаходiв;

                     реєстрацiя спортивних клубiв i секцiй, сприяння в їхній роботi, внесення вiдповiдних документiв на затвердження рекордiв i присвоєння спортивних розрядiв;

                     контроль за дотриманням норм законодавства України щодо ведення квартирного облiку та надання житла молодим спецiалiстам i молодим особам, якi належать до пiдлiткових категорiй, пiдготовка документiв для надання земельних ділянок пiд забудову в межах щорiчної квоти молодим забудовникам, сприяння наданню цій категорії громадян довгострокових кредитiв;

                     надання допомоги воїнам-iнтернацiоналiстам, iнвалiдам з дитинства, сиротам при захистi їхніх соцiальних прав (забезпечення житлом, працевлаштування, надання путiвок на санаторно-курортне лiкування, забезпечення паливом, продуктами харчування i предметами першої необхiдностi);

                     контроль і створення сприятливих умов для проживання i вiдпочинку юнакiв та дiвчат у молодiжних гуртожитках;

                     профорiєнтацiйна робота, залучення безробiтної молодi до виконання громадських робiт, органiзацiйна робота щодо створення окремих робочих мiсць для випускникiв шкiл, середнiх спецiальних закладiв на базових пiдприємствах;

                     координацiя роботи закладiв культури, освiти, охорони здоров’я з питань соцiального становлення та розвитку молодi;

                     сприяння, контроль і надання практичної допомоги працiвникам культосвiтнiх закладiв в органiзацiї дозвiлля молодi, роботи гурткiв, клубiв заiнтересами, вечорiв вiдпочинку, державних i народних свят;

                     сприяння утворенню та дiяльностi на територiї ради дитячих i молодiжних громадських органiзацiй;

                     органiзацiя та проведення масових фiзкультурно-спортивних заходiв, пiдготовка та участь команд у районних та обласних змаганнях;

                     облiк дiтей та молодi, які проживають у “проблемних” сiм’ях, неповнолiтнiх, схильних до правопорушень, вживання алкоголю, наркотичних речовин та осiб, що перебувають на облiку в iнспекцiї у справах неповнолiтнiх;

                     планування й ведення роботи спiльно з дiльничним iнспектором райвiддiлу внутрiшнiх справ з профiлактики негативних тенденцiй умолодiжному середовищi;

                     органiзацiя і проведення в учнiвських колективах, молодiжних аудиторiях вечорiв запитань i вiдповiдей, бесiд, лекцiй на морально-правову тематику.

Молодiжна органiзацiя зобов’язується здійснювати роботу за такими напрямами: будівництво житла для молодi; робота з воїнами-iнтернацiоналiстами, радою молодих спецiалiстiв; органiзацiя та проведення молодiжних спортивних змагань; органiзацiя вiдпочинку молодi; шефська робота в школах району.Молодiжна органiзацiя виконує молодiжнi програми за рахунок коштiв, що надходять вiд підприємства, та за рахунок власних коштiв.

Успішне здійснення властивих їм функцій, можливе лише тоді, коли на чільне місце в їх роботі, особливо на обласному рівні, будуть поставлені два головні напрями.

Перший напрям - це вироблення державної молодіжної політики на місцях. Логічно було б, щоб на основі комплексного дослідження молодіжного середовища, виявлення характерних проблем та тенденцій соціального становлення і розвитку молоді, “молодіжні” органи влади здійснювали підготовку і добивалися прийняття необхідних документів, частина з яких спрямовувалася б на вдосконалення молодіжної політики в цілому, а інша - на визначення шляхів і засобів вирішення конкретних проблем молоді, у першу чергу галузевими відомствами.

Другий напрям - це організація роботи з реалізації державної молодіжної політики на регіональному рівні (планування, координація діяльності всіх органів державної влади і управління, інших організацій і установ з питань, які стосуються молоді, контроль, інформування тощо).

Ці два напрями діяльності владних органів мали би забезпечити виділення пріоритетів державної молодіжної політики на місцях, об’єднання зусиль різних відомств і організацій для їхнього виконання, забезпечення необхідного контролю та звітності. Такий підхід в організації роботи запобігав би перетворенню органів державної влади у справах молоді на “масовиків-затійників”, звільняв би від занять невластивими їм справами. Слід зауважити, що на рівні підприємств, невеликих населених пунктів, державна молодіжна політика виробляється і реалізується через конкретні молодіжні та інші заходи здебільшого однією особою чи невеликим громадським або державно-громадським органом, які уособлюють органи виконавчої влади, відповідальні за здійснення державної молодіжної політики. У цьому випадку, за умови звуження до мінімуму кола суб’єктів молодіжної політики, ці органи змушені вести молодіжну роботу в усіх необхідних напрямах, у тому обсязі, у якому їм дозволяють конкретні умови.

На основі викладеного, можна зробити висновки:

                     у законодавчих, нормативних документах органи (управління, комітети, відділи) у справах молоді представлені як координуючі державні структури, що об’єднують зусилля і дії всіх державних відомств та громадських організацій, які опікуються проблемами молоді;

                     для ефективного провадження державної молодіжної політики органи влади постійно займаються організаційним зміцненням відповідних структур, намагаються створити їх вертикаль, що сягала б сіл, територіальних громад і великих підприємств;

                     на допомогу органам державної влади для підвищення ефективності здійснення державної молодіжної політики (поліпшення планування, координації, контролю, оперативності вирішення проблем тощо) на всіх рівнях створюються громадсько-державні ради у справах молоді. Вони об’єднують, особливо на рівні районів, міст, сіл, зусилля всіх зацікавлених органів і організацій, які працюють з молоддю, для вирішення молодіжних проблем;

при створенні чи реорганізації молодіжних владних структур простежується дві тенденції.

4. Державна молодіжна політика на місцях і молодіжна інфраструктура.

 Під молодіжною інфраструктурою розуміємо сукупність організаційно-виконавчих органів та організацій, закладів і установ, функції яких направлені на забезпечення конкретних потреб молоді, стосуються вирішення її проблем. До молодіжної інфраструктури відноситимемо й заклади за місцем проживання, позашкільні заклади, установи та заклади з організації дозвілля, заклади з надання різноманітних соціальних послуг і необхідної допомоги молоді, молодіжні фонди, біржі тощо. За логікою визначення, молодіжна інфраструктура мала би включати також і органи державної влади, які причетні до здійснення державної молодіжної політики на місцях, принаймні ті, що відповідають за її провадження.

Молодіжну інфраструктуру на певній території створюють заклади, організації, клуби тощо, які за специфікою діяльності можна згрупувати таким чином:

         соціальні служби для молоді;структури з працевлаштування та запобігання безробіттю серед молоді;

         позашкільні навчально-виховні заклади та заклади за місцем проживання;структури і заклади з організації дозвілля;клубні заклади;молодіжні фонди;

         молодіжні заклади оздоровчо-лікувального характеру;заклади, що мають за мету профілактику девіантної поведінки дітей, підліткі