- •«Педагогічні умови успішного родинного виховання і реалізація їх у практиці»
- •Розділ 5. Можливості школи з педагогічного керівництва родинним вихованням
- •5.1 Шляхи підвищення педагогічних знань батьків ……………… 24
- •Значення даної курсової роботи полягає в тому, що, дотримуючисьпорад і законів організації сімейного виховання школярів, які подані тут, можна підвищити педагогічні знання батьків.
- •3.1. Функції родинного виховання.
- •3.2. Умови успішного виховання в сім’ї.
- •3.3. Вивчення рівня родинного виховання у сім’ях школярів (тести).
- •4.1. Концепція реалізації сімейного виховання.
- •4.2 . Новітні перспективи сімейного виховання.
- •Розділ 5. Можливості школи з педагогічного керівництва родинним вихованням
- •5.1. Шляхи підвищення педагогічних знань батьків.
- •5.2. Поради і закони організації сімейного виховання школярів.
- •Якими діти народжуються, це ні від кого не залежить, але щоб вони шляхом правильного виховання зробилися хорошими – це в нашій владі.
5.2. Поради і закони організації сімейного виховання школярів.
На сьогоднішній день, з урахуванням певних проблем, які виникають при вихованням дітей в сім’ї, школи беруть активну участь у розробці рекомендацій для батьків з метою попередити виникнення цих проблем. Тут наведено приклад рекомендацій розроблених однією з українських шкіл.
Десять “Золотих правил” для батьків [10].
1. Не марнуйте часу дитини.
У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Отже, подбайте, щоб життя дитини не було нудним, одноманітним, безрадісним. Створивши сприятливе середовище, можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку.
2. Формуйте самоповагу.
Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним на роботі, при виборів друзів, у сім’ї. Висока самооцінка додає сміливості, впевненості. Вміння ризикувати. Діти повинні усвідомити, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.
3. Навчіть дитину спілкуватися.
Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків, приязне ставлення до оточуючих, зовнішня привабливість (одяг, манери), можливість спостерігати правильне соціальне спілкування (поведінка батьків, вчителів), висока самооцінка, достатній запас слів, вміння підтримувати розмову. 4. Пильнуйте, щоб дитина не стала “телеманом”.
Сидіння перед телевізором гальмує у дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже, з часом у дитини можуть виникнути ускладнення під час спілкування. “Телемани” швидше реагують, але миттєва реакція, позбавлення осмислення не завжди корисне. 5. Виховуйте відповідальність, порядність.
Потрібно не лише пояснювати, що добре, а що – погано, а й закріплювати гарні навички. За приклад має слугувати гідна поведінка батьків.
6. Навчити дитину шанувати сім’ю.
Добрі стосунки, любов і повага в сім’ї виховують краще за будь-які лекції.
7. Подбайте про гарне оточення.
Якщо ви живете на соціально-психологічному смітнику, дітям важко буде вийти з нього. Оточення впливає на моральні орієнтири, поведінку дітей. Тому уважно придивіться, з ким дружать ваші діти, поцікавтесь репутацією школи, до якої вони ходять.
8. Будьте вимогливими.
Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших, виховуються, як правило, в сім’ях, де до них ставлять високі вимоги. Але не будьте тиранами.
9. Привчайте дитину до праці.
Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Не слід надмірно оберігати своїх синів і дочок від труднощів. Нехай вони зрозуміють, що шлях до успіху вимагає певних зусиль.
10. Не робіть за дітей те, що вони мажуть зробити самі.
Нехай вони все перепробують, нехай вчаться на власних помилках, звикають робити щось для інших. Якнайбільше спілкуйтесь з дітьми.
Закони розумно організованого сімейного виховання школярів [10].
1. Пам’ятайте, що навчання – один з найважливіших видів праці і що розумові сили і можливості дітей неоднакові.
2. Не потрібно вимагати від учня неможливого. Важливо визначити, до чого він здібний та як розвинути його розумові здібності.
3. Навчання не сприяє розвиткові учня, якщо воно вимагає від нього механічного заучування і не потребує напруження розумових сил, пізнавальної активності, мислення і дії.
4. Будьте милосердні до своїх дітей. Най простіший метод виховання, що не потребує ні часу, ні розуму – побити дитину і цим образити її, озлобити або й зламати. Відмовтесь від опіки, крику, насилля й наказового тону.
5. Розвивайте цікавість, інтелектуальні бажання, ініціативу і самостійність дитини в навчанні та всіх її справах.
6. Пам’ятайте, що орієнтовна тривалість виконання домашнього завдання: 1-й клас – до 1 год; 2-й клас – до 1,5 год; 3-4 класи – до 2 год; 5-6 класи – до 2,5 год; в 7-му класі – до 3 год; 8-11-і класи – до 4 годин.
7. Не хвилюйтесь, якщо ваша дитина отримає не таку оцінку, якої вам бажалося б, за виконану роботу. По-перше, оцінка відіграє виховну роль, а по-друге, це не остання оцінка.
8. Дайте дитині пережити радість успіху в навчанні.
9. Здоров’я дитини – крихка кришталева куля й тримають її три Атланти: спадковість, спосіб життя й середовища. Організуйте правильний режим життя, харчування, навчання й відпочинку дітей.
10. Обов’язково помічайте й заохочуйте навіть малопомітні успіхи дітей у навчанні й поведінці, використовуйте для цього слова схвалення, поцілунки, різні види матеріального і морального заохочення.
11. Перевіряйте виконане домашнє завдання. Вашими оцінками мають бути такі: “я задоволена”, “незадоволена”, можна додати “дуже”.
Розділ 6.
Практичне вивчення стану родинного виховання школярів
З 18.09 – 24.11 2006 р. я проходила педагогічну практику у Кам’янець – Подільському НВК у 10 класі фізико-математичного профілю. Мною було проведено анкетування на тему: “Сімейні відносини” (Додаток № 3). Метою цього анкетування було виявити рівень ставлення дітей до своїх батьків .
Ось результати, які я отримала:
38 % учнів даного класу сприймають своїх батьків як друзів, а 31 % — як наставників і для 31% дітей вони є або просто люблячими людьми, або опікунами.
За необхідність допомагати батькам грошима виступило лише 27% учнів класу, проте більша половина (67% ) учнів написали, що будуть допомагати батькам працею.
Думки учнів розділились порівно з приводу ролі родини в їхньому житі: одна половина відповіла що це люди, які дбають про них, а інша вважає, що вони мають один відносно одного лише певні побутові обов’язки.
Більша половина учнів(64 %) мають брата чи сестру.
Матеріальний стан сім’ї розділяється так: 38 % учнів має вищий ніж середній рівень проживання; 31 % проживають на середньому, а 23 % на нижчому від середнього рівні.
Майже половина учнів хочуть жити окремо від батьків, проте не на великій відстані від них. Решта підлітків вирішили покинути батьківський дім лише після одруження (40%) або залишитись з батьками навіть тоді коли матимуть сім’ю (13% ).
З проведеного мною анкетування я зробила наступні висновки:
Для жодного учня даного 10 класу батьки не є авторитетом.
Велике місце для виховання позитивних якостей у дітей є виховання у процесі колективної праці батьків з дітьми.
Значення батьків для дітей досить значне, оскільки згідно результатів анкетування жоден з учнів не виявив бажання жити самостійно все своє життя далеко від батьків.
На сьогоднішній день значний вплив на кількість дітей в сім’ї має матеріальна забезпеченість батьків.
Крім цього анкетування в розмові з учнями мого класу я вияснила, що деякі з них мають неповні сім’ї. Крім того я розмовляла про учнів з класним керівником і з’ясувала, що учні з вихованих і заможних сімей ведуть себе на уроках значно спокійніше і проявлять більше бажання вчитися, ніж з проблемних.
На мою думку, сучасній сім’ї варто більше приділяти увагу вихованню, аніж навчанню дітей. Адже ми вчимось все життя, а пріоритети виховання закладаються в нас вже на початку нашого шляху, в дитинстві, коли найбільше значення для дітей грає їхня сім’я.
Мною також було розроблено конспект виховного заходу на тему: “Наша родина”(Додаток №1) і лекцію для батьків “Роль родини у розвитку моральних якостей підлітка” (Додаток №2). Проте, на жаль, провести їх в мене не було можливості через небажання батьків відвідати школу.
Висновки
