4.14. Перевірка правильної роботи компенсатора теодоліту
Компенсатор повинен забезпечувати незмінний відлік по вертикальному крузі при нахилі вертикальної осі в границях ±3'.
Виконання. Вибирають будь-яку візирну ціль і встановлюють теодоліт на штатив так, щоб один із піднімальних гвинтів підставки був розташований в напрямку на вибрану ціль (рис.50). Приводять бульбашку циліндричного рівня в нуль-пункт.
Нахиляють теодоліт піднімальним гвинтом підставки розташованого в напрямку візирної цілі на 2-3', тобто на 4-5 ділень рівня. Після цього приводять циліндричний рівень в нуль-пункт двома іншими піднімальними гвинтами. Наводять зорову трубу на вибрану візирну ціль і знімають відлік з вертикального круга. Такі дії слід виконати при нахилі теодоліта на 2-3' (на 4-5 ділень рівня) в зворотньому напрямку, тобто в сторону спостерігача.
Рис. 50. Розташування гвинта за напрямком на ціль
Різниця між відліками, отриманих при нахилі приладу в двох протилежних напрямках, не повинна перевищувати 0',1.
4.15. Пристрої для центрування теодолітів
Для встановлення центру лімба горизонтального круга над центром точки місцевості використовують нитковий висок, механічний центрир і оптичний центрир.
Найпростішим пристроєм для центрування є нитковий висок, який складається із міцної нитки і металевого тягаря. Один кінець нитки прив’язують до гачка прикріпленого до станового гвинта, а другий – до тягаря, гострий кінець якого центрують над центром точки закріпленої на місцевості (рис. 51, а). Центрування тягаря над точкою відбувається за допомогою пересування підставки теодоліту на головці штативу, яку пересувають після дещо відкрученого станового гвинта. Точність такого центрування становить 0,5 см.
Рис.51. Пристрій для центрування :
а) нитковий висок;
б) механічний центрир;
в) оптичний центрир
При погоді з сильним вітром нитковим виском користуватися не зручно. В таких випадках доцільно користуватися механічним виском (рис.51, б). Він складається із розсувної (телескопічної) трубки 3 і круглого рівня 1. Для встановлення центра лімба в центр точки місцевості, необхідно верхній кінець механічного центрира прикріпити до станового гвинта 2, а нижній встановити гострим кінцем в центр точки місцевості. Після цього дещо відкручують становий гвинт і пересувають підставку разом з приладом на головці штатива так, щоб бульбашка круглого рівня механічного виска була на середині (в районі великого кола круглого рівня). Точність такого центрування становить 1 см.
Значним досягненням є виготовлення теодолітів з оптичним центриром (рис. 51, в).
Оптичний центрир складається із наступних частин: призми 1, яка повертає промінь на 90°, кремальєри 2, прозорої пластинки 3 на якій нанесена сітка ниток, окуляра 4, фокусної лінзи 5, об’єктива 6.
Для встановлення центра лімба над центром точки місцевості необхідно бульбашку циліндричного рівня на алідаді горизонтального круга привести на середину при допомозі піднімальних гвинтів. В цьому випадку віссю оптичного центрира О′О″ займе горизонтальне положення, і в точці О′ відіб’ється під кутом 45° та попаде в точку О. В полі зору центрира видно центр точки місцевості і хрест сітки ниток центрира. Для суміщення хреста сітки ниток центрира з центром точки місцевості необхідно дещо відкрутити становий гвинт і пересунути підставку разом з теодолітом на головці штативу до їх співпадання. Середня квадратична похибка такого центрування становить 0,5 мм.