4.11. Вимірювання магнітного азимута

Початковими напрямками для орієнтування в геодезії прийняті істинний (географічний) і магнітний меридіани. Часто орієнтування виконують від­носно осьового меридіана (рис.46.). Слід пам'ятати, що осьовий меридіан зони є од­ночасно істинним (географічним) меридіаном.

Рис.46. Орієнтирні напрямки

Через будь-яку точку на земній поверхні можна провести істинний і магнітний меридіани, або лінію паралельну осьовому меридіана.

Горизонтальний кут, який відлічується від північного напрямку істинного меридіану до напрямку на предмет за ходом годинникової стрілки та змінюється від 0^о до 360^о називається істинним азимутом даного напрямку і позначається буквою А (рис.46) .

Горизонтальний кут, який відлічується від північного напрямку осьового меридіана або лінії паралельної йому за ходом годинникової стрілки та змінюється від 0^о до 360^о називається дирекційним кутом даного напрямку і позначають буквою a (рис.46) .

Горизонтальний кут, який відлічується від північного напрямку магнітного меридіану до напрямку на предмет за ходом годинникової стрілки та змінюється від 0^о до 360^о називається магнітним азимутом даного напрямку і позначається буквою A_m (рис.46).

Якщо в будь-якій точці земної кулі підвісити горизонтально маг­нітну стрілку в її центральній точці, то під впливом земного магнетизму вона встановиться в площині магнітного меридіана. На цій основі при допомозі магнітної стрілки можна виміряти магнітний азимут в будь-якій точці земної кулі. В кожній точці магнітний і істинний меридіани утворюють між собою кут d, який називається схиленням магнітної стрілки. Північний кінець магніт­ної стрілки може відхилятися від істинного меридіана на схід або захід. В зв'язку з цим схилення магнітної стрілки називають східним або західним. Східне схилення має знак додатній, а західне - від'ємний.

Якщо відомі схилення в даній точці і магнітний азимут, то можна визначити істинний ази­мут за формулою

А = А_m + d (36)

В точках земної кулі схилення магнітної стрілки є різним. За одну добу схилення може змінюватись на ±15', а за 500 років схилен­ня може змінюватися приблизно на ±22,5°. В районах магнітних аномалій магнітною стрілкою користуватись не дозволяється. На цій основі можна зробити висновок, що магнітна стрілка вказує положення магнітного меридіана досить наближено, а тому орієнтування ліній на місцевості за допомогою магнітних азимутів лиш наближене.

На місцевості за допомогою теодоліта магнітний азимут вимірюють в такій послідовності:

• теодоліт встановлюють на одній із точок напрямку;

• приводять його в робоче положення;

• до теодоліта прикріплюють бусоль;

• відкріплюють аретир (фіксатор) магнітної стрілки;

• на горизонтальному крузі встановлюють відлік рівний 0°00¢ і закручують закріпний гвинт алідади горизонтального круга;

• відкручують закріпний гвинт лімба горизонтального круга і повертають теодоліт за азимутом так, щоб магнітна стрілка бусолі стала на північ;

• закручують закріпний гвинт лімба горизонтального круга і відпускають закріпний гвинт алідади горизонтального круга;

• зорову трубу теодоліта наводять на необхідну точку напрямку і беруть відлік на горизонтальному крузі.

Цей відлік і буде магнітним азимутом даної лінії.