4 .2. Будова і перевірки теодоліту т30

Рис.34. Теодоліт Т30:

1 – навідний гвинт горизонтального круга; 2 – окуляр мікроскопа; 3 – дзеркало для освітлення шкали мікроскопа; 4 – бокова кришка; 5 – паз для кріплення бусолі; 6 – рівень при трубі; 7 – виправні гвинти рівня; 8 – ковпачок; 9 – діоптричне кільце окуляра; 10 – навідний гвинт зорової труби; 11 – навідний гвинт алідади горизонтального круга; 12 – підставка; 13 – піднімальні гвинти; 14 – втулка; 15 – основа

Рис.35. Кріплення бусолі:

1 – закріпний гвинт;

2 – кронштейн;

3 – гвинт аретира

4.3. Загальні відомості про теодоліти 2т30 і 2т30п

На виробництві виконавці зустрічаються з різними модифікаціями теодолітів. Так основною модифікацією теодоліту Т30 є теодоліти 2Т30 і 2Т30П . Вони відрізняються від теодоліту Т30 високою точністю, а теодоліт 2Т30П, крім того, має зорову трубу прямого зображення. В комплект цих теодолітів входить орієнтир-бусоль, на зоровій трубі прикріплений циліндричний рівень, яким користуються при нівелюванні горизонтальним променем.

В подальшому технічні характеристики теодолітів 2Т30 і 2Т30П відповідають теодоліту Т30. Призначення цих теодолітів аналогічні теодоліту Т30. Середня квадратична похибка вимірювання кутів одним прийомом дорівнює 18-20″.

Конструкція теодолітів 2Т30 і 2Т30П в основному повторює конструкцію теодоліту Т30 (рис.34), але в той же час ця конструкція має ряд особливостей, які дозволяють значно підвищити точність приладів (рис.36).

Рис.36. Теодоліт 2Т30 з чехлом

Теодоліти 2Т30 і 2Т30П влаштовані шкаловим відліковим мікроскопом, в якому замість пентапризми встановлена прямокутна призма. Лімб горизонтального круга складається із двох склеєних лінз, розташованих всередині кронштейна. В зоровій трубі теодоліта 2Т30П встановлений обертаючий блок Аббе завдяки якому ми бачимо пряме зображення.

Високі вимоги щодо точності забезпечили підвищену точність виготовлення деталей осьової системи і лімбів.

4. 4. Стійкість штатива і підставки теодоліта

При обертанні алідади горизонтального круга теодоліта повинна бути забезпечена азимутальна стійкість штатива і підставки.

Рис. 37. Підставка теодоліту прикріплена до штатива

Для перевірки стійкості штатива прикріплюють підставку теодоліта до штатива за допомогою станового гвинта (рис.37).

В отвір підставки вставляють теодоліт та закріплюють його закріпним гвинтом, який розташований в підставці. Приводять теодоліт в робоче положення. Наводять зорову трубу на будь-який чітко видимий

предмет та закріплюють алідаду горизонтального круга. Обхвачують обома руками головку штатива та легенько повертають її в ту чи іншу сторони. Дивляться в зорову трубу. Якщо сітка ниток осталася наведеною на вибрану точку, то умова виконана. Коли буде помічене зміщення сітки ниток зорової труби з вибраного предмета, то слід затягнути гвинти шарніру ніжок штатива.

Досягнувши стійкості штатива, перевіряють стійкість підставки теодоліта. Для цього злегка повертають корпус підставки. Якщо сітка ниток осталась наведеною на вибрану точку, то умова виконана. В інших випадках необхідно дещо затиснути хід піднімальних гвинтів за допомогою гайки регулювання ходу.