
- •Будова, перевірки та дослідження теодолітів
- •4.1. Типи і основні параметри теодолітів
- •Технічна характеристика теодолітів
- •4 .2. Будова і перевірки теодоліту т30
- •4.3. Загальні відомості про теодоліти 2т30 і 2т30п
- •4. 4. Стійкість штатива і підставки теодоліта
- •4.5. Приведення теодоліту в робоче положення
- •4.6. Перевірка циліндричного рівня
- •4.7. Перевірка круглого рівня
- •4.8. Перевірка сітки ниток зорової труби
- •4.9. Визначення колімаційної похибки
- •4.10. Визначення місця нуля (мо) вертикального круга теодоліта та вимірювання кутів нахилу
- •4.11. Вимірювання магнітного азимута
- •4.12. Будова компасу та бусолі
- •4.13. Перевірки бусолі
- •3. Бусоль не повинна мати ексцентриситету – вісь обертання стрілки має бути в центрі кільця.
- •4.14. Перевірка правильної роботи компенсатора теодоліту
- •4.15. Пристрої для центрування теодолітів
- •4.16. Перевірка оптичного центриру
- •4.17. Догляд і збереження теодолітів
- •4.18. Очищення оптичної поверхні
- •4.19. Очищення і змащування осей теодоліта
- •4.20. Вкладання теодоліта у футляр
- •4.21. Вимірювання горизонтальних кутів способом прийомів
- •4.22. Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів
- •Журнал вимірювання горизонтальних кутів
- •Журнал вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів
- •4.23. Будова, перевірки та дослідження теодолітів т5
- •4.24. Перевірки теодоліту т5
- •4.25. Рен відлікового мікроскопу
- •4.26. Дослідження шкалового мікроскопа
- •Визначення рена шкалового мікроскопа теодоліта
- •4.27. Будова, перевірки та дослідження теодолітів 2т2
- •4.28. Перевірки теодоліту 2т2
- •4.29. Дослідження оптичного мікрометра теодолітів 2т2
- •4.30. Будова, перевірки та дослідження теодоліту Theo - 010
- •4.31. Перевірки теодоліту Theo – 010
- •4.32. Дослідження оптичного мікрометра теодоліту
4.19. Очищення і змащування осей теодоліта
При обертанні теодоліта дещо з деякими зусиллями вісь необхідно змастити відповідним маслом. Змастити може тільки досвідчений механік в чистому приміщенні, використовуючи салфетку і очищений промивний бензин.
Для розбирання осі необхідно положити теодоліт на бік і поступово викрутити чотири гвинта 1 (рис. 53), які закріплюють верх теодоліта з низом.
Рис.
53. Вид
теодоліта знизу
Притримуючи низ, ставлять теодоліт вертикально та беруть за його верх обережно виймають вертикальну вісь із бакси. Вісь і баксу протирають чистою салфеткою, промивають бензином, просушують і знову протирають. Після чистки наносять на вісь декілька капель масла і обережно вставляють в баксу. Закріплюють верх теодоліта з низом гвинтом 1 (рис. 53).
Краще всього використовувати масло ОКБ-122-5, ОКБ-122-16 або, в крайньому випадку, масло ЛМС-14 (80% масла Л-1 і 20% авіаційного масла МС-14). Використання других масел не допускається тому, що це може призвести до зіпсування вертикальної осі.
При виявленні забруднень ходу горизонтального круга необхідно почистити поверхні тертя втулки і бакси вертикальної осі. Для цього після виймання вертикальної осі із бакси викрутити три гвинта 2 і, взявшись рукою за шестерню горизонтального круга, обережно зняти втулку з бакси.
Чистку і змащування втулки і бакси виконати в тому порядку як і вертикальної осі.
Якщо хід осі зорової труби значно тугий, то необхідно положити теодоліт на бік і нанести каплю масла на торець лагери, а потім перевертають на другий бік і змащують другу лагеру. Після цього, повертаючи зорову трубу, розтирають масло по поверхням тертя.
4.20. Вкладання теодоліта у футляр
Теодоліт з підставкою і всі інші засоби до нього, окрім виска, вкладають у металевий футляр (рис.54).
Ключ для штатива, розвідний ключ, шпильки, викрутки, маслянка і бленда вкладають в пенал 26. Бусоль і окулярну насадку закріплюють в кронштейнах на дні основи футляра.
Висок вкладають в пенал, який розташований на штативі.
Рис.54. Укладка
теодоліта
Перед вкладанням теодоліта необхідно сумістити червоні мітки на алідадній частині теодоліта і на підставці. Орієнтуються на червону мітку основи футляра та ставлять теодоліт у футляр і обережно закріплюють його затискачами, але так, щоб сила на стискачі була однаковою.
4.21. Вимірювання горизонтальних кутів способом прийомів
Перед тим як приступити до вимірювання горизонтальних кутів способом прийомів необхідно теодоліт привести в робоче положення. Робочим положенням вважають таким, коли теодоліт центрований над точкою вершини кута і вісь обертання теодоліта займає прямовисне положення. Центрування виконується за допомогою ниткового або оптичного виска. Ніжки штатива встановлюють так, щоб площина його головки була приблизно горизонтальною, а висок знаходився над точкою. Приводять бульбашку рівня горизонтального круга в нуль-пункт. На декілька обертів відпускають становий гвинт і теодоліт пересувають на головці штатива так, щоб вістря ниткового виска або хрест оптичного виска співпали з центром, відміченим на точці. Після цього закріплюють становий гвинт і приводять бульбашку циліндричного рівня в нуль-пункт. Приведення осі обертання теодоліта в прямовисне положення виконується при допомозі циліндричного рівня на алідаді горизонтального круга. Для цього циліндричний рівень встановлюють за напрямком двох піднімальних гвинтів і, повертаючи піднімальні гвинти в різні сторони, приводять бульбашку рівня на середину. Потім повертають рівень за напрямком третього піднімального гвинта і ним приводять бульбашку на середину. Ця операція виконується декілька разів для того, щоб бульбашка рівня при обертанні алідадного круга не відхилялась від середини більше ніж на одну поділку.
Точка, в якій встановлений теодоліт для виконання вимірювань, називається станцією. Зображення сітки ниток повинно відповідати зору спостерігача. Для цього дивляться в зорову трубу і обертають окулярну трубочку в ту чи іншу сторону до появи в полі зору досить чіткого зображення сітки ниток.
Зорову трубу при КП наводять приблизно (рис.55, а) на праву точку А. При допомозі мікрометричного гвинта алідади горизонтального круга і мікрометричного гвинта зорової труби наводять хрест сітки точно на точку (рис.55, б). Якщо точка закріплена кілочком або стовпом і видно в зоровій трубі її верх, то хрест сітки ниток наводять на верх цієї точки. Коли в точці встановлюють віху для спостережень, то хрест сітки ниток наводять на нижню її частину (рис.55, б), тому що вона буде найближчою до центру самої точки. Знімають відлік на горизонтальному крузі КПП. Потім відкріплюють закріпний гвинт алідади горизонтального круга і наводять трубу на ліву точку С (рис.56, а) і знімають відлік КПЛ. Вираховують кут за формулою
b1 =КПП - КПЛ (38)
Примітка: Слід пам'ятати, що кут обчислюють за правилом: від відліку на праву точку КПП відняти відлік на ліву точку КПЛ. Якщо КПП<КПЛ, то потрібно до КПП додати 360° і від суми (КПП + 3600) відняти відлік КПЛ. Після цього переводять трубу "через зеніт", тобто відкріплюють закріпний гвинт труби і повертають її в вертикальній площині на 180°. Це положення називають КЛ. В цьому положенні другий раз вимірюють кут. Наводять трубу на точку В і знімають відлік КЛП (рис.56, б), а потім наводять на точку С і знімають відлік КЛЛ.
Рис. 55. Наведення зорової труби на віху:
а) наближене; б) точне
Обчислюють кут за формулою
b2 =КЛП - КЛЛ . (39)
Якщо b1 - b2 £ 1', то за кінцеве значення кута приймають середнє значення.
Після цього переносять теодоліт на другу точку і вимірюють кут в такій же послідовності і т.д.
Результати всіх спостережень при кутових вимірюваннях, записують в журнал вимірювання горизонтальних кутів способом прийомів (табл. 8).
КЛп
Рис.56. Схема вимірювання горизонтальних
кутів способом прийомів:
а) півприйом при КП;
б) півприйом при КЛ