2. Китайські бізнесмени дуже старанно готуються до пере­говорів, включають до складу делегації значну кількість екс­пертів.

Китайці чітко розмежовують окремі етапи ведення пере­говорів: уточнення позицій, їх обговорення, заключний етап. На початковому етапі переговорів китайці придивляються до партнерів і особливостей їх поведінки. Прагнуть виявити лю­дину, яка їм симпатизує.

Корейці в ділових стосунках дають перевагу особистому спілкуванню. Під час співробітництва навіть незначні чисто технічні питання корейці прагнуть вирішувати в особистій бесіді, не задовольняючись ні телефоном, ні іншими засобами зв'язку.

Корейці на переговорах доброзичливі. Але це не означає, що з ними легко домовитися. Вони - жорсткі партнери. Пере­говори починають із другорядних питань, але швидко пере­ходять до головного.

Японці - народ з особливими, усталеними традиціями. До переговорів ставляться як до відповідального, зо­бов'язуючого кроку. Не зважуються на них, якщо не мають достатньої інформації про потенційні можливості партнера. Для зав'язування ділових стосунків з японською компанією краще за все звернутися до посередника-підприємця, добре відомого обом сторонам. Людина, яка офіційно рекомендує вас японському бізнесменові, повинна займати не менш ви­соке становище, ніж особа, з якою ви хочете вступити в кон­такт.

Арабські бізнесмени під час знайомства активно вислов­люють радість і прихильність. Розпитують про здоров'я, стан справ. Це повторюється кілька разів, тому не слід на це звер­тати особливу увагу, детально відповідати.

Арабські чоловіки під час зустрічі обіймаються, але для європейців обійми з арабами не обов'язкові.

У арабського партнера не слід запитувати про здоров'я дружини. Європеєць не повинен звертатись із запитаннями до арабських жінок, це порушення місцевих традицій.

3.

Билет №24

1. Електронна пошта — зручний спосіб швидкого та ефективного спілкування. Він, очевидно, ніяк не схожий на написання довгих документів, але водночас це і не телефонна розмова чи бесіда з людиною, що знаходиться поруч з вами. Електронна пошта позбавлена надзвичайно важливих елементів спілкування — виразу обличчя, жестів, поз, тону та інтонації голосу. Враховуючи ці особливості, етикет встановлює правила використання e-mail у ділових ситуаціях:

· Пишіть коротко, чітко і зрозуміло.

· Стежте за своєю мовою.

· Уникайте жартів.

· Використовуйте зручний для читання формат: друкуйте в інтервалі один; між абзацами робіть інтервал два.

· Використовуйте як малі, так і великі (де потрібно) літери. Такий текст читати легше, ніж написаний лише малими або тільки великими літерами. Уникайте використання великих літер для виділення головної думки.

· Використовуйте адекватне, відповідне звертання до особи, якій направляєте лист: електронний діловий лист має в усьому бути діловим та відображати ваш професіоналізм.

· Уникайте прийнятих у неформальному електронному спілкуванні скорочень та "смайликів" ("smileyз"), вони більше підходять для листування з вашими друзями та приятелями.

· Завжди підписуйте свої електронні листи. Ви можете створити автопідпис у своїй програмі електронних листів: ваше ім'я, назва вашої компанії, відповідні адреса, телефон та номер електронної пошти будуть автоматично з'являтися у кінці кожного вашого листа.

· Не надсилайте довгих додатків до ваших листів.

· Відправляйте електронні листи лише тоді, коли в цьому є реальна потреба.

· Відправляйте своє повідомлення лише тим, на кого воно розраховане. · Не передавайте електронною поштою інформації, яка розрахована лише на одну людину.

· Не читайте електронної пошти інших без відповідного дозволу.

· Не давайте чужої електронної адреси іншим особам без відповідного дозволу.

· Перед тим, як відправити ваш лист, ще раз перевірте правильність адреси та зміст. Якщо написане не повністю задовольняє вас, перепишіть, адже те, що не подобається вам, навряд чи сподобається адресату.

· Ніколи не відправляйте лист, будучи роздратованим чи розгніваним.

· Відправляючи діловий електронний лист за необхідності вкажіть, коли ви очікуєте (вам потрібно отримати) відповідь. Якщо відповідь не передбачається, також зазначте це.

· Щоденно перевіряйте вашу ділову електронну пошту.

· За можливості давайте відповідь на отримані листи у найкоротший строк.

· Ніколи не надсилайте спам.

2. Американці відрізняються індивідуалізмом і енергійніс­тю, умінням ставити мету і її домагатися. Вони енергійно від­стоюють свої інтереси та інтереси фірми. Переговори ведуть інтенсивно, не витрачають часу на формальності.

Американські бізнесмени цілеспрямовані, напористі. У діловій бесіді схоплюють справу в цілому і не упускають де­талей. До переговорів готуються сумлінно.

Професіоналізм - основна риса американських бізнесме­нів. У їхніх делегаціях немає некомпетентних людей.

Американці сповідують принцип: "час - це гроші". На ді­лові зустрічі приходять вчасно. На переговорах займають жорстку позицію. Для європейців їхній стиль здається грубим, але американці так не вважають.

Американцям властива демократичність у спілкуванні і в манері одягатися. Схильні нехтувати правилами протоколу. Значно вільніші за європейців і азіатів у прийнятті остаточно­го рішення.

Американці часто ставлять багато запитань, іноді, на ду­мку європейця, нетактовних. Але це - лише бажання глибше розпізнати свого партнера.

Ділові переговори і прийоми недовготривалі. Розмовля­ють американці голосно.

Австралійці віддають перевагу спокійним, неквапливим співрозмовникам. У спілкуванні з діловими партнерами ре­комендується уникати як надмірної метушливості, так і педа­нтичності.

В Австралії дуже популярні червоні вина місцевого виро­бництва. Вважається, що вони не гірші за французькі. Розмо­вляючи з партнером, похваліть смакові якості австралійських вин. Це допоможе вам завоювати прихильність вашого спів­розмовника.

Австралійські ділові люди не надають великого значення одягові.

3. Під конфліктом розуміється зіткнення протилежно спрямованих тенденцій у психіці окремої людини, у взаємовідносинах людей, їх формальних і неформальних об'єднаннях, що обумовлено розходженням поглядів, позицій і інтересів.

Існують певні правила розв’язання організаційних конфліктів:

- усвідомити ситуацію, відповісти на такі питання - чи існують суб'єктивні фактори у конфлікті, в чому причина незадоволеності однієї або обох сторін; досягненню яких цілей однієї сторони перешкоджає друга; з якими особистісними бар'єрами зіштовхнулися (установки, темперамент, характер, нервозність тощо); що важливіше для справи – можливі наслідки конфлікту або сама проблема, через яку відбулося зіткнення;

- першому зробити крок до нормалізації взаємин, взяти на себе частку провини й запропонувати пошук прийнятного для обох сторін рішення;

- іноді варто прямо сказати людині, що вона перешкоджає чомусь важливому для спільної справи або навіть для іншої особистості;

- удатися до думки третьої, незацікавленої та авторитетної особи, яка буде розглядати ділову, а не емоційну сторону конфлікту.