Розділ 1 Теоретичні основи лізингової діяльності

1.1 Якісні переваги і вади лізингу

Лізинг як особлива форма господарювання здійснює комплексний вплив на основні складові елементи виробничого процесу: на засоби праці і на живу працю людини, на ступінь використання техніки і робочої сили.

На поверхні господарського життя ефект лізингу складається з об’єктивної переваги оперативного використання досягнень науково-технічного прогресу, збільшення масштабів діяльності, зниження питомих витрат та інтенсифікації всього виробничого процесу.

В найбільш загальному методологічному відношенні власний ефект лізингу має щонайменше три особливості.

Перша — мультиплікативність. Виникнувши в результаті застосування новітньої техніки та перетворення робітника в самостійного підприємця-власника в момент доцільної діяльності, ефект лізингу розповсюджується по ланцюгу на всі стадії виробництва, наростає та примножується по мірі переходу до розподілу, обміну та споживання.

Друга — емерджентність, якісна новизна ефекту лізингової діяльності, в силу чого величина його значно переважає арифметичну суму результату звичайної діяльності без залучення додаткових технічних засобів. Такий ефект є інтегративним ефектом і проявляється не лише локально, але і в масштабі всієї виробничої системи, збільшуючи її виробничу силу.

Третя — ефект, що отримується, проявляється не лише в процесі виробництва, але і в соціальній сфері життя і діяльності людей, тобто він має як економічні критерії, так і соціальні цінності, які виражаються в підвищенні змістовності праці, усвідомленні робітником своїх творчих можливостей, зростанні особистих доходів, незалежності тощо. [16, c. 23]

Причиною широкого розповсюдження лізингу є ряд його переваг у порівнянні з іншими формами інвестування.

Переваги лізингу для орендарів:

• лізинг припускає 100-процентне фінансування й не вимагає швидкого повернення всієї суми боргу;

• оренда забезпечує фінансування орендаря в точній відповідності з потребами у фінансованих активах. Це особливо вигідно дрібним позичальникам, для яких просто неможливо настільки зручне й гнучке фінансування за допомогою позички або поновлюваного кредиту, яке отримують більш солідні компанії;

• багато орендарів мають довгострокові фінансові плани протягом реалізації яких їхні фінансові можливості в значній мірі обмежені. Лізинг дозволяє перебороти такі обмеження й тим самим сприяє більшій мобільності при інвестиційному й фінансовому плануванні;

• при лізингу питання придбання й фінансування активів вирішується одночасно;

• придбання активів за допомогою лізингу виконує „золоте правило фінансування”, відповідно до якого фінансування повинне здійснюватися протягом усього строку використання активу. Якщо при покупці активу використовується позиковий капітал, то звичайно потрібно більш швидке погашення позички, ніж строк експлуатації активу;

• через те, що лізингові платежі здійснюються за графіком, орендар має більше можливості координувати витрати на фінансування капітальних вкладень і надходження від реалізації продукції, забезпечуючи тим самим більшу стабільність фінансових планів, ніж це має місце при покупці обладнання;

• через те, що частиною забезпечення зворотності інвестованих коштів вважається предмет лізингу, що є власністю лізингодавця, простіше отримати контракт по лізингу, ніж альтернативну йому позичку на придбання тих же активів;

• при використанні лізингу, орендар може використовувати більше виробничих потужностей, ніж при покупці того ж активу. Тимчасово вивільнені фінансові ресурси орендар може використати на інші цілі;

• так як лізинг довгий час слугує засобом реалізації продукції виробництва, то державна політика, як правило, спрямована на заохочення й розширення лізингових операцій;

• у випадку низької прибутковості орендаря останній може скористатися зворотним лізингом, що дає можливість одержання пільгового оподаткування прибутку;

• лізинг дозволяє орендарю, що не має значних фінансових ресурсів, почати великий проект;

• можливість одержання високої ліквідаційної вартості предмету лізингу наприкінці контракту є в багатьох випадках визначальною для прийняття лізингу орендарями.

Крім перерахованого, орендар має ряд переваг в обліку орендованого майна. Серед них:

• лізингові платежі, що сплачуються орендарем, враховуються у собівартості, тобто кошти на їхню сплату формуються до утворення оподатковуваного податком прибутку;

• лізинг не збільшує борг у балансі орендаря й не торкається співвідношень власних і позикових коштів, тобто можливості лізингоотримувача по одержанню додаткових позик не знижується;

• облік й амортизація лізингового майна проводиться на балансі лізингодавця. Строк лізингу як правило відповідає періоду амортизації предмета лізингу, але строк лізингового контракту звичайно буває меншим. Чим більше строк лізингу й відповідно, нижче залишкова вартість майна, тим вільніше умови експлуатації майна й подальшого його використання. [31]

Переваги лізингу для лізингових компаній:

• право власності на передане в лізинг майно дає істотні податкові пільги. Компанії з високим рівнем оподатковуваного податком прибутку не забирають частину податкових пільг в орендарів з пільговим режимом оподаткування прибутку через більш низьку ставку орендної плати ніж відсотки по кредиту на придбання того ж майна;

• оскільки передане в лізинг майно залишається у власності лізингодавця, останній може використовувати це майно в невиробничих цілях (наприклад, як додаткове забезпечення зворотності кредитних коштів);

• висока ліквідаційна вартість після прискореної амортизації предмета лізингу. Повернення її частини після реалізації предмета лізингу може принести досить великий прибуток;

• допомога в продажі предмета лізингу з боку лізингодавця. Відповідно до таких угод продавець від імені лізингодавця пропонує клієнтам фінансування поставок своєї продукції за допомогою лізингу;

• інвестиції у формі майна, на відміну від грошового кредиту, знижують ризик неповернення коштів, тому що лізингодавець зберігає право власності на передане в лізинг майно;

• основна роль при підготовці й проведенні лізингової операції залишається за лізингодавцем. Вартість цих послуг займає не малу частку комісійної винагороди лізингодавця;

• лізингодавець має можливість розшукувати додаткові фінансові ресурси для продовження й розширення діяльності, закладаючи здане в лізинг майно або поступаючись правом вимоги лізингових платежів;

• лізинг направляє фінансові ресурси безпосередньо на придбання матеріальних активів, тим самим, знімаючи проблему нецільового використання кредитних коштів;

• інвестиції у виробниче обладнання за допомогою лізингу гарантує генерування доходу, що покриває зобов'язання по лізингу.

Переваги лізингу для продавця лізингового майна:

• продавець предмета лізингу одержує додаткові можливості збуту своєї продукції;

• угода для продавця виглядає менш ризикованою, тому що лізингодавець бере на себе ризик повернення вартості майна через лізингові платежі. [31]

Для банків, що беруть участь у лізингових операціях можливі наступні переваги:

• перше, на що вказують банки, - це значні податкові переваги, які дозволяють значно знизити вартість угоди. Саме цей фактор сприяв розвитку лізингу в західних країнах. Більш низька вартість угоди дає можливість підвищити ймовірність здійснення проектів і знижує тягар боргів для позичальників, і, як результат, підвищує якість надаваних позик;

• друга перевага, полягає в тому, що передача в лізинг обладнання, зробленого за кордоном, дозволяє залучити більш дешеві кошти від іноземних фінансових установ або грошові фонди держав, зацікавлених в експорті продукції своєї промисловості в Україну;

• лізинг - відносно новий вид фінансування для нашої країни, що допомагає організаціям (клієнтам банку) здійснювати реорганізацію виробництва не відволікаючи при цьому великих грошових ресурсів з оборотних коштів;

• можливість банку досягти більш високого ступеня ліквідності кредитного портфеля.

Переваги лізингу для країни орендаря:

• лізинг збільшує конкуренцію між джерелами фінансування;

• лізинг підвищує загальний рівень капіталовкладень;

• сума лізингових угод не враховується в підрахунку національної заборгованості, тобто з'являється можливість перевищити ліміти кредиторської заборгованості встановлених Міжнародним валютним фондом по окремих країнах. [31]

Разом з перерахованими вище перевагами, лізинг має значні недоліки, що проявляються у фінансово-кредитній сфері й невирішених бухгалтерських проблемах:

• від довгострокового кредиту лізинг відрізняється підвищеною складністю організації, яка полягає в більшій кількості учасників.

Для орендаря лізинг може нести в собі ряд недоліків, таких як:

• при фінансовому лізингу орендні платежі не припиняються до кінця договору, навіть якщо науково-технічний прогрес робить лізингове майно застарілим;

• орендар не виграє на підвищенні залишкової вартості обладнання.

• зворотний міжнародний лізинг, побудований на податковій основі, обертається збитками для країни лізингодавця.

• при міжнародних мультивалютних лізингових угодах відсутні повні гарантії від валютних ризиків (проблема переноситься з одного учасника на іншого). [31]

Простого перерахування видимих переваг і недоліків лізингу досить для припущення того, що він (лізинг) може бути ефективною формою інвестицій.