Розділ 3 Моделі розрахунку лізингових платежів

3.1 Методика розрахунку лізингових платежів

Є різні методики визначення лізингових платежів за­лежно від виду лізингу. Більшість угод фінансового лізин­гу передбачає рівновеликі платежі, які включають частину вартості майна, що взяте в лізинг, і суму процентів, нарахо­ваних на залишок заборгованості. Розглянемо один із мож­ливих підходів до визначення лізингових платежів (ЛП), на основі теперішньої вартості майна (ТВ), яка дорівнює вартості орендної послуги; кількість періодів за строк оренди (n); процентну ставку (і); орендний фактор (О), який врахо­вує наявність авансових платежів. Тоді формули можуть мати такий вигляд:

(3.1.1)

(3.1.2)

де лізингові платежі сплачуються після строку;

(3.1.3)

де лізингові платежі сплачуються авансом, а х — кількість платежів, зроблених авансом.

Наведена формула передбачає, що після сплати авансо­вих лізингових платежів перший платіж із залишкової вартості сплачується на початку другого періоду. [15. c. 92]

Якщо підставити формулу (3.1.2) у формулу (3.1.1), то одержимо:

(3.1.4)

Для спрощення розрахунку лізингових платежів до­цільно скористатися спеціальною таблицею, яка містить результати розрахунку знаменника формули (3.1.4) при різних значеннях і та п. Ця таблиця відома як таблиця процентного фактора теперішньої вартості анюїтету і широко застосовується в статистичних розрахунках для розв'язання різноманітних задач фінансового менеджменту (табл. 3.1.1).

Таблиця 3.1.1

Фрагмент таблиці процентного фактора теперішньої вартості анюїтету

Періоди п	Ставка дисконту
	1%	2%	3%	...	6%	...	12%
1	0,9901	0,9804	0,9709		0,9434		1,8929
2	1,9704	1,9416	1,9135		1,8334		1,6901
3	2,9410	2,8839	2,8286		2,6730		2,4018
4	3,9020	3,8077	3,7171		3,4651		3,0374
5	4,8535	4,7134	4,5797		4,2123		3,6048
6	5,7555	5,6014	5,4172		4,9173		4,1114

Підставимо формулу (3.1.3) у формулу (3.1.1) і отримаємо рівняння для розрахунку лізингових платежів з урахуван­ням сплати авансу.

(3.1.5)

Для спрощення розрахунків у світовій практиці вико­ристовують класичні таблиці, відомі у всьому світі як “Синя книга”, а також фінансові калькулятори і комп'ютери.

До недавнього часу вважалося, що сума, яка встановлю­валася на початку, залишається постійною на весь лізинго­вий період. Ні лізингодавець, ні лізингоодержувач не мали права змінювати суму орендної плати. Однак розмір оренд­ної плати може реагувати на зміни під впливом багатьох факторів, таких як зміна валютного курсу, податкових ста­вок, амортизаційних відрахувань та ін. Тому важливо роби­ти розрахунок можливих змін лізингових платежів і виділя­ти окремо постійну плату і змінний елемент (або відсоток). Постійна плата охоплює капіталовкладення лізингодавця і еквівалентна основному елементові щорічних платежів.

Оренда із змінною ставкою може включати домовленість про те, що лізингові платежі обмежені мінімальною і мак­симальною ставками, а тому можуть коливатися в поперед­ньо обумовлених межах. Дана схема дає можливість домо­витися про максимальний розмір орендної плати протя­гом дії угоди, що корисно при плануванні руху грошових засобів та бюджетів і в той же час дає можливість лізингодавцеві зафіксувати мінімальну ставку прибутку. [5. c. 33]

Розглянемо можливі підходи до розрахунку загальної суми лізингових платежів, виходячи із особливостей орга­нізації лізингових відносин на Україні. Як уже зазначало­ся, сума лізингових платежів повинна враховувати: амортизацію об'єкта лізингу; плату за ресурси, залучені лізингодавцем для здійснення угод; премію за ризик, величина якого залежить від різних ризиків, що їх несе лізингодавець; лізингову маржу, що вміщує доход лізингодавця за надані послуги; суму страхових платежів за договором стра­хування об'єкта лізингу (якщо об'єкт лізингу був застра­хований лізингодавцем); інші витрати лізингодавця, перед­бачені договором лізингу. Тоді розрахунок загальної суми лізингових платежів можна виконати за формулою:

(3.1.6)

де ЛП — загальна сума лізингових платежів;

АВ — розмір амортизаційних відрахувань, що належать лізингодавцеві в поточному році;

ПКР — плата за використані кредитні ресурси лізинго­давцем для придбання об'єкта лізингу;

ЛМ — лізингова маржа (комісійна винагорода лізинго­давцеві);

ПР — премія за ризик;

СС — сума, що виплачується за страхування лізингового майна, якщо воно було застраховане лізингодавцем;

ДП — плата лізингодавцеві за додаткові послуги лізингоодержувачеві, що передбачені договором лізингу.

Амортизаційні відрахування АВ на надане в лізинг май­но обчислюються згідно із законодавством України за фор­мулою:

(3.1.7)

де: БВ — балансова вартість майна-об'єкта договору лізин­гу, тис. грн.;

На — норма амортизаційних відрахувань, у відсотках.

Договором лізингу за домовленістю сторін може бути передбачена прискорена амортизація об'єкта лізингу.

Згідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", основні фонди підлягають розподілу на 3 групи: група 1- будівлі та споруди; група 2 - автомобільний транспорт, меблі, офісне обладнання; 3 група - спеціальне технологічне обладнання. Норми амортизації встановлені такі: група 1 - 5%; група 2 - 2% - 25%; група 3 - 3% -15%. Прискорена амортизація допускається по 3-й групі, з 1 по 7 рік експлуатації відповідно: 15%, 30%, 20%, 15%, 10%, 5%, 5% .

Плата за використані кредитні ресурси ПКР для при­дбання майна-предмета договору розраховується за форму­лою

(3.1.8)

де: КР — розмір кредитних ресурсів, тис. грн.;

СТк — ставка за кредит, процентів річних.

Слід враховувати також, що в кожному розрахунковому році плата за використані кредитні ресурси співвідносить­ся із середньорічною сумою непогашеного кредиту в цьому році або середньорічною залишковою вартістю майна — предмета договору:

(3.1.9)

де: KPt — використані кредитні ресурси для придбання май­на, плата за які здійснюється в розрахунковому році, тис. грн.;

ЗВп і ЗВк — розрахункова залишкова вартість майна відповідно на початок і кінець року, тис. грн.;

Кз.к. — коефіцієнт використання залучених коштів, який показує частку залучених коштів в загальній вартості прид­баного майна. Якщо для придбання майна використову­ються тільки залучені кошти, Кз.к. = 1.

Лізингова маржа може встановлюватися за узгоджен­ням сторін у процентах:

— від балансової вартості майна-об'єкта договору;

— від середньорічної залишкової вартості майна. Відповідно до цього розрахунок лізингової маржі (ЛМ)може здійснюватися за формулою:

(3.1.10)

де: СТл.м.б.в. — ставка лізингової маржі в процентах річних від балансової вартості майна, або за формулою:

(3.1.11)

де: СТл.м.з.в. — ставка лізингової маржі в процентах від середньорічної залишкової вартості майна-об'єкта лізингу. [15, c. 96 – 98]

Лізинг — особлива форма фінансування інвес­тиційних проектів, тому ризик в лізингу постає у вигляді можливого зменшення річної видачі інвестицій по­рівняно з очікуваною і для обліку ризику вводять поправку до рівня процентної ставки. Ця поправка додає деяку ризикову премію, що враховує як специфічний ризик, пов'язаний з несталістю одержання доходу конкретного капіталовкла­дення, так і ризик, пов'язаний з кон'юнктурою.

Яку ставку порівняння належить прийняти в даній кон­кретній ситуації — справа економічного судження та про­гнозу. У зарубіжній практиці у виборі ставки порівняння орієнтуються в основному на діючий або очікуваний середній рівень позичкового процента. Обирають і конкретніші орієнтири — доходність певних видів цінних паперів, банк­івських операцій і т.ін.

При розрахунку плати за додаткові послуги ДП лізингодавця, передбачені договором лізингу, можна застосувати формулу

(3.1.12)

де: В₁,В₂...В_n — витрати лізингодавця на кожну передбачену договором послугу, тис. грн.;

Т — термін дії договору, років.

Якщо представити суму лізингових платежів, визначе­них за допомогою формули (3.1.6) в і—му періоді через Si, тоді загальна сума лізингових платежів за весь період лізингового договору буде складатися із усіх проміжних лізингових платежів:

(3.1.13)

де: N — загальна кількість лізингових платежів;

і — порядковий номер лізингового платежу (і = 1, 2, ... N).

Загальна сума лізингових платежів не тільки зазначаєть­ся в лізинговій угоді, але і відіграє важливу роль в економіч­ному обґрунтуванні та аналізі лізингового проекту, оскільки дає можливість оцінити як лізингодавцеві, так і лізингоодержувачеві у що обходиться їм цей проект. [15, c. 98 – 99]

Для ілюстрації методики розрахунку лізингових пла­тежів розглянемо такий приклад. Зернозбиральний ком­байн МФ—34 із жаткою вартістю 190200 грн. передано в оренду строком на 5 років. Лізингові платежі здійснюють­ся щорічно (в кінці року) і складають суму процента з роз­рахунку 6% річних. Розрахуємо річну суму лізингових платежів.

Отже, щороку лізингоодержувач буде виплачувати лізингодавцеві 45153 грн. (без врахування ПДВ). Знаменник дро­бу в нашому розрахунку (4,2123) може бути взятий з табл. 3.1.1, в якій це число знаходиться в перетині періоду 5 років і ставки процента 6%. Слід пам'ятати, що якби в нашому прикладі платежі сплачувалися 2 рази на рік, то кількість періодів (платежів) дорівнювала б 10, а ставка процента — 3%.

Оскільки в нашому прикладі річна сума платежів дорі­внює 45153 дол., то загальна сума платежів за весь строк лізингу становитиме: 45153 * 5 = 225765 грн. З цієї суми 190200 грн. — вартість комбайна, а решта 35505 грн. — сума процентів за весь період оренди. У перший рік оренди сума процентів на залишок заборгованості становить 190200 * 0,06 = 11412 грн. Отже, безпосередньо для погашення заборгованості за комбайн буде сплачено 45153-11412= 33741 грн. Аналогічно можуть бути здійсненні такі роз­рахунки для кожного року оренди.

Розглянемо на прикладі методику визначення місячної орендної плати з авансовим платежем. Умова: Теперіш­ня вартість становить 50000 грн. (ТВ=50000 грн.). 2. Строк оренди — 3 роки (n=3 х 12=36). 3. Номінальна орендна став­ка — 18,5% за рік. Щомісячно нараховується:

Виконаємо розрахунки за формулою 3.1.5:

Отже, щомісяця лізингоодержувач буде виплачувати лізингодавцеві 1792,55 дол.

Також до загальної суми лізингового платежу додаються додаткові витрати, такі як амортизаційні відрахування (в нашому випадку 25%):

1 рік: 190200*25/100=47550 грн.

2 рік: (190200–47550)*25/100=35662,5 грн.

3 рік: (190200–47550–35662,5)*25/100=26746,88 грн.

4 рік: (190200– 47550–35662,5–26746,88)*25/100=20060,16 грн.

5 рік: (190200–47550–35662,5–26746,88–20060,16)*25/100=15044,94 грн.

За весь період амортизаційні відрахування складатимуть:

47550+35662,5+26746,88+20060,16+15044,94=145064,65 грн.

Кредитні ресурси (20000) та плата за їх використання (9%):

1 рік: 20000*9/100=1800 грн.

2 рік: (20000–1800)*9/100=1638 грн.

3 рік: (20000–1800–1638)*9/100=1490,58 грн.

4 рік: (20000–1800–1638–1490,58)*9/100=1346,53 грн.

5 рік: (20000–1800–1638–1490,58–1346,53)*9/100=1325,24 грн.

За весь період плата за використані ресурси складатиме:

1800+1638+1490,58+1346,53+1325,24=7519,36 грн.

Страхування лізингового майна (20% від вартості лізингового майна, тобто 38040), та будь-які інші додаткові витрати.

Тоді повний лізинговий платіж за 5 років складатиме:

225763,98+145064,65+7519,36+38040=416387,99 грн.

Разом з ПДВ (слід зазначити, що ПДВ нараховується не на всю суму лізингового платежу, а тільки на амортизаційні відрахування, плату за використані ресурси та інші додаткові витрати):

225763,98+(145064,65+7519,36+38040)*0,2=470652,65 грн.