- •1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3.Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4.Дослідження як функція управління
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”
- •6. Методологічний апарат дослідження: формулювання і розпізнавання проблеми; вибір та формулювання теми дослідження; обґрунтування її актуальності;…
- •7.Сутність поняття “метод дослідження”.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •1)При необхідності відшукати у об´єкта раніше невідомі властивості;
- •2)При перевірці правильності теоретичних побудов;
- •9.Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •12. Cутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •2 Розділ – методико-процедурний
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент–Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в організаціях.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •27.Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •29. Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •34. Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.
- •35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “данні”.
- •37. Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40. Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47. Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •55.Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56.Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57.Характеристика понять:“ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень
- •60.Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •62. Формування системи показників для дослідження систем управління організацією.
- •63.Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •64. Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників
- •65. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
16. Полеміка як метод дослідження.
Полеміка – це аргументоване обговорення групою дослідників проблем і способів їх вирішення, висловлення різних точок зору (це стан суперечки при обговоренні або вирішенні проблем). Вона потрібна не для того, щоб відстояти свою думку, а для того, щоб проаналізувати гіпотези з різних точок зору і спробувати прийти до найбільш точного і повного розуміння питання.
Полеміка дозволяє перетворювати припущення в переконання, допомагаючи знаходити додаткові аргументи, відточувати формулювання, зміцнювати позиції і думки, конкретизувати рекомендації, посилювати докази. Але позитивні сторони полеміки тільки тоді будуть ефективні для дослідників, коли вони будуть дотримуватися певних правил:
1.Формулювання чіткої мети полеміки і проведення її за допомогою питань, висловлювань, доказів, аргументів
2.Треба намагатись зрозуміти опонента, його позицію, аргументацію, проблеми, мотиви
3.Визначити поняття, за допомогою яких висловлюються думки і які є підставою
4.Уникати абсолютного заперечення правильності думок, ставлячись до них скептично і аналітично, але доброзичливо.
5.Уточнення позиції за допомогою питань, віднаходження слабких місць в полеміці
6.Оцінювання висновків і пропозицій, а не автора (його особистих якостей), ставитись з повагою до опонента
7.Висловлювання позиції чітке, конкретне, лаконічне
8.Необхідно уникати думки авторитетів, формальних лідерів керівників
9.Не можна встановлювати істинність думки голосуванням, більшістю, меншістю
10.Треба уникати абсолютного спростування думок – категоричності
11.За допомогою питань уточнювати позиції, мотивувати додаткові аргументи.
12.Кінцевий результат – рекомендації, підходи
13.Проводитись не затягнуто в часі
17. Поняття “програма дослідження”.
Програма дослідження – це науковий фундамент, який регламентує всі етапи, стадії підготовки, організації та проведення наукового дослідження.
Програма дослідження є науковим документом, що містить схему логічно обґрунтованого переходу від загальних теоретичних уявлень про досліджуваний обєкт, до використання інструментарію і виконання дослідницьких процедур (збирання, обробки та аналізу інформації). Вона дає змогу зробити висновки щодо концептуальних засад, методики проведення, спрогнозувати його результативність.
Положення програми:
-обґрунтування актуальності теми дослідження.
-стисле формулювання загального змісту проблеми дослідження
-роль проблеми в контексті інших проблем
-необхідні умови вирішення проблеми
-організаційні аспекти
-наявні обмеження
Розділи програми дослідження:
1.методологічний
2.методико-процедурний
1 розділ – методологічний – мета дослідження, вибір теми: чому вона обрана, для кого є корисною, на кого спрямовується.
-формулювання проблемної ситуації
-визначення об’єкта і предмета дослідження
-визначення цілей і задач дослідження
-розробка парадигми дослідження
-висування робочої гіпотези
-ресурси забезпечення дослідження
2 Розділ – методико-процедурний
-визначення методики дослідження, розробка і конкретизація комплексу методів дослідження
-інструментарій проведення дослідження та прийоми узагальнення рішень
-складання робочого плану етапів дослідження та календарного плану
-визначення можливих напрямків практичного використання результатів та оцінка ефекту
18. Основні складові програми дослідження: обґрунтування актуальності теми, розгорнута характеристика цілей і задач дослідження; викладення гіпотези, мотивування вибору методів та об’єктів дослідження, забезпечення дослідження ресурсами, передбачуваний результат і ефективність дослідження.
Програма дослідження є науковим документом, що містить схему логічно обґрунтованого переходу від загальних теоретичних уявлень про досліджуваний об’єкт, до використання інструментарію і виконання дослідницьких процедур (збирання, обробки та аналізу інформації).
Актуальність теми означає її важливість, значущість для даного етапу розвитку економічної науки та для її розвитку у майбутньому. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми, з чого й випливе актуальність теми.
Цілі й завдання дослідження. Ціль дослідження визначає його теоретичну або прикладну орієнтацію. Якщо цілі дослідження нечітко визначені, то можуть виникнути труднощі при оцінці його результатів. (Це звичайно робиться у формі перерахування (вивчити..., описати..., встановити..., з'ясувати..., вивести формулу... і т. ін.)). Цілі дослідження можуть бути різними. Задачі дослідження являють собою змістовну, методичну й організаційну конкретизацію мети.
Гіпотеза –виражає наукове припущення, яке висувається для пояснення будь-якого явища і потребує дослідної перевірки та теоретичного обґрунтування, щоб стати достовірною науковою теорією. Гіпотеза має допомогти отримати правильну відповідь на поставлену проблему
Надалі формулюються об'єкт і предмет дослідження. Об’єкт це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення. Предмет це те, що міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, котра є предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага дослідника, саме предмет дослідження визначає тему наукового дослідження.
Дуже важливим етапом наукової праці є вибір методів дослідження - інструменту отримання фактичного матеріалу і необхідної умови досягнення поставленої в роботі мети. методичний розділ програми включає в себе обґрунтування вибірки, обґрунтування методів збору даних, методи обробки й аналізу даних.
Опис процесу дослідження - основна частина наукового дослідження, де висвітлюються методика і техніка дослідження з використанням логічних законів і правил.
Заключним етапом ходу наукового дослідження є висновки, котрі містять те нове і суттєве, що становить наукові та практичні результати даної роботи.
