- •1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3.Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4.Дослідження як функція управління
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”
- •6. Методологічний апарат дослідження: формулювання і розпізнавання проблеми; вибір та формулювання теми дослідження; обґрунтування її актуальності;…
- •7.Сутність поняття “метод дослідження”.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •1)При необхідності відшукати у об´єкта раніше невідомі властивості;
- •2)При перевірці правильності теоретичних побудов;
- •9.Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •12. Cутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •2 Розділ – методико-процедурний
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент–Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в організаціях.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •27.Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •29. Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •34. Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.
- •35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “данні”.
- •37. Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40. Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47. Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •55.Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56.Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57.Характеристика понять:“ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень
- •60.Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •62. Формування системи показників для дослідження систем управління організацією.
- •63.Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •64. Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників
- •65. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
Доказ – це процес мислення, результатом якого є встановлення істинності будь-якого твердження за допомогою інших тверджень, істинність яких вже доведено.
Складовими елементами доказів є: теза, аргумент і демонстрація
Теза – твердження, судження, яке має бути доведене. Це систематизований виклад основних положень, думок, спостережень, в ній відсутні деталі, пояснення, ілюстрації тощо.
Аргумент – це підстава, доказ, які використовуються для обґрунтування, підтвердження чогось. Це положення або судження, з якого виводиться теза. Зважаючи на те, що аргумент є твердженням, яке визначає iстинiсть тези, його називають основним доказом.
Демонстрація – це форма зв’язку між аргументами та тезою (макети, таблиці, схеми)
Прийоми i способи доведения в реальних умовах є рiзноманiтними.
Експериментальне доведення спирається на iнформацiю, отриману в ходi експерименту та його результатiв.
Фактологiчне доведення здійснюється за допомогою систематизацiї фактiв.
Аксiоматичне доведення передбачає первiсне формулюваня аксiоми — беззаперечного, зрозумiлого i прийнятного положення, а далi вибудовується доведення, яке грунтується, частiше за все, на кiлькох аксiомах.
Достатньо поширеним є доведення, побудоване на аналiзi властивостей дослiджувавого об’екта.
Доведения вiд протилежного здiйснюється шляхом доведення не основної тези, а її вiдхилення — антитези.
Доведення на основi класифiкації дослiджуваних факторiв або явищ дозволяє встановити властивостi об’єкта дослiдження і причини його поведiнки.
Доведення за концепцiєю (робочою гiпотезою) спирається на гiпотетичне, тобто наукове припущення, яке містить комплекс ключових положень, що достатньо повно, цілісно i всебiчно розкривають сутнiсть, змiст i особливостi дослiджуваного предмета або явища.
Доведення вiд визначення побудоване на чiткому опису ключових категорiй таким чином, щоб визначення цих категорiй були адекватними реальним явищам i практичному досвiду.
Доказ за концентрацiєю фактів ґрунтується на тому, що доводяться не окремі факти, а їх певна концентрація i конструкція.
15. Суть методів моделювання.
Моделювання - метод наукового пізнання, що ґрунтується на заміні предмета або явища, які вивчаються, на їх модель, що містить істотні риси оригіналу. Застосовують цей метод пізнання, якщо безпосереднє вивчення предметів, процесів, явищ неможливе або недоцільне. Використання цього методу дає змогу пізнавати начебто недоступні процеси і явища, наочно уявляти, «наближувати» їх до дослідника.
Головною вимогою до моделі є спорідненість з оригіналом. Моделювання використовується, коли вивчення сторін і властивостей об’єкта неможливе на засадах безпосереднього спостереження, коли це дорого. Модель є завжди спрощеним віддзеркаленням об’єкта дослідження і, не перебуваючи постійно в певних відносинах з реальним об’єктом, до певних меж може заміняти його.
Переваги, що дає моделювання:
- можливість дослідження об'єкта, який недоступний, або занадто великий для безпосереднього пізнання;
- висока ступінь обґрунтованості рішень;
- скорочення термінів і вартості процесу розробки УР;
- можливість розрахувати результат.
Модель має відповідати таким вимогам:
-достатньо повно відображати особливості та сукупність досліджуваного об’єкта;
-представляти об’єкт у спрощеному вигляді, але з допустимим ступенем простоти для даної мети дослідження;
-дати можливість здійснити перехід від модельованої інформації до реальної.
Моделі бувають:
-речові (матеріальні)
-логічні
Методи моделювання бувають:
-аналітичні
-методи математичного аналізу
В стратегічному плануванні використовуються моделі:
-логічні (образи)
-математичні
В економічних дослідженнях широко застосовується економіко-математичне моделювання, коли модель та її оригінал описуються тотожними рівняннями і досліджуються за допомогою комп’ютерної техніки.
