- •1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3.Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4.Дослідження як функція управління
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”
- •6. Методологічний апарат дослідження: формулювання і розпізнавання проблеми; вибір та формулювання теми дослідження; обґрунтування її актуальності;…
- •7.Сутність поняття “метод дослідження”.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •1)При необхідності відшукати у об´єкта раніше невідомі властивості;
- •2)При перевірці правильності теоретичних побудов;
- •9.Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •12. Cутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •2 Розділ – методико-процедурний
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент–Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в організаціях.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •27.Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •29. Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •34. Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.
- •35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “данні”.
- •37. Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40. Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47. Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •55.Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56.Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57.Характеристика понять:“ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень
- •60.Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •62. Формування системи показників для дослідження систем управління організацією.
- •63.Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •64. Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників
- •65. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
Процес впровадження наукових результатів складається з двох етапів: дослідно-виробничого впровадження та серійного впровадження(впровадження досягнень науки, нової техніки, технології).
Дослідне випробування має на меті перевірку результатів досліджень в реальних виробничих умовах. Його здійснює комісія, створена за наказом замовника та погоджена з виконавцем. Результати експериментального впровадження оформлюється відповідними документами. За умов виявлення недоліків, недоробок, виконавець доопрацьовує та усуває їх. Після цього комісія складає акт, і віддає його керівництву.
На етапі серійного впровадження, як правило, науково-дослідні організації участі не беруть. Вони можуть за бажанням впроваджуючи установ надавати консультації, або незначну науково-технічну допомогу.
За умови домовленості сторін, може проводитися авторський нагляд організації-розробника за промисловою експлуатацією результатів досліджень.
Впровадження результатів наукових досліджень завершується складанням пояснювальної записки, до якої крім акта впровадження і описів експериментального випробування додаються розрахунки економічної ефективності, довідки про річний обсяг упровадження нових розробок, економію витрат порівняно із запланованим зниженням собівартості, розрахунок фонду заробітної плати, протокол участі організації в розробленні та впровадженні, оцінку ефективності системи менеджменту та ефективності управлінських рішень. Документація про впровадження НДДКР обов’язково має містити положення про правове забезпечення функціонування наукового продукту в процесі його експлуатації.
69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей.
Основні ролі, притаманні науковцям у процесі реалізації наукових ідей і етапів їх практичної реалізації, є такими:
автор (автори) – висуває і розвиває ідею або наукову концепцію та технічно її обґрунтовує; він не завжди спроможний забезпечити її підтримку та напрями практичного використання.
Критик – здійснює перевірку реальності запропонованої ідеї, знаходить слабкі місця і недоліки, розробляє реалістичні критерії, яким має відповідати інновація.
Захисник – обґрунтовує переконливі аргументи на користь необхідності проведення досліджень за даною тематикою, наочно демонструє її переваги, оцінює витрати, пов’язані із проведенням дослідження і його впровадженням, визначає потенційний прибуток, знаходить фінансову підтримку наукового проекту, допомагає долати труднощі під час виконання та реалізації наукового дослідження.
Організатор – керівник середнього або вищого рівня, який усуває всі організаційні бар’єри, затверджує наукову тематику і напрями досліджень, захищає їх як усередині організації, так і перед замовником, сприяє передачі готової наукової продукції замовнику.
Органічне поєднання таких рольових функцій у науковому колективі допомагає успішно організувати всі етапи науково-дослідницького процесу від зародження ідеї до її впровадження у практичну сферу.
