- •1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3.Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4.Дослідження як функція управління
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”
- •6. Методологічний апарат дослідження: формулювання і розпізнавання проблеми; вибір та формулювання теми дослідження; обґрунтування її актуальності;…
- •7.Сутність поняття “метод дослідження”.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •1)При необхідності відшукати у об´єкта раніше невідомі властивості;
- •2)При перевірці правильності теоретичних побудов;
- •9.Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •12. Cутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •2 Розділ – методико-процедурний
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент–Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в організаціях.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •27.Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •29. Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •34. Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.
- •35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “данні”.
- •37. Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40. Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47. Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •55.Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56.Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57.Характеристика понять:“ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень
- •60.Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •62. Формування системи показників для дослідження систем управління організацією.
- •63.Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •64. Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників
- •65. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
62. Формування системи показників для дослідження систем управління організацією.
Збалансована система показників характеризується багатьма перевагами: вона містить цільові показники, які охоплюють усі стратегічно важливі сфери діяльності організації (фінанси, ринок, виробництво та інновації); формує причинно-наслідкові зв’язки між усіма групами показників; служить інструментом для реалізації стратегій організації та підвищення інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень; формує індикатори – орієнтири для управління організацією. фінансові показники в основному орієнтують керівництво підприємства на досягнення короткострокових цілей; мають обмежені можливості щодо визначення причин успіху і визначення сильних і слабких сторін діяльності підприємства, його можливостей та погроз; не завжди інтерпретують результати діяльності підприємства; враховують минулі та перспективні події в області фінансової діяльності і не враховують більшість аспектів управління маркетинговою діяльністю, управління персоналом та безпосередньо технології управління Збалансована система показників повинна містити показники, що характеризують чотири основні напрямки оцінки ефективності управління, а саме: фінанси, внутрішні бізнес-процеси, клієнти та ринок, персонал підприємства. основні напрямки можна охарактеризувати за допомогою великої кількості показників, їх кількість доцільно обмежити до п’яти по кожному з напрямків. Так наприклад, до показників, що характеризують фінансовий аспект доцільно включити: показники комерційної рентабельності, рентабельності капіталу, коефіцієнти загальної ліквідності і автономії, а також коефіцієнт оборотності обігових активів; що характеризують внутрішні бізнес-процеси: показники ділової активності; рентабельності основних фондів, фондовіддачі, ресурсовіддачі, коефіцієнти витратовіддачі і проміжної ліквідності; що характеризують відношення клієнтів: приріст обсягів товарообороту, приріст частки ринку; що характеризують відношення персоналу: співвідношення темпів зростання продуктивності праці і виручки, частки премій у фонді оплати праці.Оцінювання діяльності підприємств лише фінансовими показниками є найпростішим за доступом до інформації (як правило, оцінюється фінансова звітність підприємств: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про власний капітал, Звіт про рух грошових коштів) та простотою методики розрахунків показників.Слід відзначити, що система збалансованих показників дає змогу визначити, на скільки слід змінити значення одного показника, щоб отримати бажані значення іншого і надати можливість вираження досягнення не лише кількісних, але й якісних цілей діяльності підприємства за допомогою монетарних величин Стратегічне управління як процес передбачає визначення цільових орієнтирів організації, здійснення стратегічного аналізу (зовнішнього та внутрішнього середовища організації), розробку й реалізацію стратегії та здійснення стратегічного контролю.
Система значно розширює можливості стратегічного управління, роблячи його більш реальним завдяки використанню різних показників, що характеризують різні сфери діяльності підприємства; вона дає можливість пов’язати довгострокові стратегічні цілі з короткостроковою діяльністю; дає можливість впевнитися, що всі рівні організації розуміють довгострокову стратегію та цілі підрозділів і індивідів; мобілізує всіх членів організації до дій, спрямованих на досягнення корпоративних цілей; дає компаніям можливість оптимізувати використання людських та фінансових ресурсів; за допомогою збалансованої системи показників можна здійснювати моніторинг короткотермінових результатів у чотирьох напрямах: стосунках з клієнтами, внутрішніх бізнес-процесах, навчанні та розвитку, а також оцінити стратегію за результатами минулої діяльності; допомагає налагодити оборотний зв'язок для визначення потреб персоналу в розвитку та навчанні тощо.
