56.Правила етики цитування і використання матеріалів.

Цитування має використовуватися у всіх випадках, коли в роботі використовуються дані, взяті зі сторонніх джерел, а не отримані або створені безпосередньо автором. Порушення вказаних нижче правил і їх недотримання має розцінюватися як плагіат (привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора):

- якщо думка автора наводиться дослівно, то її слід взяти в лапки;

- якщо цитується великий уривок тексту, то він може не братися в лапки, натомість — виділяється або відбивається від решти тексту певним способом (набирається іншим кеглем, шрифтом, накресленням, відбивається від основного тексту більшими абзацними відступами тощо);

- допускається скорочення цитати, яке не веде до викривлення думки автора. Місце скорочення має бути відзначене в цитаті квадратними дужками з трикрапкою всередині;

- допускається перефразування цитати, зміна словоформ чи відмінків певних слів. В такому разі, цитата в лапки не береться, але в квадратних дужках обов'язково ставиться посилання на джерело (його порядковий номер зі списку використаної літератури, який додається до роботи);

- в списку використаної літератури завжди слід вказувати навіть ті джерела, які використовувалися під час підготовки роботи і вивчення теми, навіть якщо прямих посилань чи цитувань цих джерел в роботі немає.

При цитуванні слід дотримуватись таких правил:

– цитати повинні бути точними;

– не можна перекручувати основний зміст поглядів автора;

– використання цитат має бути оптимальними, тобто визначатись потребою наукової теми;

– слід точно зазначити джерело цитування;

– цитати мають вписуватись у контекст теми дослідження.

57.Характеристика понять:“ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.

Ефективність дослідження – співмірність використаних ресурсів на проведення дослідження і результатів отриманих від нього. Існує кілька видів ефективності наукового дослідження: економічна ефективність , зміцнення обороноздатності, соціально-економічна ефективність, підвищення престижу вітчизняної науки. Ефективність НДДКР буває: економічна (визначається у вартісних вимірниках), науково-технічна (приріст наукових знань, що можуть бути використані для розвитку науки т техніки), соціальна (поліпшення життєвих умов людей, розвиток охорони здоровя, підвищення рівня культури чи освіти). Економічна ефективність наук досліджень у виробничій сфері виражається економією суспільних витрат на одиницю корисної роботи. Ефективність оцінюється за: рівнем значущості наукової роботи (має цінність для фундаментальних та прикладних наук), обсягом наукової продукції (кількість публікацій, виконаних та захищених дисертацій, завершених тем, зданих наукових звітів). Ефективність дослідження є похідною від дослідницького потенціалу, який дає змогу використовувати ресурси для досягнення встановлених цілей.

Дослідницький потенціал – система взаємопов’язаних ресурсів, що використовують у процесі дослідження, їх певна структура, достатність для досягнення певної мети. Факторами дослідницького потенціалу є методологічна готовність, наявність та структура ресурсів, організаційні можливості.

Мислення – один із нематеріальних ресурсів при проведенні дослідження; це активний процес, який спирається на знання, інтуїцію, звички. Ефективність мислення впливає на ефективність дослідження.

Ефективність мислення - це співвідношення результатів розумової діяльності і витрат на її здійснення, тобто витрати на процес мислення (час, зусилля);специфічний обмежувач, стимул та якість мислення, дисциплінуючий фактор для дослідника. Ефективність мислення часто знижується із-за таких помилок як: узагальнення на підставі одиничного факту, некоректна аналогія, підміна понять, порушення логіки взаємодії тези та аргументу та отримання помилкових висновків, втрата головної ідеї тощо.