- •1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3.Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4.Дослідження як функція управління
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”
- •6. Методологічний апарат дослідження: формулювання і розпізнавання проблеми; вибір та формулювання теми дослідження; обґрунтування її актуальності;…
- •7.Сутність поняття “метод дослідження”.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •1)При необхідності відшукати у об´єкта раніше невідомі властивості;
- •2)При перевірці правильності теоретичних побудов;
- •9.Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •12. Cутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •2 Розділ – методико-процедурний
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент–Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в організаціях.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •27.Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •29. Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •34. Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.
- •35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “данні”.
- •37. Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40. Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47. Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •55.Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56.Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57.Характеристика понять:“ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень
- •60.Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •62. Формування системи показників для дослідження систем управління організацією.
- •63.Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •64. Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників
- •65. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
3.Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
Методологія дослідження (у вузькому розумінні) - це комплекс засобів і прийомів наукового пізнання та теорія про них.Методологія дослідження (у широкому розумінні) - сукупність різноманітних принципів, законів та категорій діалектики і відповідних інструментів (тобто законів і категорій) кожної конкрентної науки, які використовуються у суворій послідовності, тобто системно.
Організація дослідження –упорядкування дослідницької діяльності за сукупністю дій та їх розподіленням між виконавцями за фактором часу і простору, умовам і обмеженням (функцій, обов’язки, відповідальність, нормативи тощо)
Ресурси дослідження- комплекс можливостей і засобів (матеріальних, людських, фінансових, інформаційних), які забезпечують ефективне проведення досліджень і досягнення поставленої мети.Об´єктом дослідження прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Це процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження.Предметом дослідження є досліджувані з певною метою властивості, характерні для наукового пізнання, це визначення певного «ракурсу» дослідження як припущення про найсуттєвіші для вивчення обраної проблеми характеристики об´єкта. Під предметом дослідження розуміється те, що знаходиться в межах об´єкта і завжди співпадає з темою дослідження.
Результат дослідження- комплекс наукових положень ,які пояснюють те або інше явище, конкретні рекомендації щодо перетворення досліджуваної системи, розв’язання суперечностей, які виникли, комплекс нововведень, обумовлений тенденціями розвитку ,методика виконання будь-якої роботи.
Ефективність_дослідження-співмірність використаних ресурсів на проведення дослідження і результатів, отриманих від нього.
4.Дослідження як функція управління
Наукове дослідження – цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система понять, законів і теорій. Це цілеспрямований процес виробництва нових знань, які розкривають нові явища у суспільстві і природі, для використання їх у практичній діяльності людей. Метою досліджень є Всебічне, достовірне вивчення об’єкта, явищ або процесу, їх структури, зв’язків на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання; Здобуття і впровадження у виробництво корисних і необхідних для суспільства результатів.
Увесь процес дослідження – від творчого задуму до оформлення наукового результату – умовно можна розбити на п’ять послідовних етапів:
1.Визначення мети, об’єкта і предмета дослідження.
2.Інформаційне забезпечення.
3.Методичне і програмне забезпечення.
4.Аналіз даних.
5.Формульвання висновків та пропозицій.
5. Сутність поняття “методологія дослідження”
– це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об’єктивної, точної систематизованої інформації про процеси і явища.Функції:- визначає способи здобуття наукових знань, які відображають динаміку процесів та явищ;-передбачає особливий шлях, за допомогою якого може бути досягнута науково-дослідна мета;-забезпечує всебічність отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається;допомагає введенню нової інформації;-забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у науці;-створює систему наукової інформації, яка базується на об´єктивних явищах, і логіко-аналітичний інструмент наукового пізнання. Методологія науки може бути загальною і окремою. Загальна (фундаментальна) методологія науки – це принципи матеріалістичної діалектики, а також теорія пізнання, яка досліджує закон розвитку наукового знання в цілому. Окрема методологія (методологія окремих наук) ґрунтується на законах окремих наук, особливостях пізнання конкретних процесів і проявляється у здійсненні, з одного боку, теоретичних узагальнень, принципів окремих наук, а з іншого - часткових методів дослідження. Розрізняють три види методології:
Філософську або фундаментальну - систему діалектичних методів, які є найзагальнішими і діють на всьому полі наукового пізнання, конкретизуючись і через загальнонаукову, і через часткову методологію 2. Загальнонаукову, яка використовується в переважній більшості наук і базується на загальнонаукових принципах дослідження: історичному, логічному, системному, моделювання тощо
Частково-наукову - сукупність специфічних методів кожної конкретної науки, які є базою для вирішення дослідницької проблеми.
