- •1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3.Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4.Дослідження як функція управління
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”
- •6. Методологічний апарат дослідження: формулювання і розпізнавання проблеми; вибір та формулювання теми дослідження; обґрунтування її актуальності;…
- •7.Сутність поняття “метод дослідження”.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •1)При необхідності відшукати у об´єкта раніше невідомі властивості;
- •2)При перевірці правильності теоретичних побудов;
- •9.Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •12. Cутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •2 Розділ – методико-процедурний
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент–Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в організаціях.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •27.Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •29. Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •34. Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.
- •35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “данні”.
- •37. Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40. Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47. Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •55.Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56.Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57.Характеристика понять:“ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень
- •60.Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •62. Формування системи показників для дослідження систем управління організацією.
- •63.Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •64. Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників
- •65. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
36.Поняття “економічна інформація” та “данні”.
Економічна інформація - сукупність відомостей (даних), які відбивають стан (фінансово-господарську діяльність підприємств) або визначають напрям змін і розвитку народного господарства і його ланок. Економічна інформація невіддільна від інформаційного процесу управління, який відбувається у виробничій сфері, тому вона використовується в усіх галузях національної економіки.
Економічній інформації притаманні наступні особливості
- вона відображає діяльність ланок народного господарства (підприємств, об’єднань, галузей) за допомогою натуральних, вартісних і умовних вимірників).
- економічна інформація фіксується як дискретна величина на матеріальних носіях (документах, дисках, магнітних стрічках тощо).
- економічна інформація має лінійну форму (записується рядками);
- економічна інформація є масовою і об’ємною, потребує багаторазового групування, арифметичної і логічної обробки для управління;
- економічна інформація буває цифровою, буквенно-цифровою, алфавітною (буквеною), фактографічною;
- економічна інформація характеризується тривалістю у виникненні і обробці у встановлених часових межах;
- економічна інформація виступає активною щодо впливу на господарський механізм.
Залежно від функцій економічну інформацію поділяють на планову, нормативно-довідкову, договірну, обліково-економічну або фактографічну та інші.
Дані - це подання фактів і ідей у формалізованому вигляді, придатному для передачі та обробки в деякому інформаційному процесі. Дані, які є результатом фіксації деякою інформацією, самі можуть виступати як джерело інформації. Інформація, яку видобувають із даних, може піддаватися обробці, і результати обробки фіксуються у вигляді нових даних.
37. Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
Факт — це особливий вид інформації, який характеризується певним її сприйняттям, це інформація, підтверджена відомостями про її реальне існування. Фактична інформація, яка використовується для аналізу, є дуже різноманітною і великою за обсягом, формується з різних джерел, потребує накопичення в базі даних і дальшої обробки, в основній масі циклічно повторюється.
Етапи організації роботи з фактичною інформацією:
- встановлення потреби в інформації (мета). Приступаючи до роботи з інформацією, розумно поставити мету цієї роботи, у добре організованій інформаційній роботі мета визначає буквально все - від напрямків пошуку, джерел інформації і методів її отримання, до форм її подання та способів поширення. Мета допоможе визначити основні параметри потрібної інформації: коло питань , на які потрібно знайти відповіді ( "широту" необхідної інформації), і ступінь деталізації, глибини опрацювання цих питань
- отримання, нагромадження інформації. Збір, відбір необхідної інформації, розклад інформаційних одиниць за відповідними класифікаціями та кодувальними словниками, зокрема: 1) по об'єктах спрямувань (проблемах) та проникнення (організаціях та особах); 2) по фактах, подіях і діях; 3) формалізація; 4) кодування і введення до відповідних баз накопичення і зберігання.
- обробка інформації. процес перетворення інформаційних одиниць (ідентифікація, сортування, групування, збагачення, порівняння, прив'язки до іншої відомої інформації і т. ін.) у форми, зручні для накопичення, зберігання та роботи в інформаційних масивах і базах даних
- подання інформації.
38. Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
Факт- це особливий вид інформації, який характеризується певним її сприйняттям, це інформація, підтверджена відомостями про реальне її існування. Вони є основою для побудови доведень, оскільки слугують емпіричною базою досліджень, допомагають визначити походження проблеми .
Факти з якими працює дослідник, можуть бути класифіковані за певними критеріями – факти наявності, факти існування, факти змін, факти зв’язку, факти взаємодії.
Описування фактів, поєднання їх за певними критеріями , являє собою фактичну або фактографічну інформацію.
Джерела фактографічної інформації – це документи з обліку господарської діяльності, бухгалтерська і статистична звітність про роботу підприємства і галузі в цілому. інформація міститься у фактографічних документах про результати наукових досліджень, проектно-констр. робіт, виробничої діяльності.(книги, монографії, підручники, посібники, періодичні друковані видання, оптичні ком пакт-диски, нормативні матеріали, депоновані рукописи, наукові звіти ). За допомогою фактичної інформації доводяться факти господарських операцій і процусів, через які виникнули конфліктні ситуації у правовідносинах між об’єктами і суб’єктами права.
Для користувача кінцевим продуктом є інформація, яка містить відомості фактичного характеру. Джерела такої інформації різні:
- офіційні публікації державних органів: нормативно-правові акти, статистичні збірники, бюлетені, експрес-інформація;
- література ділового характеру, призначена для використання фахівцями у практичній діяльності: управлінська, фінансова, комерційна, маркетингова, статистична, правова тощо;
- спеціальна література: науково-технічна, технологічна, нормативна, патентна документація, промислові каталоги, реєстри, кадастри, довідники тощо;
- наукова та навчально-методична література з різних галузей знань, словники, енциклопедії, бібліографічні видання;
- первинна облікова і технічна документація, бухгалтерська і статистична звітність;
- бази даних мережі Internet.
