34. Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.

Виявити різні точки зору та суперечливі погляди можна за допомогою аргументованого дискуса. Аргументативний дискурс, який розглядається як частина дискусії, реальної або уявної, визначається як низка висловлювань, промовлених або письмово зафіксованих, які були винесені на захист однієї або декількох точок зору. Точка зору може мати будь-який зміст, оскільки можна мати точку зору відносно будь-якої події, ідеї, дії, будь-якого факту, будь-яких відносин, а також кожен має право на свою точку зору, яка збігається чи не збігається з поглядами опонента. Причиною виникнення аргументативного дискурсу можна також уважати необхідність виявлення різниці у думках.

Для критичної оцінки аргументації суперечливих поглядів та формування власної точки зору можна використовувати критичне мислення.

Критичне мислення – це здатність і прагнення оцінювати різні твердження і робити об’єктивні думки (формувати власну точку зору) на основі добре обґрунтованих доказів, здатність бачити недоліки в аргументах і не піддаватися твердженням, що не мають достатніх підстав.

Критичне мислення ( критична оцінка) складається з таких послідовних етапів:

- сприйняття інформації з різних джерел;

- аналіз різних точок зору, вибір власної точки зору;

- зіставлення з іншими точками зору;

- добір аргументів на підтримку обраної позиції;

- прийняття рішення на основі доказів (формувати власну точку зору).

35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.

Зберігання інформації – це забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв. 

Зібрана інформація з різних джерел (література, практика, особисті спостереження і контакти) документально оформляється. За формою це можуть бути текстові, табличні, графічні (схеми, графіки, креслення), аудіовізуальні (звукозаписи), кінофільми, фотографії та інші документи. В економіці досить часто використовують табличні інформативні документи як зведені, так і роздільні, особливо, коли перелік показників, що вивчаються, невеликий. При великій кількості показників використовують декілька форм документів.

Документальне оформлення зібраної інформації слід здійснювати в такій послідовності. Спочатку виводяться показники, отримані з літературних джерел, потім - з форм статистичної звітності, бухгалтерського обліку та інших матеріалів діяльності базового досліджуваного підприємства, далі - показники його натурного та спеціального (особистого) спостереження і, нарешті, отримані при особистих контактах з фахівцями.

У зв´язку з досить великим обсягом оброблюваної інформації, її доцільно піддавати машинній обробці на ЕОМ. Це значно спрощує процес обробки інформації й знижує її трудомісткість.

З метою зручності зберігання й використання всі види інформативних документів складають в певній послідовності по кожному обстеженому об´єкту і зберігають в окремих папках (файлах, дисках). Папки нумерують і складають реєстр матеріалів по темі дослідження.