29. Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.

Інформаційний пошук - це сукупність операцій, спрямованих на пошук документів, які потрібні для розробки теми проблеми.

Пошук може бути:

- ручний (здійснюється по звичних бібліографічних картках, картотеках, друкарських покажчиках),

-механічний (носієм інформації є перфокарти)

-механізований (заснований на застосуванні рахунково–перфораційних машин)

-автоматизований (застосування ЕОМ).

Автоматизовані інформаційно –пошукові системи (ІПС) — це різновид автоматизованих інформаційних систем, в яких завершальна обробка даних не передбачається. Ці системи призначені для пошуку текстів (документів, їх частин, фактографічних записів) в сховищах (базах даних) за формальними характеристиками. Тому в роботі ІПС можна виділити два основних етапи: перший — збір і зберігання інформації, другий — пошук і видача інформації користувачам. 

В економіці ІПС можуть використовуватися для зберігання і пошуку нормативних, планових, бухгалтерських та інших документів, даних для наукових досліджень.

Банк даних (БнД) — це автоматизована система, сукупність інформаційних, програмних, технічних засобів і персоналу, що забезпечує зберігання, нагромадження, оновлення, пошук і видачу даних.

База даних (БД) — це спеціальним чином організоване зберігання інформаційних ресурсів у вигляді інтегрованої сукупності файлів, що забезпечує зручну взаємодію між ними та швидкий доступ до даних.

В основу організації БД покладено принцип єдності, тобто БД повинна бути єдиною. На всіх етапах життєвого циклу БД складається з двох компонентів: структури та даних. 

30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.

Вважається, що вивчення літератури з обраної теми слід починати із загальних робіт, щоб мати уявлення щодо основних питань, близьких до теми дослідження, а потім вести пошук нових видань спеціальної літератури.

На початку роботи потрібно попередньо ознайомитись з відібраними джерелами. Методика читання наукової літератури дещо інша ніж художньої. Є «швидке» і «повільне» читання: побіжний огляд змісту книги або ретельне опрацювання.

Побіжний перегляд змісту дає можливість ознайомитись з книгою в загальних рисах, коли досліднику стає зрозуміло, що в цій книзі міститься потрібна інформація і її потрібно ретельно опрацювати, або отримати лише загальну уяву. Тобто побіжний перегляд - це по суті «пошукове читання».

Прискорити цілеспрямований відбір і вивчення літератури допоможе чітка орієнтація дослідника на тему проблеми та основні її питання (розділи і підрозділи). Звичайно ж, читання - це стимуляція ідей. Уважне ознайомлення з будь-яким текстом повинне викликати певні думки, гіпотези, які відповідають власному погляду на речі.

31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.

Запам'ятовування - це процес пам'яті, який забезпечує прийом, відбір і фіксацію інформації завдяки утворенню асоціацій та мнемічних слідів у нейронних структурах мозку.

Вільне запам'ятовування діє тоді, коли людина не ставить собі за мету закріплювати інформацію і в подальшому її використовувати. Індивід не вдається до спеціальних прийомів для організації роботи своєї пам'яті.

Механічним є таке запам'ятовування, що здійснюється формально, без розуміння суті і логіки побудови матеріалу. Воно виявляється у фіксації лише зовнішніх особливостей об'єктів на сенсорному рівні (форма, колір, просторово-часова суміжність тощо). Механічне заучування є багаторазовим повторенням незрозумілих символів з метою їхнього закріплення в пам'яті як послідовності візуальних чи звукових стимулів.

Смислове (логічне) запам'ятовування ґрунтується на утворенні зв'язків, які відображають істотні і закономірні відносини між об'єктами. Формування прийомів смислового запам'ятовування відбувається за рахунок оволодіння розумовими логічними операціями під час навчання. Цей процес включає мимовільне запам'ятовування. Високий рівень оволодіння операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, класифікацією та ін.) у вирішенні пізнавальних навчальних завдань зумовлює високий мимовільний ефект.

Етапи логічного запам ятовування: усвідомл мети, розуміння смислу, аналіз, узагальнення, запам ятов цього узагальнення.

Довільне запам'ятовування матеріалу відбувається в результаті дій мнемонічної спрямованості, тобто коли діяльність людини спрямована саме на запам'ятовування. Механічне запам'ятовування полягає у закріпленні зовнішніх зв'язків матеріалу. При цьому повне розуміння матеріалу не є обов'язковим, не вибудовуються логіка його побудови, зв'язки окремих частин.

Випадкове запам’ятовування — це запам’ятовування без завчасно поставленої мети, без використання будь-яких прийомів і проявів вольових зусиль. Це просте засвоєння того, що впливало на нас і залишило деякий слід від збудження в корі головного мозку.

Повторення - традиційн метод запам ятовування, пасивне-нелдноразове прочитання тексту, активне- переказ тексту. Повтореня буває: цілісне (матеріал повністю), розчленоване на частини і комбіноване; концентроване- суцільне без перерв, розподілене- поділене на кілька перерв, днів.

Можна виділити два рівні повторення: 1. Коли подумки повторюються тільки вертикальні послідовності асоціацій (ключі) 2. Повторення з пригадуванням всієї інформації, весь матеріал повторюється від початку до кінця. Випадкове запам- інформація запам'ятовується без спеціальних прийомів заучування, під час виконання діяльності або роботи з інформацією.