- •1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3.Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4.Дослідження як функція управління
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”
- •6. Методологічний апарат дослідження: формулювання і розпізнавання проблеми; вибір та формулювання теми дослідження; обґрунтування її актуальності;…
- •7.Сутність поняття “метод дослідження”.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •1)При необхідності відшукати у об´єкта раніше невідомі властивості;
- •2)При перевірці правильності теоретичних побудов;
- •9.Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •12. Cутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •2 Розділ – методико-процедурний
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент–Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в організаціях.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •27.Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •29. Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •34. Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.
- •35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “данні”.
- •37. Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40. Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47. Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •55.Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56.Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57.Характеристика понять:“ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень
- •60.Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •62. Формування системи показників для дослідження систем управління організацією.
- •63.Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •64. Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників
- •65. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
Вищою формою організації колективної праці дослідників є інтегральний інтелект – якісно нове поєднання здібностей і інтелектуального потенціалу працівників, їх ефективне поєднання і застосування.
Головними пріоритетами при створенні її мають бути: цілі дослідження, особливості вирішуваних проблем, знання дослідників, мотиваційні механізми і способи поєднання особистості.
Інтеграція особистостей:
- піонер (проблемник)(першим бере на себе формування проблеми, володіє значними знанями),
- генератор ідей (концептолог),
- скептик (критикує),
- інформатор,
- психолог (вирішує і попереджує виникнення конфліктних ситуацій),
- перекладач (перекладає результати дослідження зрозумілою мовою),
- енциклопедист (знаходить аналогію наявної проблеми в різних галузях знань),
- ентузіаст (заряджає оптимізмом) ,
- прогнозист (передбачає можливі наслідки в майбутньому),
- естет (дизайнер, гарний сак),
- незалежний (працює один),
- розробник (систематизатор – систематизує, згруповує інформацію),
- реалі затор (доносить результати досліджень широкому загалу).
Принципи формування інтегрального інтелекту: - неоднорідності (гетерогенності), - сполучення формальної і неформальної організації діяльності; - імітації, - безперервності (перманентності), - діяльної поєднуваності(принцип спрацьовування).
Засади спільної дослідної діяльності і І.І.: - наукова рівність дослідників, - консультативність, - творча активність, - організація раціонального використання ресурсів, - конструктивна критичність діяльності, - поєднання локального та загального обговорення, - уявне експериментування, - створення системи мінімального контролю, - забезпечення психологічного комфорту діяльності
26. Організаційно-технологічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
Основними принципами організації наукової діяльності є наступність, колективність, динамічність, мобільність, самоорганізація, творчий підхід, самообмеження.
Наступність — це взаємозв’язок живої і матеріалізованої праці у раніше виконаних наукових дослідженнях. Кожне нове наукове дослідження не починається «з нуля», воно спирається на досягнення (спадщину) попередників.
Колективний характер наукової діяльності зумовлений поглибленням спеціалізації науковців, складністю і масштабами досліджень, розвитком матеріально-технічної бази науки. Хоча безпосередній процес творчості індивідуалізований.
Динамічність організаційних форм у наукових дослідженнях виявляється виходячи з необхідності запровадження змін розподілу і кооперації праці (розподіл роботи на етапи та розміщення виконавців за цими станами, організація робочого місця), які допомагають успішно завершити дослідження у визначені терміни.
Мобільність професійної підготовки наукових кадрів означає готовність адаптувати свою діяльність залежно від особливостей дослідження, спеціалізації, ступеня участі в науковій праці.
Самоорганізація є одним з головних принципів наукової діяльності, яка піддається регламентації в певних межах. Елементами самоорганізації є:
організація робочого місця із забезпеченням оптимальних умов для високопродуктивної праці;
додержання дисципліни праці;
послідовність у накопиченні знань протягом творчого життя;
формування рис характеру — зосередженості, уважності, аналітичності мислення;
дотримання трудового режиму і графіка роботи, дисципліни мислення;
зосередження на головних напрямах дослідження, дотримання логічного розвитку ідеї.
Самообмеження — як принцип виявляється в тому, що у будь-якому дослідженні слід обмежувати себе за широтою охоплення теми та за глибиною її розроблення. Цей принцип передбачає розвиток і виховання самокритичності, скромності, вміння тактовно відстоювати свої переконання та бути терплячим із опонентом.
Творчий підхід передбачає вивчення і узагальнення досягнень з теми досліджень, критичне осмислення їх, формування нових концепцій. Такий підхід спрямовується на створення нових знань, зокрема на пізнання об’єктивних законів і тенденцій розвитку явищ для вирішення нових науково-теоретичних і науково- практичних проблем.