
- •1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3.Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4.Дослідження як функція управління
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”
- •6. Методологічний апарат дослідження: формулювання і розпізнавання проблеми; вибір та формулювання теми дослідження; обґрунтування її актуальності;…
- •7.Сутність поняття “метод дослідження”.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •1)При необхідності відшукати у об´єкта раніше невідомі властивості;
- •2)При перевірці правильності теоретичних побудов;
- •9.Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •12. Cутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •2 Розділ – методико-процедурний
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент–Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в організаціях.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •27.Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •29. Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •34. Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.
- •35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “данні”.
- •37. Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40. Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47. Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •55.Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56.Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57.Характеристика понять:“ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень
- •60.Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •62. Формування системи показників для дослідження систем управління організацією.
- •63.Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •64. Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників
- •65. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
24. Система “Менеджмент–Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в організаціях.
Концепції управління знаннями (MBL, Learning Organization – LO, Knowledge Management, The Knowledge Society). Загальна сутність концепцій описується і обґрунтовується за допомогою різних теоретичних побудов. Найбільш відомою з них є теорія так званої організації, що навчається. Крім того, паралельно розвиваються теорії класу Knowledge Management – менеджменту знань або менеджмент за допомогою знань, The Knowledge Society – "Суспільство-Знання" та ін. Усі зазначені теоретичні побудови концепції перебувають у площині управлінської парадигми – MBL – "Менеджмент-Навчання". Концепцію може бути використано в процесі досягнення цілі протистояння загрозам та узгодження інтересів в управлінні економічною безпекою підприємства шляхом використання філософії організації, що навчається.
Управлінська модель описується та обґрунтовується за допомогою різноманітних теоретичних побудов, які розкривають одну й ту саму модель у рамках управлінської парадигми "Менеджмент-Навчання". Даний напрямок активно розвивається на заході, в Україні нічого подібного майже не відбувається.
Тому можна зробити наступні висновки та рекомендації:
− для ефективного впровадження стратегічного управління на підприємстві, вищому керівництву, перш за все, необхідне розуміння його сутності з позицій, по-перше, системного, по-друге, процесного підходів;
− з першого моменту і на усіх наступних етапах становлення та розвитку стратегічного управління в організації, слід практикувати дану професійну діяльність у відповідності з принципом "Менеджмент-Навчання";
− слід здійснювати поступальне сходження стратегічного менеджменту організації, а також своє власне сходження на вершини менеджерської майстерності за спіраллю парадигми-системи "Менеджмент-Навчання".
Дослідницькі групи компаній включають менеджерів дослідників, які можуть бути виконавцями або співпрацівниками, вони мають розуміти сутність і глибинний зміст проблемної ситуації, здійснювати проблемно-наслідковий аналіз, висувати суттєві пропозиції і дієві рекомендації. Створюють освітні групи менеджерів-дослідників, яких навчають дослідницькому шляху розвитку. Креативна освіта забезпечується тренінгами, створенням проблемних ситуацій. Знання в формі тренінгів і ділових ігор дозволяє визначити індивідуальні та колективні характеристики членів групи, сприяє підвищенню інтересу учасників до навчального процесу, зацікавленість вирішення проблем, оцінити, відчути ситуацію, вивчити орг проблеми, виявити найважливіші шляхи розвитку, нові знання.
Навчання працівників інших (суміжних) професій з початковим або вищим рівнем кваліфікації здійснюється з метою розширення професійної майстерності, підготовки до роботи в умовах застосування колективних форм організації праці при необхідності поєднання професій.
Підвищення кваліфікації — це навчання після одержання працівниками основної освіти, спрямоване на послідовну підтримку й удосконалювання їх професійних та економічних знань (поглиблення, підвищення, приведення у відповідність з вимогами вищої посади), навичок. Для цього організовуються виробничо-економічні курси, школи господарювання, курси цільового призначення, школи передових прийомів і методів праці тощо.
Потреба фірми в підвищенні кваліфікації її працівників обумовлена: змінами в зовнішньому і внутрішньому середовищі; ускладненням процесу управління; освоєнням нових видів і сфер діяльності