
- •1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3.Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4.Дослідження як функція управління
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”
- •6. Методологічний апарат дослідження: формулювання і розпізнавання проблеми; вибір та формулювання теми дослідження; обґрунтування її актуальності;…
- •7.Сутність поняття “метод дослідження”.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •1)При необхідності відшукати у об´єкта раніше невідомі властивості;
- •2)При перевірці правильності теоретичних побудов;
- •9.Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •12. Cутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •2 Розділ – методико-процедурний
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент–Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в організаціях.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •27.Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •29. Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •34. Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.
- •35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “данні”.
- •37. Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40. Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47. Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •55.Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56.Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57.Характеристика понять:“ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень
- •60.Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •62. Формування системи показників для дослідження систем управління організацією.
- •63.Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •64. Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників
- •65. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
Наука – це вид людської діяльності, спрямований на здобуття нових знань про об’єктивні закони природи, суспільства і мислення.
Наука характеризується такими ознаками:
Перша ознака - наявність систематизованого знання, яке виражається в основних поняттях науки. Вони є і основними її елементами:
-наукових ідей і факторів; -теорій і понять; -концепцій і законів; -закономірностей; -принципів, законів і категорій.
Друга ознака науки – наявність наукової проблеми, об’єкта і предмета дослідження.
Третя ознака – практична значимість науки.
Класифікація наукової діяльності:
-науково-дослідницька -науково-організаційна -науково-інформаційна -науково-педагогічна
Значення науки усвідомлюється через виконання її функцій, якими є:
Пізнавальна – задоволення потреб людей у пізнанні законів природи і суспільства;
Культурно-виховна – розвиток культури, гуманізація виховання та формування нової людини;
Практично-діюча – удосконалення виробництва і системи суспільного відтворення, тобто функції безпосередньої продуктивної сили матеріального виробництва.
Сукупність окремих, конкретних функції науки формують основну її функцію – розвиток системи знань, які сприяють створенню раціональних суспільних відносин і використанню продуктивних сил в інтересах усіх членів суспільства.
Основні закономірності розвитку науки:
1. Наука є специфічною формою суспільної свідомості, основою якої є система знань; 2. Наука є процесом пізнання закономірностей об´єктивного світу; 3. Наука є певний видом суспільного розподілу праці; процесом виробництва знань і їх використання.
Проблеми, які має вирішити наука у 21 столітті:
- проблему ризиків і використання нових технологій;
- проблему стратегічного планування;
- дослідження проблем космосу й освоєння найближчих планет сонячної системи;
- проблеми людини та її еволюція.
2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
Дослідження- це вид людської діяльності, який полягає в розпізнанні проблемних ситуацій, визначенні причин їхнього походження, виявленні змісту, властивостей, закономірностей поведінки та розвитку, встановленні місця цих проблемних ситуацій у системі нагромаджених знань, пошук способів і можливостей використання наявних знань про дану проблему на практиці для її вирішення.
Класифікація досліджень:
-за цільовим призначенням:
1. Фундаментальні дослідження(розробка нових теорій і принципів дослідження та здобуття нових знань щодо закономірностей розвитку та взаємозв’язку природи, суспільства, людини.
2. Прикладні дослідження(пошук способів практичного використання наукових знань, здобутих завдяки фундаментальним досліджнням)
-за критерієм зв’язку із суспільним виробництвом:
1. Роботи, спрямовані на створення нових технологічних процесів, машин, конструкцій, на підвищення ефективності виробництва, поліпшення умов праці.
2. Розвиток особистості людини тощо
- за цільовим призначенням
1.Фундаментальні 2. Прикладні 3. Пошукові (пошук фактів, які впливають на об’єкт, визначають можливі способи створення нових технологій і техніки, в основу яких покладено досягнення фундаментальних досліджень)
-за ступенем важливості для держави дослідження поділяються на роботи, які:
1.Виконуються за визначеними державними пріоритетами і спеціальними постановами уряду.
2. Здійснюються за планами галузевих міністерств і відомств
3. Виконуються з ініціативи та за планами науково-дослідних установ
-Залежно від джерел фінансування наукові дослідження бувають:
1.Бюджетні 2. Комерційні 3. Нефінансові (виконуються за договорами про співробітництво)
-За ступенем науковості:
1. Теоретико-методологічні 2. Суто емпіричні
- За використанням ресурсів
1. Ресурсомісткі 2. Малоресурсні
-За інформаційним забезпеченням:
1. Дослідження на засадах внутрішньої інформації
2. Дослідження на засадах зовнішньої інформації