Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фінанси.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
167.42 Кб
Скачать

2. Джерела фінансування активів підприємства

Розгляд величини і структури пасивного капіталу дає можливість зробити висновки про способи , за допомогою яких підприємство отримало фінансові ресурси для забезпечення господарських операцій. Пасивний капітал відображає також умови залучення коштів, співвідношення власних та запозичених джерел фінансування. В той же час, пасивний капітал - це не просто показник надходження коштів до активів підприємства. Пасивний капітал відображає також зобов’язання підприємства перед особами, які фінансують його діяльність.

Такі зобов’язання залежать від способу фінансування капіталу. Так,

якщо фінансові ресурси передаються підприємству на умовах позики, то вони повинні бути поверненими у встановлені терміни, з виплатою (або без виплати) передбаченої винагороди. В тому випадку, якщо матеріальні і нематеріальні цінності внесені в якості вкладів засновників, вони, як правило, не підлягають погашенню (за винятком випадків ліквідації підприємства. Але на основі таких внесків інвестори отримують передбачені статутом права. До них відносяться: участь в управлінні, отримання дивідендів, право перепродажу внесків, погашення у випадку завершення діяльності підприємства та ін.

У зв’язку з цим, пасивний капітал підприємства поділяється на такі

основні частини: власний капітал, забезпечення наступних витрат і платежів, позиковий капітал. Структуру пасивного капіталу підприємства відображено на Рис.6.

До власного капіталу відноситься капітал, переданий підприємству у власність засновниками і учасниками, а також отриманий у власність підприємства на основі його господарської діяльності. Таким чином, у складі власного капіталу розрізняють дві основні групи: фінансові ресурси, внесені в його фонди засновниками і учасниками, і капітал, отриманий на основі господарської діяльності підприємства.

Власний капітал є власністю самого підприємства і не підлягає

поверненню засновникам, за винятком випадків ліквідації підприємства. Та слід мати на увазі, що власність над самим підприємством належить засновникам. Причому, до об’єктів такої власності відносяться не тільки внески акціонерів, а й той капітал, який отримано в процесі господарської діяльності товариства. Оскільки він потенційно належить акціонерам, то його називають капіталом акціонерів, або акціонерним капіталом.

В нормативних документах (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 „Баланс”; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати) та ін.) мається визначення власного капіталу як частини вартості активів підприємства, що залишається після вирахування зобов’язань. В такому випадку увага звертається не на джерела фінансування активів (пасивний капітал). Таким чином визначається співвідношення між величиною власного капіталу та сумою вартості активів, що їх забезпечує. В разі, коли активи перевищують вартість власного капіталу як пасиву, такий показник є свідченням позитивного розвитку підприємства з точки зору акціонерів. Перевищення зобов’язань над величиною активів є наслідком погіршення результатів діяльності підприємства.

Рис. 6. Структура пасивного капіталу підприємства.

До забезпечень відносяться зобов’язання підприємства, що є невизначеними в обсягах та часі погашення. Забезпечення – це нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі, величина яких визначається шляхом прогнозних оцінок. В розділі забезпечень відображаються також залишки коштів цільового фінансування і цільові надходження, отримані з бюджету та інших джерел. Забезпечення використовуються з метою фінансування витрат, що заплановані в майбутні періоди за рахунок коштів, що нараховуються у звітному періоді.

До забезпечень відносяться: забезпечення виплат відпусток працівникам, додаткового пенсійного забезпечення персоналу підприємства; забезпечення гарантійних зобов’язань. Зокрема, сюди включаються такі ресурси:

- накопичення виплат відпусток працівникам;

  • фінансування додаткового пенсійного забезпечення;

  • резервування коштів для забезпечення гарантійних зобов’язань (на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції, предметів прокату тощо).

Цільове фінансування і цільові надходження відображають рух

коштів, одержаних підприємством для здійснення заходів цільового призначення. Такі кошти надходять у вигляді субсидій, асигнувань з бюджету та позабюджетних фондів, цільових внесків юридичних та фізичних осіб тощо.

Позиковий капітал - це капітал, який притягується підприємством на умовах позик. Вони являють собою зобов’язання, що відрізняються від власного капіталу. Це зобов’язання, які повинні бути погашеними у встановлені терміни і на умовах, передбачених способами фінансування. Позиковий капітал притягується з метою фінансування підприємства додатково до тих ресурсів, що забезпечує власний капітал. Кошти, залучені на умовах позики, мають важливе значення в забезпечені діяльності суб’єктів господарювання.

Власний і позиковий капітал мають відповідну структуру. Так,

власний капітал включає такі основні елементи: статутний капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток. Кожен з них відображає різні джерела фінансування. Додатковий капітал - це капітал, який залучається поверх статутного фонду. Резервний капітал формується не за рахунок внесків засновників, а має своїм джерелом доходи підприємства. Нерозподілений прибуток - це частина доходів, яка після виплати обов’язкових і регламентованих статутом коштів залишається у розпорядженні підприємства. Склад власного капіталу підприємства відображено на Рис.7.

Додатковий капітал – це капітал, що притягується акціонерним товариством поверх статутного капіталу. Величина такого капіталу (як і статутного фонду) відображається в пасиві балансу як частина власного капіталу і змінюється тільки у випадку проведення відповідних змін, передбачених статутом.

Додатковий капітал охоплює декілька частин: емісійний дохід, дооцінку активів, вартість безкоштовно отриманого майна та ін. Під емісійним доходом розуміється дохід, отриманий акціонерним товариством за рахунок продажу акцій поверх номіналу. Емісійний дохід може бути отриманий ще до початку господарської діяльності підприємства, в процесі первинного розміщення акцій. Тому скоріше всього це не дохід, а саме додатковий капітал.

Рис.7. Структура власного капіталу акціонерного товариства.

Емісійний дохід - це не дохід і не прибуток підприємства. Його зміст зводиться до того, що надлишковий капітал (емісійний дохід) - це надходження, які отримує підприємство за рахунок того, що інвестори оцінюють його активи по більш високою вартістю, ніж вони відображені в номіналі акцій.

Резервний капітал - це капітал, який створюється підприємством з метою фінансування можливих збитків. Підприємство може створювати декілька фондів. Вони формуються за рахунок чистого прибутку підприємства. Резервні фонди формуються у розмірах, встановлених установчими документами акціонерного товариства. Відповідно до вимог законодавства України на підприємстві в обов’язковому порядку створюється резервний капітал. Його розмір повинен бути не менше 25 % величини статутного капіталу. Формується він шляхом щорічних відрахувань в даний фонд не менше 5 % чистого прибутку підприємства.

Нерозподілений прибуток - це прибуток підприємства, який залишається після виплати податків, процентів і дивідендів кредиторам і акціонерам. Він формується як за рахунок прибутку, що залишився після перерахованих виплат у звітному періоді, так і за рахунок залишку невикористаного прибутку в минулі роки. Нерозподілений прибуток використовується з метою формування фондів погашення запозиченого капіталу, придбання основних засобів, поповнення оборотних активів, оплати рахунків дебіторів, проведення інвестиційної діяльності (довгострокових і короткострокових фінансових вкладень), формування фондів економічного стимулювання та ін.

Позиковий капітал також включає декілька важливих частин: довгострокові

зобов‘язання і поточні зобов’язання. Під зобов‘язаннями підприємства розуміють заборгованість підприємства, яка виникає внаслідок попередніх подій, погашення якої приведе до зменшення його активів. До поточних зобов’язань відноситься заборгованість строком до 1 року, довгострокові - більше року. Структура позикового капіталу відображена на Рис. 8.

Рис. 8. Структура позикового капіталу підприємства.