8. Громадська думка та пр Завдання служби пр стосовно громадської думки

• Виявити громадську думку стосовно певних проблем, що турбують відповідну організацію.

• Уплинути на громадську думку, що склалася:

а) переконати людей у тому, щоб змінили свою думку щодо проблеми;

б) посилити існуючу громадську думку.

• Кристалізувати думку, що остаточно не склалася.

• Саме тому фахівцям з ПР потрібно знати, – що таке громадська думка, яким чином вона формується, як її можна виявити, як на неї можна вплинути.

• Думка – один із проявів свідомості, сукупність міркувань, які містять оцінку явищ, процесів, людини. Для розуміння сутності такого явища, як думка, варто розмежувати його із знанням та переконанням. В основі будь-якої думки лежать знання. Причому, чим повніші знання містить думка, тим вона об’єктивніша та компетентніша. Але ототожнювати думку зі знаннями не варто, оскільки знання мають певну логічну завершеність, цілісність, наукову обґрунтованість. У змісті думки завжди є елементи невизначеності, дискусійності. Науковці стверджують, що об’єктом думки є лише те, що має багатозначне трактування, що є суперечливим і небезумовним. Крім того, думка завжди має свого суб’єкта. Думка – завжди чиясь. За нею завжди приховані певні інтереси.

Класифікація думок людей

1) За щаблем їх розвиненості: ті, що зароджуються ті, що активно формуються ті, що склалися 2) За істинністю: істинні неправдиві

3) За щаблем відповідності суспільним потребам: ідуть у ногу з часом випереджають час відстають (запізнюються), стримують розвиток спрямовані в майбутнє

Крім того, прийнято виділяти думки офіційні та неофіційні, побутові та теоретичні, публічні та анонімні, консерваторські та новаторські, оригінальні та тривіальні.Думка може виступати в трьох формах: індивідуальній, ко- лективній, громадській.

Громадська думка – це такий прояв громадської свідомості, у якому відображається домінуюча оцінка суспільно значущих явищ та процесів. Вона складається як результат зіткнення різних оцінок та міркувань, проте її не можна вважати певною сумою думок. Це якісно новіше явище, ніж меха-нічна сума. Це ті індивідуальні та колективні думки, що об’єднують людей у певну громадськість і виражають узгодження, консенсус їхніх думок.

Параметри громадської думки	Екстенсивність
	Інтенсивність
	Спрямованість
	Стабільність
	Поінформованість (компетентність, обґрунтованість)

9. Сутність діяльності та якісний склад pr-відділу організції

До пріоритетних завдань PR-відділів відноситься і реалізація комунікативно-інтегрованої політики (організація міжособистісного спілкування, формування корпоративної філософії та культури); залучення працівників до формування іміджу організації (як його носіїв).

PR-служба повинна відігравати роль головного інтегратора зусиль колективу, всіх засобів комунікації, використовуваних форм і засобів роботи для формування позитивного образу організації. В такій службі мають працювати люди, що володіють PR-технологіями та одночасно добре орієнтуються в своїй сфері діяльності. В багатьох організаціях PR-служба представлена одним прес-секретарем. Основні завдання такої службі – організація публікацій в ЗМІ і контактів в споріднених видах діяльності, ліквідація кризових ситуацій.

Структура PR-відділу формується виходячи із програмно-цільового підходу, поєднання лінійної та функціональної схем управління.

Функції служб зв’язків з громадськістю:

• Дослідницька (виявлення і врахування інтересів різних груп громадськості)

• Інформаційна (підготовка інформаційних матеріалів, інформування громадськості про цілі та проблеми організації, розміщення публікацій в ЗМІ, інформаційних супровід подій)

• Аналітична (розробка планів і програм, критичний аналіз діяльності конкурентів)

• Ідеологічна (інформування груп громадськості про діяльність організації та формування у них ставлення до організації, смислове, конструктивне проведення пропагандистських заходів)

• Організаційна (налагодження зв’язків по горизонталі і вертикалі, вирішення питань стратегії та тактики)

• Експертна (відслідковування ходу реалізації програм зв’язків з громадськістю, його відповідність наміченим планам, оцінка ефективності реалізації програм)

У випадку спільної роботи служби та найманого для виконання конкретних завдань агентства оптимальним є варіант участі служби у постановці завдання, контролю за ходом реалізації PR-програми та оцінці її ефективності. Агентство виконує основну частину програми, залучаючи спеціалістів і ЗМІ. В даному випадку PR-фахівці фірми виступають в ролі перекладачів між керівництвом організації та агентством.

Будь-яка солідна компанія рано чи пізно усвідомлює необхідність використання PR-технологій і PR-підрозділу. Робота з формування відділу, здатного реалізувати намічені плани, повинна враховувати специфіку діяльності кампанії.

Примірний список посад PR-відділу:

 Керівник відділу (мета: розробка і координація комплексу заходів з формування і підтримки PR, що забезпечують необхідну прибутковість підприємства, інтеграція зусиль всіх суб’єктів, зацікавлених в реалізації цілей)

 Спеціаліст з розробки концепції кампаній (креатор)

 Іміджмейкер

 Менеджер, що відповідає за роботу зі ЗМІ (створення ефекту інформаційної присутностікомпанії в медіапросторі)

 Спеціаліст з медіа планування (медіабаєр, медіаселер)

 Спеціаліст з фандрайзингу

 Журналіст

 Спічрайтер

 Менеджер зі спецпроектів

 PR-продюсер

 Спеціаліст з соціологічних та маркетингових досліджень

 Спеціаліст з роботи в Інтернет

 Секретар-діловод

 Художник-дизайнер

Залежно від розмірів кампанії і масштабів пропонованої PR-діяльності PR-відділ можу бути значно скорочений. В невеликих фірмах функції різних працівників суміщаються:

Менеджер зі зв’язків зі ЗМІ одночасно може виконувати обов’язки журналіста і фахівця з роботи в Інтернет

Менеджер зі спецпроектів може виконувати роль PR-продюсера

Начальник може бути креатором і спічрайтером

Функції дослідження може виконати маркетолог. Якщо такого немає, то і потреби в таких отриманні оперативної маркетингової та соціологічної інформації ще немає.

Художник-дизайнер може залучатися тимчасово на контрактній основі.

У великих кампаніях PR-відділ може мати таку структуру:

1. Адміністративна група:

PR-директор – загальне керівництво діяльності відділу;

Помічник директора – менеджер з розвитку і кадрів – кадрове забезпечення;

Менеджер з розвитку – планування PR-діяльності;

Менеджер з внутрішніх PR – робота із внутрішньою громадськістю.

2. Дослідницько-аналітична група:

Менеджер з досліджень та аналітики – керує дослідженнями та аналізом;

Спеціаліст-дослідник – проводить PR-дослідження

Спеціаліст-аналітик – проводить PR-аналіз.

3. Творча група:

Менеджер з креативу – креативні концепції

Копірайтер – тексти для PR-продукції;

Білдредактор – підбирає та прив’язує до текстів ілюстрації

4. Група забезпечення і виробництва

Менеджер з координації

Менеджер із забезпечення

Менеджер з роботи зі ЗМІ

5. Група спеціальних проектів і внутрішніх PR

Менеджер-консультант

Менеджер спецпроектів

Прес-секретар – забезпечує участь в публічних заходах, може суміщати посаду спічрайтера

Редактор внутрішнього видання (редактора корпоративного Інтернет-ресурсу)

Оператор ПК

Фотограф

Веб-майстер

Отже, на практиці структура PR-служби (PR-відділу) найчастіше вибудовується відповідно до функціонального принципу. Її кількісний склад визначається зщалежно від загального числа працівників в організації (ІВМ – 500 співробітників).