11. Статус та стиль діяльності pr-спеціліста

Менеджер зі зв’язків з громадськістю наділяється певними владними повноваженнями, посадовими обов’язками і відповідальністю.

Формальний статус – менеджер.

+ неформальний (ставлення до нього)

Реальний статус: авторитет, компетентність, репутація

Е.Безнейз виділив 11 особистих якостей, необхідних спеціалістам з PR:

1. сильний характер, чесність, прямота

2. здоровий глузд та логічність суджень

3. здатність творчо і нестандартно мислити

4. правдивість і поміркованість

5.обєктивність

6.зацікавленість у вирішенні проблем

7.широка культурна підготовка

8.інтелектуальна допитливість

9.здабності до аналізу та синтезу

10.інтуїція

11.знання соціальних наук і PR-технологій

Сем Блек:

здоровий глузд;

організаторські здібності;

ясність суджень, об’єктивність, критичність сприйняття;

багата уява та вміння приймати точку зору іншого;

стійкість характеру;

увага до деталей;

живий допитливий розум;

старанність, схильність до тривалої самостійної творчої роботи;

оптимізм, почуття гумору

гнучкість і вміння одночасно мати справу з різними проблемами.

Специфічні якості: творчі, організаційні, мотиваційні, комунікаційні

PR-спеціаліст як суб’єкт процесу комунікації повинен:

1. Виявити свій об’єкт – цільову аудиторію і визначити її стан відносно організації (соціальні, культурні, особистісні фактори)

2. Визначити бажане ставлення цільової аудиторії до організації

3. Створити повідомлення (КОРПОРАТИВНЕ ЗВЕРНЕННЯ): важливо підібрати ключові слова, врахувати мовні особливості, слідкувати за правильністю інтерпретації звернення

4. Вибрати необхідний канал

5. Зібрати інформації, що надходить каналами зворотного зв’язку.

12. Управління процесом pr.

В останні роки розроблено теоретичні положення, які було покладено в основу системи управління власне сферою паблик рілейшнз Зокрема істотний внесок у ці питання зробили вже згадувані американські дослідники Дж. Груніг і Т. Хант. Учені дійшли висновку, щ0 управлінці з паблик рілейшнз виконують, якщо користуватися термінологією теорії організації, «прикордонну» функцію. Вони функціонують на межі організації як сполучна ланка між її внутрішньою і зовнішньою громадськістю. Тобто управлінці паблик рілейшнз немов однією ногою стоять усередині організації, а іншою – за її межами. Часто це становище не лише унікальне, але й досить хистке.

У найбільш розвинутій формі паблик рілейшнз як відкрита система являє собою складову науково керованого процесу розв'язання "Роблем організації. Спираючись на теорію, тривалу практику управління, зокрема соціальними процесами, фахівці сфери зв'язків з громадськістю, як правило, виділяють такі чотири етапи процесу Розв'язання PR-проблем:

1. Дослідження (визначення, уточнення проблеми). Це перший крок, що включає зондування та відстеження проблеми, з'ясування точок зору, установок і поведінки тих груп громадськості, на які впливає політика органі" \ зації і від дій яких залежить її діяльність. По суті, це аналітична функція організації, яка, становлячи підвалини для інших напрямків процесу розв'язання проблем, з'ясовує: «Що відбувається в даний момент?».

2. Планування і програмування (стратегічний аналіз, розробка пропозиції, затвердження програми). Зібрана на першому етапі інформація використовується для ухвалення рішень щодо програм роботи з громадськістю, визначення завдань, змісту практичних кроків, стратегії і тактики комунікації. Тобто на цьому етапі відбувається трансформація зібраної інформації в політику та програми діяльності організації. Головне завдання другого етапу розв'язання проблеми полягає в тому, щоб дати відповідь на запитання: «Виходячи з того, що ми знаємо про ситуацію, що саме ми повинні змінити, зробити та сказати?».

3. Дія і комунікація (реалізація програми). Третій етап охоплює реалізацію програми дій і комунікації, спрямованої на досягнення конкретних змін у кожній групі громадськості як складових наближення до загальної програмної мети. Головні запитання цього етапу, на які необхідно дати відповідь: «Хто повинен це зробити і сказати, коли, де і як?».

4. Оцінка програми (результати, наслідки, корективи). Це останній етап процесу управління, який включає оцінку підготовки, ходу реалізації та досягнутих результатів програми. У ході реалізації програми відбувається постійне коригування курсу з урахуванням зворотної інформації про те, що спрацьовує, а що ні. Виконання програми продовжується або припиняється після з'ясування відповіді на питання: «Як ідуть справи або як спрацювали певні дії?».

Отже, розв'язання PR-проблеми - це процес, що складається з набору послідовних дій, виконуваних функцій, спрямованих на досягнення бажаного результату. Особливість цього процесу полягає в його циклічності, безперервності. Зворотний зв'язок (вивчення реакції аудиторії) веде до оцінки ходу виконання програми та її загальних результатів, що стає принциповим елементом переходу до нового циклу управління PR-діяльністю організації.