
- •Тести з навчального курсу
- •Тема I : Предмет аграрного права.
- •Тема II : Джерела аграрного права.
- •Тема III : Державна регулятивна діяльність у сільському господарстві.
- •Тема IV : Правове регулювання господарської діяльності аграрних товаровиробників.
- •Тема V : Аграрні правовідносини.
- •Тема VI : Правове регулювання організації, дисципліни та охорони праці в сільськогосподарських підприємствах.
- •Тема VII : Оплата праці в сільському господарстві.
- •Тема VIII : Правове регулювання відносин у соціальній сфері сільськогосподарського виробництва.
- •Тема IX : Договірні відносини в сільському господарстві.
- •Тема X : Суб’єкти аграрного права.
- •Тема XI : Громадяни як суб’єкти аграрного права.
- •Тема XII : Органи управління сільськогосподарськими підприємствами.
- •Тема XIII : Правове становище с/г кооперативів.
- •Тема XV: Правове становище особистого селянського господарства.
- •Тема XVI : Правовий режим земель с/г призначення.
- •Тема XVI : Правовий режим земель с/г призначення.
- •Тема XVII : Право власності с/г підприємств кооперативного та корпоративного типів.
- •Тема XVIII : Правовий режим майна державних і комунальних сільськогосподарських підприємств.
- •Тема XX : Загальна характеристика аграрного законодавства зарубіжних країн.
Тема XV: Правове становище особистого селянського господарства.
1. Основною метою діяльності, пов’язаної з веденням особистого селянського господарства, є:
а) отримання прибутку
б) задоволення особистих потреб у сільськогосподарській продукції
в) задоволення державних потреб у товарній аграрній продукції.
2. Особисті селянські господарства підлягають:
а) державній реєстрації як суб’єкти підприємницької діяльності
б) обліку у сільських, селищних, міських радах
в) ведення особистого селянського господарства здійснюється вільно, без державної реєстрації та обліку.
3. До основних ознак особистого селянського господарства можна віднести:
а) особисте селянське господарство – це господарська діяльність без створення юридичної особи
б) особисте селянське господарство є юридичною особою
в) діяльність, пов’язана з веденням особистого селянського господарства, є підприємницькою
г) веденням особистого селянського господарства можуть займатися тільки громадяни України
д) особисте селянське господарство – це сімейно-трудове об’єднання громадян
є) діяльність, пов’язана з веденням особистого селянського господарства, є додатковою і може поєднуватися з трудовою діяльністю в інших суб’єктах аграрного підприємництва.
ж) для ведення особистого селянського господарства можна залучати найманих працівників за трудовим договором (контрактом).
4. Для ведення особистого селянського господарства використовуються земельні ділянки розміром не більше:
а) 0,6 га
б) 1 га
в) 2 га
г) 50 га.
5. Члени особистого селянського господарства:
а) вважаються зайнятими у суспільному виробництві
б) вважаються безробітними
в) можуть бути віднесені до категорії зайнятого населення, якщо робота в цьому господарстві для них є основною і розрахунковий місячний дохід на одного члена дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати.
6. Для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки можуть надаватись:
а) у власність
б) в оренду
в) у постійне користування.
7. Членами особистого селянського господарства можуть бути:
а) як фізичні, так і юридичні особи
б) тільки громадяни України, що перебувають у сімейних чи родинних відносинах та досягли 18-річного віку
в) фізичні особи, що перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають.
Тема XVI : Правовий режим земель с/г призначення.
Що є об’єктом аграрних земельних відносин ?
а) земля ;
б) землі ;
в) земельна ділянка ;
г) грунти ;
д) с/г угіддя ;
є) землі тимчасової консервації ;
ж) перелоги.
С/г угіддями є :
а) рілля ;
б) сінокоси ;
в) пасовища ;
г) полезахисні смуги ;
д) земельні ділянки тимчасової консервації ;
ж) перелоги.
Які суб’єкти можуть мати земельні ділянки на праві власності :
а) громадяни України ;
б) всі юридичні особи зареєстровані в Україні ;
в) державні сільськогосподарські підприємства ;
г) ОСГ;
д) спільні підприємства ;
є) українські с/г підприємства, установи, організації.
Громадянам України землі с/г призначення передаються для :
а) садівництва ;
б) городництва ;
в) тваринництва ;
г) сінокосіння та випасу худоби ;
д) присадибного земле використання ;
є) ведення товарного с/г виробництва ;
ж) ведення ОСГ.
Право на отримання земельної частини (паю) мають :
а) члени с/г підприємств ;
б) … з числа членів с/г підприємств ;
в) працівники державних сільськогосподарських підприємств ;
г) громадяни – спадкоємці права на земельну частку (пай) ;
д) громадяни України, дієздатні, що мають с/г освіту або досвід роботи у с/г.
Право на земельну частину (пай) посвідчується :
а) сертифікатом на право на земельну частку (пай) ;
б) свідоцтвом на право на земельну частку (пай) ;
в) державним актом ;
г) свідоцтвом про право на спадщину ;
д) рішенням суду ;
с) трудовою книжкою.
Підставою для виділення земельної ділянки в натурі власникам земельних часток (паїв) є :
а) рішення загальних зборів с/г підприємств ;
б) рішення місцевої адміністрації ;
в) рішення місцевого органу самоврядування ;
г) рішення Державного комітету по земельних ресурсах.
Цивільно–правові угоди, об’єктом яких є земельні ділянки с/г призначення набувають чинності з моменту :
а) підписання договору сторонами ;
б) нотаріального посвідчення ;
в) державної реєстрації ;
г) усної домовленості.
Об’єктом договору оренди землі с/г призначення є :
а) землі с/г призначення ;
б) земельна частка (пай) ;
в) земельна ділянка с/г призначення ;
г) право на земельну частку (пай).