2. Дати характеристику , ,  випромінюванням.

Промені ,  складаються з частинок, які мають заряд, а -промені не мають електричного заряду.

Промені, що не відхиляються у магнітному полі і ті, що не несуть електричного заряду -  промені – це електромагнітне випромінювання схоже з рентгенівським променем, які забезпеченні великою проникливою здатністю.

Промені, протилежні напрямку відхилень свідчать про те, що у склад одного пучка входять негативно заряджені частини -  промені, а у склад іншого  промені – частинки, що мають позитивний заряд.

З‘ясовано, що  промені складені з частинок, маса яких дорівнює вазі атому гелію, а абсолютна величина заряду – подвоєному заряду електрона.

Електрон – це елементарна частинка, яка володіє найменшим, існуючим у природі, від‘ємний електричний заряд – 1,60210¹⁹Ка.

Маса електрону дорівнює 9,109510^-28г, тобто майже у 2000 разів менше маси атому водню.

Атом – це складні утворення, які побудовані з більш дрібних структурних одиниць.

Велику роль у встановленні складної природи атому і розшифровки його структури стало відкриття і вивчення радіоактивності.

Радіоактивність – це явище випускання декількох елементарних вилучень, які можуть проходити через речовини, іонізувати повітря.

Вивчення подружжя Кюрі і Е. Резерфорда встановили, що радіоактивне вилучення неоднорідне і під дією магнітного поля воно розділяється на три пучки один з яких не змінює свого первинно вибраного напрямку, а два інших відхиляються у протилежні напрями.

Таким чином, промені, які не відхиляються і не мають електричного заряду -  промені. Протилежні, напрямом відхилення свідчать, про те, що у склад одного пучка входять від’ємна заряджені частинки -  промені, у склад іншого -  промені, частинки, які володіють додатковим зарядом.

3. Задача.

Константа дисоціації масляної кислоти ( ) дорівнює 1,54 10 . Визначити степінь дисоціації водного розчину кислоти при розбавленні V=1024 л/г-екв, концентрацію іонів водню в цьому розчині і еквівалентну електропровідність при безкінечному розбавленні, якщо .

Рішення:

По відомій константі дисоціації при концентрації розчину, дорівнює г-екв/л, знайдемо степінь дисоціації за рівнянням:

звідки

.

Так як концентрація іонів водню дорівнює загальній концентрації кислоти, помножений на степінь дисоціації, то

Загальну еквівалентну електропровідність знайдемо за рівнянням:

.

Еталонна відповідь

Варіант №5

1. В чому сутність методів біотестування.

Біологічні методи основані на використанні біологічних об’єктів і засновані на фіксації реакції живих організмів, клітин тощо. До цих методів належить біоіндикація (спосіб оцінки якості середовища за реакцією на нього живих організмів та їх спільнот) та біотестування (використання у контролюємих умовах біологічних об’єктів (тест-об’єктів) для виявлення та оцінки інтегральної дії факторів (у тому числі, й токсичних) середовища на систему організмів, окремий організм в цілому, його окрему функцію). В основі цих методів є порівняння поведінки тест-об’єктів у середовищі, що вивчається, та, так би мовити, у "чистому" середовищі. Біотестування дає змогу за відповідною реакцією тест-організму отримати інтегральну інформацію за всією сукупності впливових (токсичних) агентів, які чинять вплив на тест-об’єкт. Завдяки простоті, оперативності та доступності, біотестування отримало широке визнання у всьому світі.

На сучасному етапі відома велика кількість методів біотестування, але стандартизованих не так вже й багато (в Україні це тести з прісноводними рибами, ветвистовусими та жаброногими ракоподібними, водоростями, інфузоріями, бактеріями, які світяться). Біотестування можливо проводити на популяційно-видовому, органо-тканинному, клітинному, субклітинному та молекулярному рівнях.

Як правило, тест-об’єкт – це чутливий біологічний елемент, здатний реагувати на зовнішній вплив. Ним можуть бути ферментативні системи, ізольовані органели, клітини, тканини, окремі органи багатоклітинних організмів, одноклітинні та багатоклітинні організми одного біологічного виду або кількох видів. Фіксація тест-реакції при біотестування здійснюється за допомогою візуальних спостережень або за допомогою приладів. Так, візуальні спостереження проводяться при визначенні виживаності, плодючості, поведінкової реакції та реакції росту, а прилади застосовують при визначенні іммобілізації клітин, біолюмінесценції, флуоресценції, активності окисних ферментів, зміні фізіолого-біологічних показників мікроскопічних організмів та фізіологічних показників риб. При цьому використовують такі прилади, як мікроскоп, люменометр, флуорометр, електрокардіограф або електроенцефалограф, фотоелектрокалориметр, спектрофотометр та спектрометр. Таким чином, спостерігається поєднання біологічних та приладових методів.

Біотестування висуває ряд вимог, дотримання яких є необхідним для отримання достовірних результатів. Серед останніх можна назвати наступні: відносна швидкість проведення досліджень, отримання достатньо точних і відтворюваних результатів, присутність об’єктів, застосовуваних у біотестуванні у великій кількості і з однорідними властивостями, а також діапазон похибки у порівнянні з іншими методами тестування не більше 20%.

Для дотримання всіх перелічених вимог методи біотестування необхідно вдосконалювати, в їх поєднанні з методами, що реалізуються за допомогою приладів. Прилади дають більш точні результати у порівнянні з візуальними спостереженнями, а застосування комп’ютерної техніки дозволяє автоматизувати процес біотестування, прискорити обробку отриманої інформації та забезпечити точність результатів математичних розрахунків.

Необхідністю застосування біологічних методів оцінки якості питної води не викликає сумнівів, але постає питання, - який саме тест-об’єкт використовувати, на якому рівні організації організму зупинитись, щоб ступінь реакції тест-об’єктів на якість питної води максимально наблизився до ступеня впливу води на людину.

На підставі наших досліджень, ми вважаємо, що прикладами найбільш придатних біологічних методів визначення якості питної води є:

- автоматизоване визначення рухливої активності інфузорії за допомогою приладу Біотестер-2;

- реєстрації параметрів руху мікроорганізмів за допомогою лазерної допплерівської спектроскопії (ЛДС) .

Ці методи основані на визначенні рухливої активності мікроорганізмів (інфузорій та одноклітинної прісноводної водорості Pedinomonas teniussima Masyuk). Тест-об’єкти є одночасно і клітиною, і організмом, а тому дозволяють дослідити вплив як на клітинному, так і на органічному рівнях: здійснюється облік рухливої активності інфузорії (кількість рухливих клітин в аналізуємій зоні) та параметрів руху водорості (доля рухливих мікроорганізмів, кількість клітин в одиниці об’єму, середня швидкість поступового руху клітин, відносні енерговитрати популяції на рух, зміна чутливості клітин до зовнішнього впливу). Відмінність методів у тому, що у другому варіанті реєструється більша кількість параметрів, що дає змогу більш точного визначення впливу, а також більша експресність методу (1 проба за 2 хвилини на відміну від 15 проб за 1,5 години у першому варіанті).

Аналіз методів визначення якості питних вод та вимоги до них показує, що на першому етапі оцінки якості необхідно використовувати біотестування. Серед різних методик біотестування перевага належить методу реєстрації параметрів руху мікроорганізмів за допомогою ЛДС. Оскільки він відповідає всім вимогам, які висуваються до біотестування, а саме: висока швидкість проведення досліду (за кілька секунд визначаються параметри від сотень до десятків тисяч клітин), отримання точних та відтворюваних результатів (облік здійснюється за допомогою комп’ютерної програми, з побудовою графіків та таблиць), присутність тест-об’єкту у великій кількості і з однорідними властивостями (причому використовуються рухливі клітини різного еволюційного рівня – від простіших та мікроводоростей до гамет ссавців), діапазон погрішності при реєстрації параметрів складає 1-2 %. Такі високі показники методу дозволяють його застосовувати для визначення токсичності будь-якого водного середовища і, навіть, для визначення якості питних бутильованих вод, де концентрації домішок досить низькі.