
- •1. Що являє собою метод полярографії.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Електрохімічні методи аналізу, їх теоретичні основи та класифікація.
- •2. Сутність колориметричного методу аналізу. Що таке координати кольору. Застосування спектрофотометрів, фотоколориметрів.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Що представляє собою вольтамперометрія.
- •2. Дати зрівняльну характеристику призми і дифракційній решітці.
- •Еталонна відповідь
- •Дати характеристику , , випромінюванням.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. В чому сутність методів біотестування.
- •2. На чому заснований кількісний флуоресцентний аналіз.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Що представляє з себе атомно-абсорбційний метод аналізу.
- •2. Явище люмінесценції, які види люмінесценції використовують у фізико – хімічних методах аналізу.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Прилади та речовини для люмінесцентного аналізу.
- •2. Яким рівнянням виражаються закон світло поглинання: Бугера-Ломберта-Бера.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. У чому полягає сутність амперметричного титрування.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •2. На чому заснований рефрактометричний аналіз.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Як знайти концентрацію визначаємої речовини при диференціальній фотометрії.
- •2. Привести рівняння Нернста і пояснити сенс вхідних величин.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. На чому заснований кондуктометричний метод. Від чого залежить питома електропровідність.
- •2. Описати принцип кулонометричного аналізу.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Написати сутність хроматографічного аналізу.
- •2. На чому заснований принцип спектрофотометрії.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Якими квантовими числами описується енергетичний стан в атомі. Дати характеристику чисел.
- •2. Які спектри називаються спектрами поглинання і спускання.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Принцип проведення флуоресцентного аналізу.
- •2. Що таке електроди першого і другого роду.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Що представляє собою кондуктометричне титрування.
- •2. Дати визначення похідної спектрофотометрії.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •2. Охарактеризувати метод люмінесцентного аналізу.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Охарактеризувати нефелометричний і турбідиметричний методи аналізу, описати принципову схему нефелометру.
- •2. Кондуктометрія. Сутність методу. Електропровідність розчинів, її залежність від концентрації. Апаратура для вимірювання електропровідності розчинів. Кондуктометричне титрування.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Надати визначення процесу газової хроматографії.
- •2.Яке існує обладнання для газової хроматографії.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •2. Надати визначення природі і властивостивостям світла.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Охарактеризувати метод потенціометрії, схему потенціометру та принцип вимірювання потенціалу.
- •2.Опишіть оптичну схему спектрофотоколориметру. Правила роботи на спектрофотометрі.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. У чому полягає сутність рефрактометрії. Закони відбиття і заломлення світла.
- •2.Надати характеристику емісійному аналізу.
- •3. Задача. Комплексонометричне визначення кальцію у розчині, знайти абсолютну та відносну похибки аналізу.
- •Еталонна відповідь
- •1. Охарактеризувати електромагнітну природу світла.
- •2.Надати визначення емісійній фотометрії, принципова схема .
- •3. Задача. Комплексонометричне визначення кальцію у розчині, знайти абсолютну та відносну похибки аналізу.
- •Еталонна відповідь
- •1. Дати визначення потенцірметричному титруванню. Потенціометри. Приклади потенціометричних визначень.
- •2. Надати характеристику біологічним методам аналізу.
- •3. Задача. Комплексонометричне визначення кальцію у розчині, знайти абсолютну та відносну похибки аналізу.
- •Еталонна відповідь
- •1. Обґрунтувати принцип тонкошарової хроматографії, чим вона відрізняється від звичайної хроматографії.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Дати визначення «нульовий розчин», його використання.
- •2. Описати загальні правила роботи з приладами для високочастотного аналізу.
- •Еталонна відповідь
- •1.Надати визначення емісійній фотометрії, принципова схема .
- •2. Дати характеристику диференціальному фотометричному аналізу, пояснити суть методу.
- •Еталонна відповідь
- •1. Проаналізувати роботу аналітичних індикаторів в біологічних методах.
- •2.Визначення бензолу і нафталіну в їх суміші методом високоефективної рідинної хроматографії. Які прилади використовуються в цьому методі.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Описати явище люмінесценції, принципову схему приладу флуориметра єф-3м.
- •2. Охарактеризувати типи електрохімічних елементів.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Охарактеризувати титриметричний метод аналызу.
- •2. Надати класифікацію електрохімічних методів аналізу в залежності від природи джерела електроенергії в системі.
- •3. Задача.
- •Еталонна відповідь
- •1. Обгрунтувати сутність метода осадочної хроматографії, навести приклад використання даного методу.
- •2.Охарактеризувати та класифікувати методи фізико - хімічного аналізу.
- •3. Задача.
Еталонна відповідь
Варіант №21
1. У чому полягає сутність рефрактометрії. Закони відбиття і заломлення світла.
Вона основа на вимірюванні показника заломлення аналізуючого розчину. Кожна індивідуальна речовина характеризується певним показником заломлення. Якщо промінь світла переходить із одного прозорого середовища в інше, то промені заломлюються.
Відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення називається показником заломлення:
n=sinL/sinB
Показник заломлення залежить від природи речовини і довжини хвилі падаючого світла, температури. Джерелом випромінювання служить натрієва лампа, для включення якої потрібний спеціальний пристрій. З підвищенням температури показник заломлення рідин зменшується, тому вимірювання ведуть при температурі 20˚С і в довідникових таблицях приводять показник заломлення виміряний при цій температурі.
Кут падіння L завжди менший від кута заломлення B, якщо L збільшувати, то наступає момент коли В дорівнює 90˚, тобто промінь не входить в друге середовище, а ковзає по його поверхні. Наступає повне внутрішнє відбивання світла і кут падіння називається граничним кутом:
n2*sinL=n1*sinB; n2*sinL=n1*sin90˚/1; n1=n2*sinL
Якщо відомий показник заломлення одного середовища досить виміряти граничний кут, щоб визначити показник заломлення другого середовища. На цьому принципі основані роботи на рефрактометометрі. Як середовище з відомим показником заломлення використовують призми із спеціальних сортів скла з високим показником заломлення. Відомо багато рефрактометрів, основаних на вимірюванні граничного кута.
Прилади для визначення показника заломлення. Принцип дії, оптичні схеми та будова приладів.
Рефрактометр типу АББ, моделі УРЛ, ІРФ-22. У рефрактометрі цього типу світловий потік направляється на призму не безпосередньо, а через додаткову призму, яку називають освітлювальна. Каплю аналізуючої рідини поміщають на поверхню однієї із прим і стискають призми. В зазорі між ними утворюється тонкий шар анлізуючої рідини 0,1-0,2 нм. Промінь світла від джерела світла входить в освітлювальну призму, заломлюється в ній, падає на шар аналізуюочої рідини і через неї на поверхню вимірювальної призми за якою визначаємо показник заломлення. Величину показника заломлення визначають після перевірки приладу за дистильованою водою (nводи=1,3330).
Визначення концентрації речовин в розчині ведуть за графіком, який будують визначаючи показники заломлення для серії стандартних розчинів. Крім графіків для розрахунку концентрації можна використовувати формулу:
Х=n-n0/F
n – показник заломлення розчину;
n0 – показник заломлення розчинника;
F – фактор, що показує збільшення показника заломлення при рості концентрації на 1%;
X – концентрація розчину %.
Сутність методу: він ґрунтується на залежності показника заломлення меду від вмісту в ньому води. Для проведення визначення використовують рідкий мед. В разі, якщо мед закристалізований, поміщають 1 см його в пробірку, щільно закривають гумовим корком і нагрівають на водяній бані при температурі 60˚С до повного розчинення кристалів. Тоді охолоджують до кімнатної температури, інтенсивно розмішують скляною паличкою.
Першу краплю меду наносять на призму рефрактометра і вимірюють показник заломлення. Отриманий показник заломлення меду перераховують на масову частку води у меді. Допустимі розходження між результатами контрольних визначень не повинні перевищувати 0,1 %. Згідно стандарту масова частка води повинна становити 19-21%.