2.7 Монтаж вимірювальних трансформаторів

Монтаж трансформаторів струму

Монтаж трансформаторів струму (ТС) складається з двох операцій: ревізії та перевірки перед установкою і установки. До початку монтажу ТС перевіряють попередньо в монтажних майстернях, там же в разі необхідності сушать обмотки трансформатора. Якщо опір ізоляції обмоток менший 1 МОм, ТС сушать теплим повітрям або в сушильній шафі при температурі повітря не більше 90° С. Сушку трансформаторів напругою 1 … 10 кВ вважають закінченою, якщо опір ізоляції буде не менше 10 МОм.

При ревізії перевіряють комплектність апаратів і кріпильних деталей, стан фарфорових частин і кожуха, цілісність обмоток, колодки вторинних виводів, наявність позначок виводів і паспортної таблички, правильність позначень виводів (полярність), наявність і справність гайок і шайб. Монтаж починають з розмітки шаблонами розміщення отворів і конструкцій (плит, кутників) у місці встановлення ТС, потім просвердлюють отвори необхідного діаметра і встановлюють конструкції.

ТС монтують на конструкціях або в прохідних плитах, а також на стальних перегородках в камерах КРП. Їх піднімають на проектні місця вручну за фланці. Закріплюють їх болтами спочатку без затягування. Вивірку ТС здійснюють переміщенням в зазорах отворів на плиті або конструкції. По закінченні вивірки поступово рівномірно затягують кріпильні болти.

Під час монтування трансформаторів струму необхідно дотримуватись таких вимог:

1. при встановленні у нішах між корпусом ТС і стіною повинен бути зазор 2 − 3 мм (в який закладають лист толі) для можливості вільного демонтажу ТС, а також для запобігання корозії корпуса;

2. не слід розміщувати ТС корпусами впритул один до одного, оскільки це заважатиме їх охолодженню (відстань між ними повинна бути не меншою від 100мм);

3. для зручності обслуговування ТС слід встановлювати так, зоб їх плити з паспортною табличкою були напрямлені у бік коридору керування (до четвертого);

4. при номінальному струмові ТС понад 1500А потрібно вжити заходи щодо запобігання нагрівання близько розміщених стальних деталей;

5. шини високої напруги рекомендується приєднувати до затискачів ТС так, щоб всі шини з боку живлення (наприклад, від збірних шин) були приєднані до затискачів з поміткою Л1 (кінець обмотки), в цьому випадку і на вторинній стороні ТС затискачі з поміткою И1 і И2 будуть відповідати початкові та кінцеві обмотки;

6. струмопровідні стержні й ізолятори не повинні зазнавати згинальних зусиль від приєднання до їх затискачів шин і проводів;

7. вторинні обмотки, що не приєднані до приладів, повинні бути замкнуті накоротко та заземлені безпосередньо на затискачах ТС. Установлені ТС заземлюють.

Монтаж трансформаторів напруги

Під час монтування трансформаторів напруги (ТН) дотримуються таких вимог:

1. при встановленні на двох кутниках для звільнення доступу до спускного крана кутник повертають ребром вниз;

2. маслоспускний кран і покажчик рівня масла обертають в сторону коридору обслуговування, в пробках з дихальними отворами усувають прокладки;

3. ізоляційні відстані між головками ізоляторів і відстані між осями фаз повинні відповідати кресленню проекту;

4. відстань між кожухами трансформаторів для забезпечення нормального охолодження повинна бути не меншою 100 мм;

5. до трифазних трансформаторів НТМК або НТМИ шини з боку високої напруги (ВН) підводять так, щоб жовта фаза була приєднана до виводу з міркою А; зелена до виводу В; червона − до виводу С (вивід, що маж мітку Х заземлюють); для однофазних трансформаторів НОМ вивід ВН, що має мітку А, приєднують до будь-якої з шин високої напруги;

6. корпуси трифазних і однофазних ТН приєднують до заземлюючої магістралі окремими шинами. Первинні та вторинні обмотки ТН закорочують на виводах і надійно заземлюють на весь період монтажу.

ТН встановлюють в камерах на конструкціях вільно без кріплень. Піднімають їх вручну за кожух, а не за ізолятори. Вторинну обмотку ТН приєднують до провідників вторинних кіл лише після закінчення всіх мотажних робіт з тим, що не було випадкової передачі високої напруги на шини РП внаслідок трансформації.