Надзвичайний режим

Найбільш характерним і специфічним для ситуаційного центру є надзвичайний режим роботи. Для російської ментальності, характерної тим, що прийняття рішень найчастіше здійснюється в авральній ситуації, актуальність цього режиму особливо актуальна. Попередня підготовка матеріалу й інформації для прийняття рішень у надзвичайному режимі зведена до мінімуму, а склад інформації, необхідної для обговорення непередбачено виниклої проблеми, визначається в процесі обговорення. При надзвичайному режимі процес прийняття корпоративних рішень носить кумулятивний характер: одномоментне сприйняття наочної інформації дозволяє прийняти рішення на якісно більш високому рівні в порівнянні із традиційними шляхами прийняття рішень.

Формування сценарію прийняття рішень практично сполучається із процесом ухвалення рішення. Попередньо побудована модель оцінки ситуації, як правило, відсутня. Разом з тим модель необхідна, і її треба побудувати оперативно на підставі наявної під рукою інформації. Через унікальність ситуації обмежена можливість використання історичних прикладів. Суперечлива логіка подій, що відбуваються, немає часу й можливості будувати логічну або регресійну модель. Але в процесі міркувань експертами повинна бути проведена якась класифікація наявної й висловленої нелогічної інформації, повинна бути швидко структурована й представлена ситуація. Для ситуаційної кімнати розробляються й ведуться відповідні бази даних, що містять інформацію з розглянутих проблем. При підготовці певного питання за результатами інформаційного моніторингу можуть наповнюватися або формуватися бази даних.

Моделювання ситуаційного центру

Моделювання ситуаційного центру - це складний проект, який вимагає від розроблювачів ретельного вивчення об’єкта, для якого розробляється СЦ й стилю роботи його вищих менеджерів.

Структура ситуаційного центру та технічне забезпечення

СЦ - найскладніший технічний комплекс, який може включати велику кількість підсистем та технічних засобів.

Наприклад:

• підсистема збору інформації (комп'ютери, сервера, бази даних);

• підсистема передачі інформації (локальна й глобальна мережа, канали зв'язки);

• підсистема аналізу й структурування інформації (інформаційні системи, спеціалізований пакети, моделі, OLAP-технології);

• підсистема візуалізації інформації (спеціалізоване програмне забезпечення для візуалізації, дисплейні системи, керування виведенням інформації, озвучування, інтерактивні засоби);

• підсистема зберігання інформації (сервера, спеціалізоване обладнання для запису й зберігання);

• підсистема забезпечення безпеки інформації.

До основних підсистем СЦ, що впливають на оперативність і якість прийнятих рішень, можуть бути віднесені системи візуалізації інформації й технології колективної роботи. Сучасні системи візуалізації дозволяють представляти більші обсяги інформації, що приходить із різних джерел у вигляді багато віконного інтерфейсу, що дозволяє повномасштабно, оперативно й об'єктивно оцінити поточну обстановку.

Основним елементом системи візуалізації (відображення інформації) є екран колективного користування, що дозволяє створити єдина інформаційна мова для осіб, що працюють у ситуаційному центрі.

Наприклад, як прикладне рішення, СЦ може бути розроблений для великого підприємства і мати певну інваріантну структуру. Це багаторівнева система, в основі якої лежить сховище даних підприємства, одержуваних з інформаційної системи управління підприємством. Якщо такої системи немає, розгорнути ситуаційний центр буде неможливо, тому зовсім не випадково, що перші ситуаційні центри в нашій країні з'явилися в компаній, які самі розробляють ERP-системи ("Парус", "Галактика").

На наступному рівні структури СЦ виконується узагальнення й аналіз інформації про діяльність компанії. Тут можуть бути різні засоби: OLAP- системи, інтелектуальний аналіз, статистичні засоби, нейронні мережі, моделі оцінки ризиків і інші розв'язки.

Потім випливають самі складні компоненти ситуаційного центру - модулі прогнозування й динамічного моделювання. Зараз на ринку в достатку представлені готові інструментальні засоби для створення таких модулів, різні за рівнем складності й за ціною.