
- •Розділ 1.Теоретичні, методологічні питання формування меж територій сільських рад та населених пунктів
- •1.1 Принципи та завдання формування (зміна) меж сільських рад та населених пунктів
- •1.2 Порядок організації формування (зміни) меж території населених пунктів
- •1.3 Оцінка соціальних та економічних наслідків встановлення (зміни) меж території населених пунктів
- •Розділ 2. Аналіз використання земель
- •2.1 Коротка соціально-економічна і природна характеристика об’єкту проектування
- •2.2 Характеристика використання земель в межах села Микуличі Бородянського району Київської області
- •Розділ 3. Складання проекту встановлення (зміни) меж території населеного пункту
- •3.1 Правове та економічне обґрунтування доцільності зміни меж населеного пункту
- •3.2 Складання проекту встановлення (зміни) меж території населеного пункту
- •3.3 Процедура погодження та затвердження проекту встановлення (зміни) меж території населеного пункту
- •3.4 Винос проекту в натуру (на місцевість)
- •Висновки
- •Додатки
- •1. Поконтурна відомість вирахування площ контурів в межах села Микуличі Бородянського району Київської області
- •2. Поконтурна відомість вирахування площ контурів за межами села Микуличі Бородянського району Київської області
- •3. Експлікація земель по формі №6-зем в межах Микульцької сільської ради Бородянського району Київської області до проекту
Розділ 2. Аналіз використання земель
2.1 Коротка соціально-економічна і природна характеристика об’єкту проектування
Об’єктом дослідження є Микулицька сільська рада Бородянського району Київської області.
Село Микуличі розкинулося на півночі Бородянського району.
Бородянський район розташований в північно-західній частині Київської області. Районний центр – селище міського типу Бородянка – знаходиться на відстані 57 км від м. Києва.
Територія району міститься на Поліській низовині, представляє собою терасову зону Дніпра та його притоків.
Гідрографічну мережу району представляють р. Здвиж із притоками та правобережні притоки р. Тетерів.
Загальна довжина гідрографічної мережі становить близько 500 км, площа водних ресурсів – 1378, 4 га.
Поверхня – моренно - зандрова і алювіальна, слабо-хвиляста та горбиста рівнина.
Корисні копалини, до яких належать суглинки, мергелі, вапняки, піски, торф, цегельні глини, мають місцеве використання. Граніт та базальт виходів на поверхню не мають, видобування цих порід для потреб будівельної промисловості не проводиться. Залізні руди займають невеликі площі, поклади малі за потужністю, не видобуваються.
Район знаходиться у межах Київського Полісся в теплій агрокліматичній зоні з недостатньою вологою. Метеостанція знаходиться в смт Пісківка.
Ріки басейну Дніпра – Здвиж, Тетерів та Пісчанка. Споруджено 33 ставки (загальна площа водного дзеркала – 53,5 га). Грунти дернові слабо та середньо підзолисті, піщані і глинисто-піщані, подекуди супіщані, сірі лісові та темно-сірі опідзолені, лучно – болотні. Площа лісів – 40,5 тис. га (сосна, дуб, береза, осика, вільха). Насаджено 320 га лісосмуг та заліснень, 31,2 тис. га пісків.
2.2 Характеристика використання земель в межах села Микуличі Бородянського району Київської області
До Микулицької сільської ради входить село Микуличі. Загальна площа сільської ради становить – 3061,9357 га.
Село має такий склад земель:
1) землі сільськогосподарського призначення: 1969,5121 га;
2) землі житлової та громадської забудови: 293,7296га, в тому числі:
- вулиці: 55,0355 га,
Водний фонд представлений ставками(18,7956 га), каналами, 3 – ма водокачками та 2 – ма скважинами.
Лісовий фонд сільської ради становить – 709,0241 га.
На території села також знаходяться: дитячий садок, клуб, школа, стадіон, ФАП, ринок, біохімзавод, 3 кладовища, залізниця, газовий трубопровід, відстійник, господарські двори, землі запасу(сінокоси).
На території Микулицької сільської ради розташовані такі режимоутворюючі об’єкти, як:
Господарські двори(ширина 100м);
Біохімзавод(200 м);
Кладовище(1 діюче – 300 м та 2 недіючих – 100м);
Струмки (площею до 3 га, тому прибережна смуга – 25м);
Відстійник (100м);
Ставки(площею до 3га – 25м,3 га – 50м, більше 3га – 100м);
ЛЕП(напруга до 750кВ – 40м);
Водокачка та скважина(50м);
Канала (20м);
МТФ(100м);
Залізниця (100м).
Розділ 3. Складання проекту встановлення (зміни) меж території населеного пункту
3.1 Правове та економічне обґрунтування доцільності зміни меж населеного пункту
Реформування та державне регулювання земельних відносин у селах, як і в Україні в цілому, відбувається у відповідності з чинним земельним законодавством і спрямоване на забезпечення проведення земельної реформи.
Найбільш важливими законодавчими документами, які визначають правове поле реформування земельних відносин взагалі і в тому числі на рівні сіл, є такі закони та підзаконні акти:
Земельний Кодекс України(прийнятий 25.10.2001) Цей закон є ґрунтовним і визначає ключові поняття в земельних відносинах(стаття 2), форми власності, повноваження в галузі управління в передачі визначених земельних ділянок(стаття 79), форми та порядок плати за землю(стаття 206).
Закон України «Про плату за землю»(прийнятий 03.07.1992). На сьогодні це один з основних законодавчих актів. Він визначає, що використання землі в Україні є платним(стаття 2): власники та користувачі землі сплачують земельний податок(стаття 4).
Закон України Про основи містобудування(прийнятий 16.11.1992). Цей закон є основним документом, що регулює порядок використання земельних ділянок під забудову(стаття 7), розробку та затвердження містобудівної документації на всіх стадіях.
Закон України Про землеустрій(прийнятий 22.05.2003) визначає правові та
організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.(стаття 1)
Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 1995 року №213 Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів(з урахуванням доповнень, внесених відповідною постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 1995 року № 864) визначає загальні засади грошової оцінки земель, яка проводиться з метою регулювання відносин при передачі землі у власність.
Правовий режим використання земельних ділянок, який виконується з метою дотримання прав і інтересів інших землевласників і землекористувачів, екологічних вимог, збереження природних ландшафтів і особливо охоронних територій, пам'ятників історії та культури, забезпечення безпеки населення, нормального функціонування об'єктів промисловості, транспорту, енергопостачання,, Інженерної інфраструктури і комунікацій, охорони джерел водопостачання і водопроводів, інших режимоутворюючих об'єктів.