7. Поняття, предмет і система науки конституційного права.

Наука конституційного права - галузева юридична наука, що являє собою цілісну систему знань, висновків та ідей щодо основ повновладдя народу, правового статусу людини і громадянина, організації та діяльності органів державної влади, засад місцевого самоврядування тощо.

Предметом науки конституційного права є конституційно-правові норми та суспільні відносини, що регулюються цими нормами.

Система науки конституційного права складається з таких підрозділів:

— загальні питання науки: про її предмет, методологію, методи правового регулювання;

— вчення про Конституцію України. Тут принципово важливими є питання конституціоналізму, теорії Конституції України, її сутності, найважливіших структурних та функціональних характеристик.

— загальні засади конституційного ладу України. В цьому розділі досліджуються фундаментальні основи організації й діяльності українського суспільства і держави, причому головними із них є положення про те, що Україна є суверенною, демократичною, правовою і соціальною державою, яка відповідає перед людиною та суспільством за свою діяльність;

— форми безпосередньої демократії. Цей розділ охоплює проблеми виборчого права, референдумів та інших форм безпосереднього народовладдя;

— місцеве самоврядування. Дослідження цього напряму стосується проблеми статусу територіальних громад, органів та інших суб'єктів місцевого самоврядування.

Як правило, до конституційно-правових інститутів відносять інститути:

- основ конституційного ладу; - громадянства;

- основ правового статусу людини і громадянина; - територіального устрою;

- виборчого права; - системи державної влади;

- системи місцевого самоврядування.

8. Тенденції розвитку науки конст.Права Укр на сучасному етапі. Актуальні напрями наукових конституційно-правових досліджень в Україні

 37.7908, -122.3229.

На сучасному етапі розвитку науки конституційного права їй притаманна низка взаємопов'язаних тенденцій:

а) збільшення кола питань, які вона аналізує;

б) розширення методологічного інструментарію наукових досліджень;

в) орієнтація на усебічне врахування позитивного досвіду наукових досліджень конституційної теорії і практики інших країн світу;

г) більша орієнтація на забезпечення практичних проблем державотворення;

ґ) використання у своїх рекомендаціях результатів політологічних і соціологічних досліджень;

д) розширення експертних можливостей науки конституційного права в законотворчому і в цілому в нормотворчому процесі.

Однією з основоположних тенденцій розвитку науки конституційного права України на сучасному етапі є розширення її предмета, що зумовлено демократизацією суспільних відносин, у тому числі в науковій сфері, розширенням предмета конституційного регулювання. Зокрема, до її предмета і раніше належав аналіз політико-правових поглядів учених з проблем конституціоналізму. Але на сучасному етапі це стає особливо актуальним.

Позитивною тенденцією розвитку науки конституційного права України є збагачення її методологічного арсеналу досліджень. Дедалі активніше починає застосовуватись порівняльно-правовий метод, враховується практика державотворчих процесів інших країн світу.

Актуальним предметом конституційно-правових досліджень, насамперед, стають проблеми предмета і методу науки конституційного права, її система та функції. Тобто ті властивості, що дають уявлення про науку конституційного права як про юридичну категорію. Так, основними напрямами конституційно-правових досліджень в Україні на сучасному етапі постають: історія конституційного права як галузі, науки і навчальної дисципліни; ї загальна теорія конституційного права; проблеми конституціоналізму; проблеми джерел конституційного права; теоретичні та практичні проблеми реалізації положень чинної Конституції України; проблеми конституційно-правової реформи в Україні; проблеми конституційного ладу України; теоретичні та практичні проблеми форм безпосередньої демократії в Україні; проблеми конституційно-правового статусу людини і громадянина; проблеми конституційно-правових засад організації та діяльності політичних партій в Україні; проблеми парламенту та парламентаризму в Україні; конституційно-правовий статус Президента Україниїтощо