61. Поняття органу держави, його ознаки і конституційний статус.

О́рган держа́ви — частина державного апарату — група осіб, або одна особа, що має юридично визначену державо-владну компетенцію для виконання завдань і функцій держави. Кожний орган держави створюється для здійснення певного виду діяльності. Державні органи управління діляться на: -законодавчі -виконавчі -судові - органи з окремим статусом (президент, НБУ, ГП)

Ознаки органу держави:

1) формується державою або безпосередньо народом (наприклад, парламент) відповідно до закону і функціонує на його основі;

2) має передбачені конституцією або іншими законами спеціальні функції, які він здійснює від імені держави;

3) має державно-владні повноваження, що дозволяють йому здійснювати юридичне обов'язкові дії:

а) видає нормативні та індивідуальні акти;

б) здійснює контроль за точним і неухильним виконанням вимог, передбачених цими актами;

4) функціонально взаємодіє із іншими органами в процесі реалізації своїх повноважень.

5) складається із службовців, що перебувають в особливих правовідносинах один з одним і органом.

62. Класифікація(види) органів державної влади.

О́рган держа́ви — частина державного апарату — група осіб, або одна особа, що має юридично визначену державо-владну компетенцію для виконання завдань і функцій держави. Кожний орган держави створюється для здійснення певного виду діяльності. Державні органи управління діляться на: -законодавчі -виконавчі -судові - органи з окремим статусом (президент, НБУ, ГП)

За обсягом владних повноважень органи держави класифікуються на центральні (вищі) та місцеві.

За широтою компетенції виділяються органи держави загальної і спеціальної компетенції.

За способом формування: виборні і призначувані;

За порядком функціонування й ухвалення рішень: колегіальні й одноособові.

На механізм держави, класифікацію його вищих органів справляє безпосередній уплив принцип поділу влади, відповідно до якого створюються законодавчі, виконавчі і судові органи.

Можна виділити такі типові державні органи:

• глава держави (президент, монарх, іноді — колегіальний орган)

• органи законодавчої влади — парламент

• органи виконавчої влади (уряд, міністерства, відомства, органи державного управління на місцях)

• органи судової влади — уся судова система країни

• силові органи — поліція, органи державної безпеки, прокуратура, збройні сили та ін.

За строком функціонування:

• постійні — створюються без обмеження строку дії;

• тимчасові — створюються для досягнення короткострокових цілей.

За територією дії:

• загальні (загальнофедеральні у федеративній державі) — поширюються на всю територію держави;

• суб'єктів федерації — у федеративній державі;

• місцеві — діють в адміністративно-територіальних одиницях.

63. Законодавча влада в Україні. Конституційна природа парламенту.

Законодавча влада — це орган, який згідно з Конституцією має право прийняття та зміни законів;

Чинна Конституція України визначає Верховну Раду України як єдиний загальнонаціональний постійно діючий, колегіальний, виборний орган законодавчої влади у складі 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Нині в Україні не існує інших органів законодавчої влади і загальнонаціональних або місцевих, крім Верховної Ради України. Не передбачена й можливість делегування нею своїх законодавчих повноважень.

Риси парламенту:

Колегіальний характер Верховної Ради як парламенту України полягає насамперед у її складі й порядку роботи. Верховна Рада складається з 450 народних депутатів і є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу.

Виборний характер українського парламенту, як і парламентів інших країн, полягає в тому, що він формується виключно шляхом виборів народних депутатів України. Ці вибори є, як правило, вільними і демократичними. Вони проводяться на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Постійний, постійно діючий характер українського парламенту полягає, зокрема, в тому, що народні депутати обираються до Верховної Ради строком на п'ять років і здійснюють свої повноваження в ній на постійній основі. Верховна Рада України працює сесійно.