5. Особливості методу конституційного регулювання.

Метод конституційного права, або метод конституційно-правового регулювання – сукупність специфічних прийомів, способів і засобів впливу на учасників конст.-правових відносин.

Метод конституційно-правового регулювання є похідним від методу правового регулювання як способу впливу юридичних норм на суспільні відносини. Йому властиві ті самі загальні ознаки, що й методу правового регулювання загалом.

Він стосується тільки юридичних норм; забезпечує єдність правового регулювання; гарантується у необхідних випадках засобами державного примусу; є одним з основних критеріїв поділу норм права на галузі.

Сутність, структурні та функціональні особливості методу конституційного регулювання визначаються характером і специфікою предмета регулювання.

1. За допомогою конституційного регулювання закріплюються не всі, а найголовніші, кардинальні принципи й положення, які визначають зміст та основні напрями розвитку суспільства.

2. Максимально високий юридичний рівень - характерна особливість цього методу. Конституція України на найвищому законодавчому рівні закріплює відносини, що виникають і діють у процесі здійснення основ повновладдя народу України.

3. У конституційному праві переважають методи імперативного, централізованого регулювання, при якому відносини між суб'єктами права ґрунтуються на засадах субординації, тобто підпорядкування одного суб'єкта іншому.

4. Однією з особливостей методу конституційного регулювання є його установчий характер. Саме таким методом встановлюються порядок формування органів державної влади, прийняття правових актів органів державної влади, конструкція правової системи тощо.

5. Метод конституційного регулювання має універсальний характер. Його дія в більшості випадків поширюється на всі сфери життєдіяльності, а норми інших галузей регламентують конкретні сторони суспільного життя.

6. Поєднання стабільності й динамізму - одна із специфічних ознак методу конституційного регулювання. З одного боку, Конституція - це надзвичайно постійний, стійкий політико-правовий документ, про що свідчить, зокрема, порядок зміни її положень. Державознавці з цього приводу кажуть про "жорсткість" Конституції. З іншого - Конституція не може не враховувати розвиток суспільних відносин.

6. Ф-ції конст.права. Структуроутворююча роль конституційного права в правовій системі України на сучасному етапі політичного і правового регулювання в країні.

Наука конституційного права має характерні функції, що визначаються насамперед її предметом. У них розкривається сутність, призначення, роль конст. права для правотворчої і правозастосовної діяльності.

Наука конституційного права реалізує кілька взаємопов'язаних між собою функцій, а саме: політичну, ідеологічну, прогностичну, комунікативну, експертну.

Політична функція спрямована на формування політичних переконань і орієнтацій у суспільстві, на становлення високої політико-правової культури, без якої не існує ні цивілізованого суспільства, ні правової держави.

Ідеологічна функція полягає в тому, що вона аналізує ідеї і цінності, які втілено у чинній Конституції України, а також ідеї і цінності, які бажано було б втілити в державно-правову практику.

На сучасному етапі зростає роль прогностичної функції. Це пов'язано насамперед із формуванням нової правової системи України, основою якої є конституційні норми. Підвищується значення соціального і юридичного прогнозування в стратегії законотворчого і в цілому нормотворчого процесу, прогнозування розвитку конституційного процесу, сприйняття населенням республіки державно-правових новацій.

Комунікативна функція пов'язана з інформаційними відносинами, з формуванням суспільної оцінки діяльності державних і самоврядних органів, розвитком конституційного процесу в державі.

Експертна функція проявляється в тому, що фахівці з конституційного права дедалі частіше залучаються до виконання експертиз проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з конституційного права