
- •1. Конституціоналізм - політико правова система держави і суспільства..
- •2. Категорія публічної влади. Види влади та форми її інституціоналізації.
- •3. Зміст системи сучасного українського конституціоналізму: Конституція і конституційне законодавство, конституційні правовідносини, конституційна правосвідомість, конституційний правопорядок.
- •4. Поняття та предмет конституційного права як галузі права.
- •5. Особливості методу конституційного регулювання.
- •7. Поняття, предмет і система науки конституційного права.
- •8. Тенденції розвитку науки конст.Права Укр на сучасному етапі. Актуальні напрями наукових конституційно-правових досліджень в Україні
- •9. Поняття і завдання навчальної дисципліни конституційного права.
- •10. Поняття норми конст.Права. Осн властивості конституційно-правових норм.
- •II. За роллю в механізмі правового регулювання:
- •IV. За характером основного призначення приписів, що в них містяться:
- •V. За територією дії:
- •VII. За сферою застосування:
- •VIII. За призначенням у механізмі правового регулювання:
- •11. Структура норми конституційного права: поняття, характеристика елементів.
- •12. Класифікація і характеристика інститутів Конституційного права України.
- •13. Поняття і склад джерел Конст.Права.
- •14. Поняття конституції. Основні підходи до розуміння сутності конституції.
- •15. Функції конституції. Класифікація конституцій.
- •16. Юридичні властивості Конст.Укр.
- •17. Конституція України: структура, основні соціально-правові пріоритети, загальна характеристика.
- •18. Порядок прийняття і внесення змін до Конституції України.
- •19. Історичний розвиток конституційних ідей і конституційно-правових доктрин в Україні.
- •20. Основні етапи розвитку вітчизняного конституційного будівництва. Тенденції розвитку Конституції України.
- •21. Поняття і функції правової охорони Конституції. Суб*єкти правової охорони Конст.
- •22. Поняття і види конституційного контролю.
- •23. Поняття і особливості конституційних відносин. Склад конституційних відносин.
- •24. Суб*єкти конституційних відносин: загальна характеристика і класифікація.
- •25. Підстави виникнення і динаміки конституційних відносин.
- •26. Поняття і зміст конституційного ладу. Принципи конституційного ладу України.
- •27. Конституційна характеристика України як демократичної, правовї держави.
- •28. Конституційна характеристика України як соціальної держави.
- •29. Громадянське суспільство в концепції конституційного ладу.
- •30. Поняття і сутність народовладдя. Конституційні основи народовладдя.
- •31. Теоретичні та конституційно-правові основи демократії.
- •32. Поняття і конституційно-правова регламентація референдумів. Види референдумів. Всеукраїнський і місцевий референдуми.
- •33. Концепція народного представництва. Поняття і форми представницької демократії.
- •34. Український парламентаризм: історія становлення і сучасний етап розвитку.
- •35. Виборче право і виборча система: поняття і принципи.
- •36. Правове регулювання і порядок формування представницьких оганів держави і місцевого самоврядування.
- •37. Людина, особистість, громадянин в сучасному конституціоналізмі.
- •38. Принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина.
- •39. Поняття і юридична природа конституційних прав і свобод людини і громадянина.
- •40. Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина. Законні інтереси. Співвідношення індивідуальних і колективних прав.
- •41. Конституційні обов*язки людини і громадянина.
- •43. Міжнародно-правові стандарти і конституційне законодавство України про правове становище людини і громадянина.
- •44. Поняття і принципи громадянства України.
- •45. Набуття громадянства України.
- •46. Припинення громадянства України. Вихід з громадянства України. Втрата громадянства України.
- •47. Поняття та основи правового статусу іноземців. Права, свободи та обов*язки іноземців. Режим проживання іноземних громадян.
- •48. Особи без громадянства: поняття й особливості правового стану. Проблеми полігромадянства.
- •49. Поняття й особливості правового статусу біженця. Умови і порядок набуття і втрати статусу біженця. Права та обов*язки біженця.
- •50. Особливості правового статусу зарубіжних українців.
- •51. Поняття державного ладу України. Деравний лад і форма держави: поняття і співвідношення.
- •52. Принципи деравного ладу України: загальна характеристика.
- •53. Сувернітет держави. Україна-суверенна і незалежна держава.
- •54. Зміст і практична реалізація принципу поділу влади в Україні.
- •55. Принципи республіканської форми правління в україні. Проблема парламентсько-президентської і президентсько-парламентської республіки.
- •56. Деравна територія: поняття і склад.
- •57. Державний кордон: поняття, види, порядок встановлення, режими.
- •58. Поняття і принципи державного устрою.
- •59. Державно-правові(юридичні) ознаки унітарної держави.
- •60. Автономна Республіка Крим- територіальна автономія у складі України.
- •61. Поняття органу держави, його ознаки і конституційний статус.
- •62. Класифікація(види) органів державної влади.
- •63. Законодавча влада в Україні. Конституційна природа парламенту.
- •64. Конституційний склад і структура Верховної Ради України. Принципи діяльності Верховної Ради Укр.
- •65. Функції і повноваження Верховної Ради України.
- •66. Парламентські процедури: законодавча, установча процедура здійснення парламентського контролю.
- •67. Уповноваження Верховної Ради України з прав людини.
- •68. Конституційно-правовий статус народного депутата України і правові гарантії його діяльності. Природа депутатського мандата.
- •69. Інститут президентства в Україні: історія становлення й сучасний етап розвитку, Роль і місце Президента України в системі органів деравної влади.
- •71. Поняття виконавчої влади та її місце в механізмі деравної влади.
- •72. Система виконавчої влади в Україні.
- •73. Кабінет Міністрів України- вищий орган у системі виконавчої влади. Порядок формування Кабінету міністрів України.
- •74. Кабінет Міністрів України: склад і компетенція.
- •75. Прем*єр-міністр України: порядок призначення, статус, повноваження і роль.
- •76. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади: порядок формування, принципи діяльності, статус, структура, основні завдання, повноваження, акти.
- •77. Судова влада: поняття, склад і принципи функціонування. Судова система України. Система судів загальної юрисдикції.
- •78. Місцеві державні адміністрації: правова природа, порядок формування, структура, принципи діяльності, компетенція, акти.
- •79. Судова влада: поняття, склад і принципи функціонування. Судова система України. Система судів загальної юрисдикції.
- •80. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції України.
- •81. Правоохоронні та контрольно-наглядові органи:система і компетенція.
- •82. Конституційно-правовий статус прокуратури України. Функції і повноваження прокуратури України.
- •83. Поняття конституційної юстиції. Становлення і розвиток конституційної юстиції в Укр.
- •84. Правова природа Конституційного Суду України. Функції і повноваження Конституційногот
- •85. Склад і порядок форування Конституційного Суду україни. Структура та організація діяльності ксу.
- •86. Поняття і принципи місцевого самоврядування.
- •87. Система місцевого самоврядування.
- •88. Способи формування органів місцевого самоврядування.
- •89. Конституційні принципи та види взаємодії органів місцевого самоврядування з місцевими органами виконавчої влади.
- •90. Конституційно-правовий статус депутата місцевої ради і правові гарантії його діяльності.
- •1. Конституціоналізм - політико правова система держави і суспільства..
- •2. Категорія публічної влади. Види влади та форми її інституціоналізації.
55. Принципи республіканської форми правління в україні. Проблема парламентсько-президентської і президентсько-парламентської республіки.
Республіка — форма державного правління, за якої верховні органи державної влади обираються на певний термін, з окресленими законами повноважень, існує поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову.
Республіці властиві такі риси:
• Існування одноосібного і колегіального глави держави — президента і парламенту.
• Парламент представляє законодавчу владу.
• Завдання президента — очолювати виконавчу владу, але це характерно не для всіх типів республік.
• Виборність на певний термін голови держави і інших верховних органів державної влади. Так, президент і парламент повинні обиратися народом на певний термін.
• Юридична відповідальність голів держави. Наприклад, згідно із більшістю конституцій, у парламенту є право звільнення від посади президента за тяжкі злочини проти держави (імпічмент).
• У випадках, передбачених конституцією, право представляти і виступати від імені держави має президент.
Класифікація республік
• президентська республіка;
• парламентська республіка;
• республіка змішаного типу.
У президентській республіці президент обирається непарламентським шляхом — прямими чи непрямими виборами населення. Класичною президентською республікою вважають США. Глава держави (президент) особисто або зі схваленням парламенту формує склад уряду, яким керує сам. Уряд, як правило, несе відповідальність перед президентом, а не перед парламентом.
У парламентській республіці глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується парламентом і підзвітний йому. Повноважень у президента менше, ніж у прем'єр-міністра. Тут здійснюється принцип верховенства парламенту, що обирається населенням країни. Президент обирається парламентом або більш широкою колегією за участі парламенту.
Однією з сучасних форм державного правління є так звана змішана (парламентсько-президентська, або президентсько-парламентська) форма республіканського правління. Типовою ознакою такої форми правління є поєднання елементів президентської і парламентської республік, сильної президентської влади та ефективного контролю парламенту за діяльністю уряду. Уряд формується спільно президентом і парламентом, а та чи інша назва змішаної республіки визначається тим, у кого з них більше повноважень щодо формування та функціонування уряду.
56. Деравна територія: поняття і склад.
Державна територія - це частина земної кулі, що належить певній державі на законних підставах, у межах якої вона здійснює суверенітет.
Державна територія включає в себе землі, внутрішні та прибережні територіальні води, разом з простором, розташованим нижче поверхні і над поверхнею землі і води. Державна територія країни може також включати острова й анклави землі.
Державна територія також розповсюджується на посольства, палуби кораблів і борти літаків. Події, які відбуваються там, з юридичного погляду, розглядаються так, ніби вони відбувалися на території держави (тобто під юрисдикцією держави).
Державна територія складається із сухопутної, водної і повітряної території, а також надр.
Сухопутною територією держави є вся суша в межах державних кордонів, острови й анклави незалежно від їхнього місцезнаходження.
Водна територія держави містить у собі водні простори, що знаходяться на сухопутній території й островах (озера, ріки, канали, водоймища), а також внутрішні води і територіальне море.
Повітряна територія держави являє собою стовп повітря визначеної висоти і включає весь повітряний простір над її сухопутною і водною територіями.
Надра — частина земної кори, розташована нижче грунтового прошарку і дна водойм, що простирається до глибин, технічно доступних геологічному вивченню й освоєнню.
Острівні території ,
Анклав — частина території однієї держави, оточена зі всіх боків сухопутною територією іншої держави і яка не має морського берега. Анклав складає невід'ємну частину території тієї держави, якій належить.
Під умовною (квазі) територією держави в міжнародному праві розуміють територію її дипломатичних представництв, розташованих у закордонних державах, територію торгових суден у відкритому морі, повітряних суден і космічних апаратів, що несуть прапор або знак якоїсь держави, підводні кабелі, трубопроводи, надводні споруди у відкритому морі (над шельфом).