
- •1. Конституціоналізм - політико правова система держави і суспільства..
- •2. Категорія публічної влади. Види влади та форми її інституціоналізації.
- •3. Зміст системи сучасного українського конституціоналізму: Конституція і конституційне законодавство, конституційні правовідносини, конституційна правосвідомість, конституційний правопорядок.
- •4. Поняття та предмет конституційного права як галузі права.
- •5. Особливості методу конституційного регулювання.
- •7. Поняття, предмет і система науки конституційного права.
- •8. Тенденції розвитку науки конст.Права Укр на сучасному етапі. Актуальні напрями наукових конституційно-правових досліджень в Україні
- •9. Поняття і завдання навчальної дисципліни конституційного права.
- •10. Поняття норми конст.Права. Осн властивості конституційно-правових норм.
- •II. За роллю в механізмі правового регулювання:
- •IV. За характером основного призначення приписів, що в них містяться:
- •V. За територією дії:
- •VII. За сферою застосування:
- •VIII. За призначенням у механізмі правового регулювання:
- •11. Структура норми конституційного права: поняття, характеристика елементів.
- •12. Класифікація і характеристика інститутів Конституційного права України.
- •13. Поняття і склад джерел Конст.Права.
- •14. Поняття конституції. Основні підходи до розуміння сутності конституції.
- •15. Функції конституції. Класифікація конституцій.
- •16. Юридичні властивості Конст.Укр.
- •17. Конституція України: структура, основні соціально-правові пріоритети, загальна характеристика.
- •18. Порядок прийняття і внесення змін до Конституції України.
- •19. Історичний розвиток конституційних ідей і конституційно-правових доктрин в Україні.
- •20. Основні етапи розвитку вітчизняного конституційного будівництва. Тенденції розвитку Конституції України.
- •21. Поняття і функції правової охорони Конституції. Суб*єкти правової охорони Конст.
- •22. Поняття і види конституційного контролю.
- •23. Поняття і особливості конституційних відносин. Склад конституційних відносин.
- •24. Суб*єкти конституційних відносин: загальна характеристика і класифікація.
- •25. Підстави виникнення і динаміки конституційних відносин.
- •26. Поняття і зміст конституційного ладу. Принципи конституційного ладу України.
- •27. Конституційна характеристика України як демократичної, правовї держави.
- •28. Конституційна характеристика України як соціальної держави.
- •29. Громадянське суспільство в концепції конституційного ладу.
- •30. Поняття і сутність народовладдя. Конституційні основи народовладдя.
- •31. Теоретичні та конституційно-правові основи демократії.
- •32. Поняття і конституційно-правова регламентація референдумів. Види референдумів. Всеукраїнський і місцевий референдуми.
- •33. Концепція народного представництва. Поняття і форми представницької демократії.
- •34. Український парламентаризм: історія становлення і сучасний етап розвитку.
- •35. Виборче право і виборча система: поняття і принципи.
- •36. Правове регулювання і порядок формування представницьких оганів держави і місцевого самоврядування.
- •37. Людина, особистість, громадянин в сучасному конституціоналізмі.
- •38. Принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина.
- •39. Поняття і юридична природа конституційних прав і свобод людини і громадянина.
- •40. Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина. Законні інтереси. Співвідношення індивідуальних і колективних прав.
- •41. Конституційні обов*язки людини і громадянина.
- •43. Міжнародно-правові стандарти і конституційне законодавство України про правове становище людини і громадянина.
- •44. Поняття і принципи громадянства України.
- •45. Набуття громадянства України.
- •46. Припинення громадянства України. Вихід з громадянства України. Втрата громадянства України.
- •47. Поняття та основи правового статусу іноземців. Права, свободи та обов*язки іноземців. Режим проживання іноземних громадян.
- •48. Особи без громадянства: поняття й особливості правового стану. Проблеми полігромадянства.
- •49. Поняття й особливості правового статусу біженця. Умови і порядок набуття і втрати статусу біженця. Права та обов*язки біженця.
- •50. Особливості правового статусу зарубіжних українців.
- •51. Поняття державного ладу України. Деравний лад і форма держави: поняття і співвідношення.
- •52. Принципи деравного ладу України: загальна характеристика.
- •53. Сувернітет держави. Україна-суверенна і незалежна держава.
- •54. Зміст і практична реалізація принципу поділу влади в Україні.
- •55. Принципи республіканської форми правління в україні. Проблема парламентсько-президентської і президентсько-парламентської республіки.
- •56. Деравна територія: поняття і склад.
- •57. Державний кордон: поняття, види, порядок встановлення, режими.
- •58. Поняття і принципи державного устрою.
- •59. Державно-правові(юридичні) ознаки унітарної держави.
- •60. Автономна Республіка Крим- територіальна автономія у складі України.
- •61. Поняття органу держави, його ознаки і конституційний статус.
- •62. Класифікація(види) органів державної влади.
- •63. Законодавча влада в Україні. Конституційна природа парламенту.
- •64. Конституційний склад і структура Верховної Ради України. Принципи діяльності Верховної Ради Укр.
- •65. Функції і повноваження Верховної Ради України.
- •66. Парламентські процедури: законодавча, установча процедура здійснення парламентського контролю.
- •67. Уповноваження Верховної Ради України з прав людини.
- •68. Конституційно-правовий статус народного депутата України і правові гарантії його діяльності. Природа депутатського мандата.
- •69. Інститут президентства в Україні: історія становлення й сучасний етап розвитку, Роль і місце Президента України в системі органів деравної влади.
- •71. Поняття виконавчої влади та її місце в механізмі деравної влади.
- •72. Система виконавчої влади в Україні.
- •73. Кабінет Міністрів України- вищий орган у системі виконавчої влади. Порядок формування Кабінету міністрів України.
- •74. Кабінет Міністрів України: склад і компетенція.
- •75. Прем*єр-міністр України: порядок призначення, статус, повноваження і роль.
- •76. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади: порядок формування, принципи діяльності, статус, структура, основні завдання, повноваження, акти.
- •77. Судова влада: поняття, склад і принципи функціонування. Судова система України. Система судів загальної юрисдикції.
- •78. Місцеві державні адміністрації: правова природа, порядок формування, структура, принципи діяльності, компетенція, акти.
- •79. Судова влада: поняття, склад і принципи функціонування. Судова система України. Система судів загальної юрисдикції.
- •80. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції України.
- •81. Правоохоронні та контрольно-наглядові органи:система і компетенція.
- •82. Конституційно-правовий статус прокуратури України. Функції і повноваження прокуратури України.
- •83. Поняття конституційної юстиції. Становлення і розвиток конституційної юстиції в Укр.
- •84. Правова природа Конституційного Суду України. Функції і повноваження Конституційногот
- •85. Склад і порядок форування Конституційного Суду україни. Структура та організація діяльності ксу.
- •86. Поняття і принципи місцевого самоврядування.
- •87. Система місцевого самоврядування.
- •88. Способи формування органів місцевого самоврядування.
- •89. Конституційні принципи та види взаємодії органів місцевого самоврядування з місцевими органами виконавчої влади.
- •90. Конституційно-правовий статус депутата місцевої ради і правові гарантії його діяльності.
- •1. Конституціоналізм - політико правова система держави і суспільства..
- •2. Категорія публічної влади. Види влади та форми її інституціоналізації.
51. Поняття державного ладу України. Деравний лад і форма держави: поняття і співвідношення.
52. Принципи деравного ладу України: загальна характеристика.
За Конституцією основними принципами державного ладу є такі принципи:
принцип - суверенності і незалежності держави,
Даний принцип означає внутрішній і зовнішній суверенітет, незалежність нашої держави в усіх основних сферах: політичній, економічній, соціальній та культурній (духовній, інформаційній).
За своєю суттю суверенітет означає верховенство, повноту і самостійність державної влади в середині країни та рівноправність й незалежність держави у відносинах з іншими державами.
принцип - демократизму держави,
Демократичною є держава, яка всебічно і повно виражає волю народу, а її організація і діяльність постійно відповідають волі народу.
принцип - соціальної і правової держави,
Принцип соціальної держави полягає в тому, що держава є і має бути виразником, представником і захисником інтересів як усього суспільства, усього народу, тобто публічних, загальних інтересів, так і інтересів кожної людини і громадянина. Соціальною державою, як правило, вважається та держава, яка бере на себе обов’язок піклуватися про соціальну справедливість, добробут громадян, їх соціальну захищеність.
53. Сувернітет держави. Україна-суверенна і незалежна держава.
У «Декларації про державний суверенітет України» зазначається, що державний суверенітет — це верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у міжнародних відносинах.
Відповідно до ст. 2 Конституції суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є позаблоковою державою й існування на її території іноземних військових баз не допускається.
Згідно із ст. 1 Конституції, Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною і правовою державою. В наступних статтях вона проголошується також унітарною державою (ст. 2) і республікою (ст. 5).
Суверенітет України поширюється на всю її територію. Конституцією проголошується суверенітет держави у повному обсязі: як внутрішній суверенітет (щодо політичних партій та інших інститутів), так і зовнішній, тобто суверенітет щодо інших держав, до того ж у всіх основних сферах: політичній, економічній, культурній тощо.
Пріоритетним принципом державного ладу є принцип суверенності і незалежності України.
Даний принцип означає внутрішній і зовнішній суверенітет, незалежність нашої держави в усіх основних сферах: політичній, економічній, соціальній та культурній.
54. Зміст і практична реалізація принципу поділу влади в Україні.
Принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову має давню історію. Кожна з гілок влади вважається самостійною та незалежною.
Цей принцип включає певну систему вимог:
• Розподіл влади між органами держави:
• проявляється в тім, що вся державна влада в повному обсязі не належить жодному з органів держави;
• перешкоджає виникненню якої-небудь необмеженої державної влади, зосередженню всієї повноти державної влади в одних руках, її узурпації однією особою, органом, соціальною групою;
• виражається в розмежуванні компетенції між органами держави;
Законодавча влада — це делегована народом своїм представникам у парламенті державна влада, яка має виключне право приймати закони. Вона здійснює і фінансову і установчу, і контрольну функції..
Виконавча влада — це влада, яка володіє правом безпосереднього управління в державі. Носієм цієї влади у масштабі країни є уряд, який забезпечує виконання законів та інших актів законодавчої влади.
Судова влада — це незалежна влада, яка охороняє право, виступає арбітром у спорах про право, здійснює правосуддя. Судова влада обмежена нормами та принципами права, здійснюється у формі судової процедури і не може залежати від суб'єктивного впливу інших гілок влади. Юрисдикція судів поширюється на всі правові відносини, що виникають у державі. Найвищим судовим органом у системі судів є Верховний Суд України.
Принцип поділу влади доповнюється системою стримувань та противаг, яка передбачає конкуренцію різних органів влади, наявність засобів для взаємного стримування й підтримки відносної рівноваги сил.
До елементів системи стримувань і противаг, передбаченою Конституцією України, зокрема, ставляться:
• право Президента України прийнятий закон не підписати, повернути його зі своїми мотивованими й сформульованими пропозиціями у Верховну Раду України для повторного розгляду;
• можливість зсуву Президента України з поста в порядку імпічменту;
• можливість прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України, що тягне його відставку;
• діяльність Уповноваженого Верховної Ради України по правах людини;
• формування складу Конституційного Суду України Президентом України, Верховною Радою України, з'їздом суддів України.
Водночас влада в державі має залишатися цілісною та єдиною, тому гілки влади повинні взаємодіяти.