
- •1. Конституціоналізм - політико правова система держави і суспільства..
- •2. Категорія публічної влади. Види влади та форми її інституціоналізації.
- •3. Зміст системи сучасного українського конституціоналізму: Конституція і конституційне законодавство, конституційні правовідносини, конституційна правосвідомість, конституційний правопорядок.
- •4. Поняття та предмет конституційного права як галузі права.
- •5. Особливості методу конституційного регулювання.
- •7. Поняття, предмет і система науки конституційного права.
- •8. Тенденції розвитку науки конст.Права Укр на сучасному етапі. Актуальні напрями наукових конституційно-правових досліджень в Україні
- •9. Поняття і завдання навчальної дисципліни конституційного права.
- •10. Поняття норми конст.Права. Осн властивості конституційно-правових норм.
- •II. За роллю в механізмі правового регулювання:
- •IV. За характером основного призначення приписів, що в них містяться:
- •V. За територією дії:
- •VII. За сферою застосування:
- •VIII. За призначенням у механізмі правового регулювання:
- •11. Структура норми конституційного права: поняття, характеристика елементів.
- •12. Класифікація і характеристика інститутів Конституційного права України.
- •13. Поняття і склад джерел Конст.Права.
- •14. Поняття конституції. Основні підходи до розуміння сутності конституції.
- •15. Функції конституції. Класифікація конституцій.
- •16. Юридичні властивості Конст.Укр.
- •17. Конституція України: структура, основні соціально-правові пріоритети, загальна характеристика.
- •18. Порядок прийняття і внесення змін до Конституції України.
- •19. Історичний розвиток конституційних ідей і конституційно-правових доктрин в Україні.
- •20. Основні етапи розвитку вітчизняного конституційного будівництва. Тенденції розвитку Конституції України.
- •21. Поняття і функції правової охорони Конституції. Суб*єкти правової охорони Конст.
- •22. Поняття і види конституційного контролю.
- •23. Поняття і особливості конституційних відносин. Склад конституційних відносин.
- •24. Суб*єкти конституційних відносин: загальна характеристика і класифікація.
- •25. Підстави виникнення і динаміки конституційних відносин.
- •26. Поняття і зміст конституційного ладу. Принципи конституційного ладу України.
- •27. Конституційна характеристика України як демократичної, правовї держави.
- •28. Конституційна характеристика України як соціальної держави.
- •29. Громадянське суспільство в концепції конституційного ладу.
- •30. Поняття і сутність народовладдя. Конституційні основи народовладдя.
- •31. Теоретичні та конституційно-правові основи демократії.
- •32. Поняття і конституційно-правова регламентація референдумів. Види референдумів. Всеукраїнський і місцевий референдуми.
- •33. Концепція народного представництва. Поняття і форми представницької демократії.
- •34. Український парламентаризм: історія становлення і сучасний етап розвитку.
- •35. Виборче право і виборча система: поняття і принципи.
- •36. Правове регулювання і порядок формування представницьких оганів держави і місцевого самоврядування.
- •37. Людина, особистість, громадянин в сучасному конституціоналізмі.
- •38. Принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина.
- •39. Поняття і юридична природа конституційних прав і свобод людини і громадянина.
- •40. Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина. Законні інтереси. Співвідношення індивідуальних і колективних прав.
- •41. Конституційні обов*язки людини і громадянина.
- •43. Міжнародно-правові стандарти і конституційне законодавство України про правове становище людини і громадянина.
- •44. Поняття і принципи громадянства України.
- •45. Набуття громадянства України.
- •46. Припинення громадянства України. Вихід з громадянства України. Втрата громадянства України.
- •47. Поняття та основи правового статусу іноземців. Права, свободи та обов*язки іноземців. Режим проживання іноземних громадян.
- •48. Особи без громадянства: поняття й особливості правового стану. Проблеми полігромадянства.
- •49. Поняття й особливості правового статусу біженця. Умови і порядок набуття і втрати статусу біженця. Права та обов*язки біженця.
- •50. Особливості правового статусу зарубіжних українців.
- •51. Поняття державного ладу України. Деравний лад і форма держави: поняття і співвідношення.
- •52. Принципи деравного ладу України: загальна характеристика.
- •53. Сувернітет держави. Україна-суверенна і незалежна держава.
- •54. Зміст і практична реалізація принципу поділу влади в Україні.
- •55. Принципи республіканської форми правління в україні. Проблема парламентсько-президентської і президентсько-парламентської республіки.
- •56. Деравна територія: поняття і склад.
- •57. Державний кордон: поняття, види, порядок встановлення, режими.
- •58. Поняття і принципи державного устрою.
- •59. Державно-правові(юридичні) ознаки унітарної держави.
- •60. Автономна Республіка Крим- територіальна автономія у складі України.
- •61. Поняття органу держави, його ознаки і конституційний статус.
- •62. Класифікація(види) органів державної влади.
- •63. Законодавча влада в Україні. Конституційна природа парламенту.
- •64. Конституційний склад і структура Верховної Ради України. Принципи діяльності Верховної Ради Укр.
- •65. Функції і повноваження Верховної Ради України.
- •66. Парламентські процедури: законодавча, установча процедура здійснення парламентського контролю.
- •67. Уповноваження Верховної Ради України з прав людини.
- •68. Конституційно-правовий статус народного депутата України і правові гарантії його діяльності. Природа депутатського мандата.
- •69. Інститут президентства в Україні: історія становлення й сучасний етап розвитку, Роль і місце Президента України в системі органів деравної влади.
- •71. Поняття виконавчої влади та її місце в механізмі деравної влади.
- •72. Система виконавчої влади в Україні.
- •73. Кабінет Міністрів України- вищий орган у системі виконавчої влади. Порядок формування Кабінету міністрів України.
- •74. Кабінет Міністрів України: склад і компетенція.
- •75. Прем*єр-міністр України: порядок призначення, статус, повноваження і роль.
- •76. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади: порядок формування, принципи діяльності, статус, структура, основні завдання, повноваження, акти.
- •77. Судова влада: поняття, склад і принципи функціонування. Судова система України. Система судів загальної юрисдикції.
- •78. Місцеві державні адміністрації: правова природа, порядок формування, структура, принципи діяльності, компетенція, акти.
- •79. Судова влада: поняття, склад і принципи функціонування. Судова система України. Система судів загальної юрисдикції.
- •80. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції України.
- •81. Правоохоронні та контрольно-наглядові органи:система і компетенція.
- •82. Конституційно-правовий статус прокуратури України. Функції і повноваження прокуратури України.
- •83. Поняття конституційної юстиції. Становлення і розвиток конституційної юстиції в Укр.
- •84. Правова природа Конституційного Суду України. Функції і повноваження Конституційногот
- •85. Склад і порядок форування Конституційного Суду україни. Структура та організація діяльності ксу.
- •86. Поняття і принципи місцевого самоврядування.
- •87. Система місцевого самоврядування.
- •88. Способи формування органів місцевого самоврядування.
- •89. Конституційні принципи та види взаємодії органів місцевого самоврядування з місцевими органами виконавчої влади.
- •90. Конституційно-правовий статус депутата місцевої ради і правові гарантії його діяльності.
- •1. Конституціоналізм - політико правова система держави і суспільства..
- •2. Категорія публічної влади. Види влади та форми її інституціоналізації.
49. Поняття й особливості правового статусу біженця. Умови і порядок набуття і втрати статусу біженця. Права та обов*язки біженця.
В Україні діє Закон України «Про біженців». Відповідно до якого біженець — це особа, яка не є громадянином Украї¬ни і внаслідок цілком обгрунтованих побоювань може стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національнос¬ті, та ін. перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захи¬стом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом уна¬слідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (піддан¬ства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього по-стійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.
1. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має рівні з громадянами України права на:
- пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України;
- працю;
- провадження підприємницької діяльності, не забороненої законом;
- охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування;
- відпочинок;
- освіту;
- свободу світогляду і віросповідання та ін.
2. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має рівні з громадянами України права у шлюбних та сімейних відносинах.
3. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, користується іншими правами і свободами, передбаченими Конституцією та законами України.
Стаття 2. Порядок порушення клопотання про надання статусу біженця
Особи, які мають намір набути статус біженця і перетнули державний кордон України у порядку, встановленому чинним законодавством, повинні протягом трьох діб звернутися до відповідного органу міграційної служби з заявою про надання їм статусу біженця.
Особи, які вимушені були незаконно перетнути державний кордон України з наміром набути статусу біженця і прибули в Україну, повинні протягом доби звернутися до відповідного органу міграційної служби.
Статус біженця надається на три місяці відповідним органом міграційної служби, і за його рішенням цей строк може бути продовжено.
Статус біженця втрачається, якщо особа:
- добровільно знову скористалася захистом держави, громадянином якої вона є, або країни постійного проживання;
- набула нового громадянства та користується захистом держави свого нового громадянства;
- засуджена до позбавлення волі за вироком суду України, що набрав законної сили.
Особа позбавляється статусу біженця органом міграційної служби, якщо вона:
- втратила підстави, за яких вона набула статусу біженця;
- набула статусу біженця внаслідок подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
- розглядається з поважних причин як загроза державній безпеці, громадському порядку, здоров'ю населення України.
50. Особливості правового статусу зарубіжних українців.
Правове регулювання статусу закордонних українців здійснюється Законом України “Про правовий статус закордонних українців”, відповідно до якого, закордонний українець – це особа, яка є громадянином іншої держави або особою без громадянства, а також має українське етнічне походження або є походженням з України.
Рішення про надання, відмову або припинення статусу за¬кордонного українця приймає Національна комісія з питань за¬кордонних українців, яка створюється при Кабінеті Міністрів України. У разі позитивного рішення щодо надання статусу за¬кордонного українця Національна комісія видає особі посвідчення встановленого зразка. Посвідчення закордонного україн¬ця є документом, що засвідчує цей статус, але не замінює пас¬порт. Посвідчення закордонного українця видається на 10 років з подальшою його перереєстрацією.
В'їзд в Україну та виїзд з України закордонних українців здійснюються відповідно до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». При цьому закор¬донні українці — громадяни держав, з якими Україна має візо¬вий режим, мають право на безкоштовне оформлення багаторазової візи для відвідання України без надання відповідного за-прошення терміном дії на 5 років на підставі посвідчення закор¬донного українця.
Закордонний українець може іммігрувати в Україну для по¬стійного проживання за умови отримання в установленому за¬коном порядку дозволу на імміграцію для постійного прожи¬вання поза межами квот на імміграцію.
Закордонний українець, який перебуває в Україні на закон¬них підставах, користується такими самими правами і свобода¬ми, а також несе такі самі обов'язки, як і громадянин України, за винятками, встановленими Конституцією, законами України чи міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких на¬дана Верховною Радою України.